Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.
Суддя-доповідач - Гайдар А.В.
29 червня 2017 року справа №805/1144/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі
головуючого судді Гайдара А.В.
суддів Василенко Л.А.,
Ханової Р.Ф.,
при секретареві судового засідання Томах О.О.
за участю
представника позивача Супрун І.Ф. (згідно статуту)
представника відповідача Колеснікової О.М. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 р. у справі № 805/1144/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі № 805/1144/17-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства" до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 000099100 від 19.10.2016 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 000100100 від 19.10.2016 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 000101100 від 19.10.2016 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 000102100 від 19.10.2016 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 000105100 від 19.10.2016 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 000106100 від 19.10.2016 року. (арк.справи 84-87)
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (арк. справи 90-92)
В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване і підстав для його скасування або зміни немає.
За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства" (код ЄДРПОУ 31459617), зареєстроване платником податку на додану вартість, місцезнаходження: 85200, Донецька область, м. Торецьк, смт. Новгородське, вул. Квіткова, буд. 1.
Відповідачем - Бахмутською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області було проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати податків, зборів, обов'язкових платежів до бюджету.
За результатами перевірки податковим органом складено акт за № 185/12/31459617 від 04.10.2016 року про результати документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства" своєчасності сплати податків, зборів, обов'язкових платежів до бюджету.
Відповідно до вказаного акту, встановлено порушення ТОВ "Новгородський комбінат комунального господарства" наступних вимог, а саме:
- п.57.1, ст.57 розд. II, п. 203.2 ст. 203 розділу V Податкового Кодексу України, платником податку на додану вартість не своєчасно сплачено податок на додану вартість.
- п. 287.3 ст. 287 розділу XII Податкового Кодексу України платником податків несвоєчасно сплачено узгоджену суду податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за період липень - грудень 2015 року, січень, березень, травень, липень 2016 року.
- п. 257.5 ст. 257 розділу ІХ Податкового кодексу України платником податків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води за три квартали 2015 року та за І квартал 2016 року.
- п. 250.2 ст. 250 розділу VIII Податкового кодексу України платником податків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з екологічного податку за І квартал 2016 року.
На підставі акта перевірки № 185/12/31459617 від 04.10.2016 року, відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення - рішення № 000106100 від 19.10.2016 року, № 000105100 від 19.10.2016 року, № 000102100 від 19.10.2016 року, № 000101100 від 19.10.2016 року, № 000100100 від 19.10.2016 року, № 000099100 від 19.10.2016 року.
Не погодившись з прийнятими спірними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач на адресу Головного управління ДФС у Донецькій області направив скаргу № 593 від 03.11.2016 року, але рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області спірні податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Відповідно до п. 75.1.2 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки".
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо правомірності проведення перевірки позивача відповідачем, оскільки пунктом 3 Розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:
з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Колегія суддів зазначає, що питання відповідного мораторію на проведення перевірок у 2015-2016 роках врегульовано шляхом прийняття Верховною Радою України відповідного Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи".
ДФС України не наділена повноваженнями скасовувати імперативні норми права, що встановлені відповідним Законом України чи доповнювати закон новими нормами.
Жодного посилання на те, що відповідна заборона, встановлена що пунктом 3 Розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" не розповсюджується на проведення документальних планових перевірок, вказаний закон не містить.
Таким чином, законодавець спеціальною нормою встановив імперативну заборону на проведення органами Державної фіскальної служби України перевірок суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках. При цьому, вказана заборона стосується будь-яких видів перевірок, тобто документальних, фактичних та камеральних.
Виключення з цієї заборони передбачені лише у випадках якщо:
1) суб'єкт господарювання має обсяг доходу понад 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік;
2) перевірка проведена з дозволу Кабміну, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України;
3) у випадку, якщо суб'єкт господарювання ввозить на митну територію України та/або виробляє та/або реалізує підакцизні товари (з 01 січня 2015 року).
Колегією суддів встановлено, що згідно податкової декларації за 2016 рік з податку на прибуток підприємств, дохід позивача за 2016 рік становить 10 942 311,00 грн., тобто менше 20 мільйонів гривень.
Позивач не підпадає під жодне виключення із вищевказаної заборони на проведення перевірок, оскільки обсяг його доходів за попередній рік становить менше 20 мільйонів гривень, перевірка призначена не за заявкою суб'єкта господарювання, не за дозволом Кабінету Міністрів, не за рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, позивач також не здійснює операцій з підакцизними товарами.
Вказані обставини відповідачем не заперечуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Правова позиція, відповідно до якої у разі незаконності перевірки незаконним є і прийняте за її результатом рішення контролюючого органу, була висловлена Верховним Судом України у постанові від 09.02.2016 року №21-5864а15, яка, в силу вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна враховуватися судами.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке.
Відповідно до ст.1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Норми Закону № 1669 визначають у якості підстави застосування та розповсюджують свою дію на територію, на якій проводилась антитерористична операція та не пов'язують дію норм з тим, що така операцій повинна проводитись на певній території саме зараз чи зі стабільністю ситуації.
Так, згідно з абз.2 ст. 1 Закону № 1669, територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1668 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275- р від 02 грудня 2015 року про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України.
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить смт. Новгородське Донецької області.
Відповідно до матеріалів справи позивач перебуває на обліку та здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, що відповідачем не заперечується.
Станом на момент розгляду даної справи Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України видано не було.
Відповідачем у спірних податкових повідомленнях - рішеннях № 000099100 від 19 жовтня 2016 року та № 000100100 від 19 жовтня 2016 року був нарахований позивачу штраф у розмірі 868, 55 грн. та у розмірі 504, 54 грн. за затримку від 31 до 86 та від 4 до 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб.
Враховуючи викладене, дія ст.ст. 6-7 Закону № 1669 розповсюджувалась на спірні правовідносини.
У той же час стаття 1 ПК України визначає, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Стаття 2 ПК України встановлює, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Таким чином, Податковий кодекс України та Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" по різному регулюють питання щодо плати за землю на території, на якій проводилась антитерористична операція, припускають неоднозначне трактування наявності чи відсутності обов'язку позивача зі сплати орендної плати за землю та суперечать один одному.
Вирішуючи питання щодо вказаної колізії правових норм колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що з двох нормативно - правових актів однакової юридичної сили (ПК України та Закон № 1669), прийнятих одним і тим самим органом (Верховна рада України) застосуванню підлягають норми Закону № 1669, як такого, що був прийнятий пізніше у часі.
Зважаючи на мету прийняття Закону № 1669 та на те, що норми Податкового кодексу України регулюють, зокрема, загальні питання справляння плати за землю, а норми Закону № 1669 регулюють вказані питання з визначенням певної території, на яку розповсюджується дія норм цього закону (населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція), а також часу такого розповсюдження (між 14.04.14 р. та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України), норми Закону № 1669 щодо плати за землю є спеціальними відносно відповідних норм Податкового кодексу України.
Крім цього, відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Колегія суддів зазначає, що позивач весь час перебував та перебуває на обліку у смт. Новгородське, у місті, яке входить до переліку населених пунктів, у яких проводилась антитерористична операція, що означає наявність у позивача відповідних пільг по звільненню від платежів, відповідно до приписів Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" у період з 14.04.14 р. по 08.06.16 р.
Відповідно до ст. 10 Закону України № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Позивачем надано суду сертифікат (висновок) Торгово - промислової палати України № 5945/05-4 від 11.12.2014 р. (а.с. 25), відповідно до якого засвідчено ТОВ "Новгородський комбінат комунального господарства" настання з 01 серпня 2014 року обставин непереборної сили щодо, зокрема, дотримання законодавчих актів, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. Зазначено про те, що станом на момент видачі сертифікату вказані обставини тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.
Враховуюче викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позивач звільнений від обов'язку зі сплати орендної плати за землю у спірному періоді, що виключає можливість застосування до позивача штрафних санкцій за її несплату.
Також вказаний сертифікат є підставою для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати податків у період проведення АТО.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки перевірка позивача проведена всупереч законодавчій забороні на проведення органами Державної фіскальної служби перевірок суб'єктів господарювання, яка встановлена у пункті 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VII, та враховуючи приписи ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкові повідомлення-рішення № 000106100 від 19.10.2016 року, № 000105100 від 19.10.2016 року, № 000102100 від 19.10.2016 року, № 000101100 від 19.10.2016 року, № 000100100 від 19.10.2016 року, № 000099100 від 19.10.2016 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,196, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 р. у справі № 805/1144/17-а- залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 р. у справі № 805/1144/17-а - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 червня 2017 року. Повний текст ухвали складений та підписаний колегією суддів протягом п'яти днів.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В. Гайдар
Судді: Л.А.Василенко
Р.Ф.Ханова