27 червня 2017 року м. Київ К/800/2701/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Загороднього А.Ф.,
Мойсюка М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа Приморський районний відділ Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
встановила:
У січні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі - ГУ МВС України в Одеській області), третя особа Приморський районний відділ Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі - Приморський РВ Одеського МУ ГУ МВС України в Одеській області), в якому просила: визнати протиправними дії ГУ МВС України в Одеській області щодо відмови у наданні їй відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; визнати незаконним та скасувати Наказ ГУ МВС України в Одеській області від 18 жовтня 2012 року № 530 о/с про увільнення позивача з 11 жовтня 2012 року від посади старшого інспектора сектора кадрового забезпечення відділу міліції на промтоварному ринку ГУ МВС України в Одеській області та призначення на посаду старшого інспектора сектора у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Приморського РВ Одеського МУ ГУ МВС України в Одеській області; визнати незаконними та скасувати накази ГУ МВС України в Одеській області від 24 грудня 2012 року № 2572 та від 28 грудня 2012 року № 688 о/с про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення); поновити позивача на посаді старшого інспектора сектора кадрового забезпечення відділу міліції на промтоварному ринку ГУМВС України в Одеській області; зобов'язати ГУ МВС України в Одеській області оформити наказ про надання позивачу відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано накази ГУ МВС України в Одеській області від 24 грудня 2012 року № 2572 та від 28 грудня 2012 року № 688 о/с про звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є» Положення.
Поновлено ОСОБА_2 на службі в органах внутрішніх справ на посаді старшого інспектора з міграційного контролю у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Приморського РВ Одеського МУ ГУ МВС України в Одеській області.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, ГУ МВС України в Одеській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині задоволення позовних вимог та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Вищого адміністративного суду України ОСОБА_3. 17 січня 2014 року відкрив касаційне провадження за скаргою ГУ МВС України в Одеській області.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2016 року касаційну скаргу № К/800/2701/14 ГУ МВС України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у вказаній справі було розподілено судді-доповідачу Заїці М.М., у зв'язку звільненням судді ОСОБА_3
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
За приписами частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
ГУ МВС України в Одеській області вбачає незаконність оскаржуваних судових рішень в тому, що судами безпідставно задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 щодо скасування наказів відповідача від 24 грудня 2012 року № 2572 та від 28 грудня 2012 року № 688 о/с про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є» Положення та поновлення на службі в органах внутрішніх справ на посаді старшого інспектора у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Приморського РВ Одеського МУ ГУМВС України в Одеській області.
Суд касаційної інстанції перевіряє їх законність та обґрунтованість в цій частині в межах касаційної скарги, оскільки в іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанцій не оскаржуються.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 18 січня 2002 року проходила службу в органах внутрішніх справ на різних посадах. З 29 серпня 2006 року по 07 лютого 2011 року позивач займала посаду старшого інспектора сектора кадрового забезпечення відділу міліції на промтоварному ринку ГУ МВС України в Одеській області.
Наказом ГУ МВС України в Одеській області від 05 квітня 2011 року № 440, виданим на виконання наказу МВС України від 17 грудня 2009 року № 530 дск «Про нормативне забезпечення організаційно-штатної роботи» з метою більш ефективного використання наявної штатної чисельності для вирішення оперативно-службових завдань було затверджено перелік змін у штатному розписі органів внутрішніх справ ГУ МВС України в Одеській області. Посада, яку займала ОСОБА_2 у вказаному переліку відсутня.
Наказом ГУ МВС України в Одеській області від 07 лютого 2011 року № 145 «Про організаційно-штатні зміни у відділі міліції на промтоварному ринку» внесено зміни до штатного розпису відділу міліції на промтоварному ринку, внаслідок чого посада старшого інспектора сектора кадрового забезпечення, яку займала позивач була скорочена.
Також встановлено, що у періоди з 17 січня 2011 року по 15 лютого 2011 року та з 22 по 28 лютого 2011 року позивач перебувала у черговій відпустці, з 07 по 17 лютого 2011 року - на стаціонарному лікуванні у відділенні патології вагітних пологового будинку № 7, а з 02 березня 2011 року по 06 липня 2011 року знаходилась на лікарняному у зв'язку з вагітністю та пологами.
Наказом від 06 квітня 2011 року № 144 о/с ОСОБА_2 з 02 березня 2011 року по 05 липня 2011 року була надана відпустка по вагітності та пологах.
З 05 липня 2011 року по 01 серпня 2011 року згідно наказу від 26 липня 2011 року № 373 о/с позивач перебувала на лікарняному, а з 02 серпня 2011 року по 25 вересня 2011 року їй була продовжена відпустка по вагітності та пологах, у зв'язку із хворобою дитини, яка знаходилась постійно в лікарні та потребує догляду матері.
Наказом від 26 вересня 2011 року № 562 о/с ОСОБА_2 з 20 вересня 2011 року по 20 жовтня 2011 року надана короткострокова відпустка у зв'язку з важкою хворобою доньки на підставі поданого нею рапорту від 20 вересня 2011 року.
Відповідачем 18 жовтня 2012 року було прийнято наказ № 530 о/с, згідно якого позивача з 11 жовтня 2012 року увільнено від посади старшого інспектора сектора кадрового забезпечення відділу міліції на промтоварному ринку ГУМВС України в Одеській області та призначено на посаду старшого інспектора у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Приморського РВ Одеського МУ ГУ МВС України в Одеській області. Підставою для видання вказаного наказу зазначено рішення кадрової комісії ГУ МВС України в Одеській області від 11 жовтня 2012 року № 24.
Приморським РВ Одеського МУ ГУ МВС України в Одеській області було проведено службове розслідування за фактом порушення позивачем службової дисципліни, за результатами якого складено висновок, затверджений Начальником Приморського РВ Одеського МУ ГУ МВС України в Одеській області 19 грудня 2012 року, яким вирішено за порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), Присяги працівника органів внутрішніх справ, Правил поведінки та правил етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 лютого 2012 року № 155, за відсутність показників оперативно-службової діяльності, незабезпечення належним чином дорученої ділянки роботи, за тривалий невихід на службу без поважних причин клопотати перед керівництвом ГУ МВС України в Одеській області про звільнення ОСОБА_2 із займаної посади за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення.
24 грудня 2012 року ГУ МВС України в Одеській області видано наказ № 2572, яким за порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника органів внутрішніх справ, Правил поведінки та правил етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, що виразилось у відсутності показників оперативної службової діяльності, незабезпеченні належним чином доручень у роботі, в тривалому невиході на службу без поважних причин з 25 листопада 2012 року по 24 грудня 2012 року, позивача звільнено з посади старшого інспектора з міграційного контролю сектора у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Приморського РВ Одеського МУ ГУ МВС України в Одеській області з органів внутрішніх справа України за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення.
Вказаний наказ було реалізовано наказом ГУ МВС України в Одеській області від 28 грудня 2012 року № 688 о/с, яким ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справи України за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення.
Не погоджуючись з прийнятими відповідачем наказами від 24 грудня 2012 року № 2572 та від 28 грудня 2012 року № 688 о/с, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про їх скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з наступних мотивів з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Порядок та підстави проходження і припинення служби в органах внутрішніх справ регулюються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут.
Пунктом 64 «є» Положення встановлено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
У відповідності до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Судами встановлено, що підставою для притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби став встановлений Приморським РВ Одеського МУ ГУ МВС України в Одеській області факт відсутності її на службі без поважних причин з 26 листопада 2012 року.
Положенням не регламентується визначення прогулу, однак, відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9 прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. При цьому, поважними причинами слід вважати такі причини, що виключають вину працівника. При такому розумінні поважних причин відсутності працівника на роботі не суперечить пункту 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, який кваліфікує поведінку працівника як порушення трудової дисципліни (прогул - це різновид такого порушення) за наявності вини працівника.
Загальним критерієм вини працівника в здійсненні прогулу є належна дбайливість про виконання трудових обов'язків. Таким чином, притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності за прогул, вважатиметься законним лише в тому випадку, коли буде встановлений факт відсутності працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня та при відсутності поважних причин, за яких працівником допущено прогул.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена про призначення її на посаду старшого інспектора у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Приморського РВ Одеського МУ ГУМВС України в Одеській області з 11 жовтня 2012 року, оскільки наказ ГУ МВС України в Одеській області від 18 жовтня 2012 року № 530 о/с про призначення на вказану посаду був направлений на її адресу поштою, при цьому будь-яких доказів, які б підтверджували вручення вказаного наказу та ознайомлення з ним відповідачем не надано.
Разом з тим, необхідно зазначити, що пунктом 17 Положення визначено, що вагітні жінки і матері з числа осіб рядового і начальницького складу користуються всіма правами і пільгами, встановленими законодавством.
Статтею 184 Кодексу законів про працю України передбачено гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей.
Відповідно до частини третьої статті 184 вказаного Кодексу звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 має дитину віком до трьох років, яка є інвалідом дитинства та потребує постійного лікування. Станом на 20 вересня 2012 року позивач перебувала за межами України за запрошенням спеціалістів-медиків Ізраїлю у зв'язку із критичним станом здоров'я доньки-інваліда, яка потребувала оперативного лікування, про що відповідачу було відомо.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних наказів про звільнення ОСОБА_2 з посади старшого інспектора у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Приморського РВ Одеського МУ ГУ МВС України в Одеській області, то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог та скасування наказів ГУ МВС України в Одеській області від 24 грудня 2012 року № 2572 та від 28 грудня 2012 року № 688 о/с про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа Приморський районний відділ Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - без змін.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Заїка М.М.
судді: Загородній А.Ф.
Мойсюк М.І.