08 червня 2017 року м. Київ К/800/32449/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Гончар Л.Я.
Шведа Е.Ю.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Львівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду 03.11.2016 року у справі № 461/4325/16-а за позовом ОСОБА_4 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови та закриття провадження у справі про порушення митних правил, -
У липні 2016 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби, в якому просила скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 2030/20900/16 від 10.06.2016 року
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою її було визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн. Позивач вважав постанову незаконною та необґрунтованою і такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ввезений 04.10.2014 року через митний пост «Краковець» ЛМ ДФС на територію України автомобіль марки «Audi Q7» не був новий та потребував ремонту, тому перебував на станції технічного обслуговування в ПП «Автоцентр-Червоноград».
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 12 вересня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду 03.11.2016 року скасовано рішення суду першої інстанції. Прийнято нове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги. Визнано протиправною та скасовано постанову виконуючого обов'язки начальника Львівської митниці ДФС Шокала В. С. у справі про порушення митних правил № 2030/20900/16 від 10 червня 2016 року.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішенням суду апеляційної інстанції Львівська митниця Державної фіскальної служби звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що що 24 травня 2016 року державним інспектором ВКЗ УБ з МП Львівської митниці ДФС Добровольським В. І. складено протокол в справі про порушення митних правил № 2030/20900/16, згідно якого встановлено, що згідно з базою даних АСМО «Інспектор-2006» 04 жовтня 2014 року транспортний засіб марки «Audi Q7», реєстраційний номер НОМЕР_1, ввезено на митну територію України через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС смугою руху «зелений коридор» в митному режимі «транзит» громадянкою України ОСОБА_4
Транспортний засіб 07 липня 2015 року ОСОБА_4 вивезено за межі митної території України через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС смугою руху «червоний коридор».
Під час здійснення митного оформлення у позивача відібрано пояснення щодо причин порушення строку транзитного перевезення, встановленого статтею 95 Митного кодексу України, а також отримано відповідні підтверджуючі документи, зокрема, копію акта про пожежу від 21 січня 2015 року, довідку від 20 січня 2015 року, видану ПП «Автоцентр-Червоноград», згідно з якою зазначений транспортний засіб з 07 жовтня 2014 року по 20 січня 2015 року знаходився на станції технічного обслуговування для проведення ремонтних робіт, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20 січня 2015 року № ОУ-0000051, заказ-наряд від 20 січня 2015 року № REN0003515.
Згідно протоколу в справі про порушення митних правил № 2030/20900/16 позивач перевищила встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки товарів, транспортних засобів, що перебувають під митним контролем до митного призначення більше, ніж на 10 діб, що є порушенням митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України.
На підставі вказаного протоколу, 10 червня 2016 року в.о. начальника Львівської митниці ДФС Шокалом В. С. винесено постанову в справі про порушення митних правил № 2030/20900/16, якою позивача визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8 500 грн.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач звернулась в суд з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, у відповідності до норм чинного законодавства, а порушення, передбачене ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України є триваючим, у зв'язку із чим є формально закінченим з моменту його суб'єктивного офіційного виявлення під час здійснення митних процедур 24 травня 2016 року, тобто з часу виявлення і фіксації в протоколі про адміністративне правопорушення і саме з цієї дати відраховується строк накладення адміністративного стягнення.
Натомість, задовольняючи частково позовні вимоги та скасовуючи постанову виконуючого обов'язки начальника Львівської митниці ДФС Шокала В. С. у справі про порушення митних правил № 2030/20900/16 від 10 червня 2016 року суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477, 481, 485 цього Кодексу, не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що порушення, вчинене позивачем та відповідальність за яке передбачена у ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, є триваючим порушенням, яке розпочалось 14 жовтня 2014 року та тривало до моменту його виявлення 07 липня 2015 року, а саме до виконання позивачем обов'язку щодо доставки транспортного засобу до митного органу. Оскільки відповідачем адміністративне стягнення накладено лише 10 червня 2016 року, строк притягнення до відповідальності за порушення митних правил уже пройшов.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
У ст. 486 Митного кодексу України встановлено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України адміністративна відповідальність настає за перевищення встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 Митного кодексу України розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Колегія суддів зазначає, що визначений ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України перелік триваючих порушень митних правил не є вичерпним, що допускає висновок про визнання ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України триваючим порушенням митних правил в залежності від фактичних обставин вчиненого правопорушення, строк притягнення адміністративної відповідальності за вчинення якого складає шість місяців з дня його виявлення. При цьому, моментом виявлення триваючого порушення строку транзитного перевезення транспортного засобу у випадку вивезення такого транспортного засобу з митної території України слід вважати час такого вивезення транспортного засобу поза межами встановлених у Митному кодексі України строків через митний пост.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій позивачем 04 жовтня 2014 року транспортний засіб марки «Audi Q7», реєстраційний номер НОМЕР_1, ввезено на митну територію України через митний пост «Краковець», та в порушення ст. 95 Митного кодексу України, що встановлює строк транзитного перевезення в десять діб для автомобільного транспорту, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб, зазначений транспортний засіб вивезено за межі митної території України 07 липня 2015 року. Однак, протокол про порушення митних правил складено лише 24 травня 2016 року, а постанову про в справі про порушення митних правил № 2030/20900/16 винесено 10 червня 2016 року.
Колегія суддів зазначає, що за правилами, визначеними у ч. 1 ст. 494 Митного кодексу України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
З наявних у справі матеріалів слідує, що вивезення через митний пост транспортного засобу з порушенням ст. 95 Митного кодексу України вказує на виявлення такого правопорушення саме 07 липня 2015 року, що зафіксовано у протоколі в справі про порушення митних правил від 24 травня 2016 року № 2030/20900/16 (а.с. 28-29).
Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що відповідачем щодо позивача винесено постанову про порушення митних правил від 10 червня 2016 року поза межами шестимісячного строку з дня виявлення такого порушення (07 липня 2015 року), тобто з порушенням строків, визначених у ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби по справі № 461/4325/16-а відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду 03.11.2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: