30 березня 2017 р. справа № 804/89/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Атестаційної комісії № 16 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу № 357 о/с від 19.12.2016 р., поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
встановив:
05 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії № 16 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19.09.2016 р., визнати протиправним та скасувати наказ № 357 о/с від 19.12.2016 р. в частині звільнення старшого сержанта поліції поліцейського (патрульної поліції) Павлоградського відділу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1, поновити його на посаді, а також стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 10.01.2017 року позовну заяву в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення (висновку) Атестаційної комісії № 16 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19.09.2016 р., у зв'язку з пропуском позивачем місячного строку звернення до суду, було залишено без розгляду (а.с. 29-30).
В решті заявлених вимог, зокрема, про визнання протиправним та скасування наказу від 19.12.2016 р. № 357 о/с про звільнення позивача із займаної посади, поновлення його на посаді, а також стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, відкрито провадження в адміністративній справі. При цьому, суд виходить з того, що оскаржуваний наказ про звільнення грунтується на рішенні (висновку) Атестаційної комісії № 16 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19.09.2016 р. про невідповідність позивача займаній посаді, а отже, обставини складання відповідачем зазначеного висновку підлягають дослідженню в межах справи про поновлення на посаді (без окремого оскарження).
В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначив, що оскаржуваний наказ відповідачем було прийнято на підставі висновку Атестаційної комісії № 16 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19.09.2016 р. про його службову невідповідність. Своє звільнення позивач вважає незаконним та необґрунтованим, зазначає про те, що атестування було проведено з грубим порушенням вимог Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про професійний розвиток працівників» та Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 р. № 1465. При цьому, позивач стверджує, що атестаційна комісія під час атестування належним чином не з'ясовувала його відповідність критеріям, встановлених пунктом 16 Розділу ІV Інструкції про проведення атестування поліцейських, матеріали особової справи розглянула поверхнево та упереджено, внаслідок чого дійшла необґрунтованого висновку про службову невідповідність, зокрема, атестаційною комісією при прийнятті рішення не було враховано обов'язкові критерії оцінювання, не було враховано професійні якості позивача, його освітній та професійний рівень, участь у проведенні антитерористичної операції (а.с.4-14).
Позивач в судове засідання 30.03.2017 року не з'явився.
Від представника позивача адвоката Снігура А.С. до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 79).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення, в яких зазначив, що атестування поліцейських проводилось атестаційними комісіями органів поліції у відповідності до ч.1 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію» з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей та, зокрема, з метою визначення відповідності посадам, на які вони призначені, а також перспектив їхньої службової кар'єри. При цьому відповідач вказав, що основним завданням визначення відповідності колишніх працівників органів внутрішніх справ оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського є з'ясування під час проведення атестування рівня їх професійних якостей, мотивації особи, що спонукає до поведінки на досягнення цілей у службі, що в свою чергу передбачає встановлення рівня розвинутості у суб'єкта, емоційного ставлення до професійної діяльності, вміння адаптувати свою поведінку відповідно до ситуацій, що виникають, вміння будувати процес спілкування, сформованості здібностей як мислення, уявлення, спостережливість, комунікативних умінь і широкого набору професійно значущих властивостей: емоційної стабільності, самоконтролю, щирості, доброти, наполегливості, тощо. З даною метою відповідачем призначено проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області та створено атестаційні комісії. При цьому, представник відповідача зазначив, що відповідно до Інструкції - атестування поліцейських проводиться у два етапи - тестування та співбесіда. Так, позивач пройшов тестування, однак не набрав прохідну кількість балів за тестом на загальні здібності та навички (18 балів з 60). Під час співбесіди з позивачем, були досліджені атестаційний лист, декларація про доходи, послужний список, інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» та інформація відкритих джерел, що є у вільному доступі в мережі Інтернет. Як стверджує представник відповідача в своїх запереченнях, під час співбесіди з членами атестаційної комісії останні зробили негативні висновки стосовно особи позивача у зв'язку з тим, що позивач продемонстрував низький рівень теоретичних знань, незнання пунктів ПДР, ст. 46 Закону України «Про Національну поліцію», КУпАП. За результатами співбесіди комісія дійшла висновку, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Викладене, як стверджує представник відповідача, свідчить про те, що атестування позивача було проведене атестаційною комісією у межах наданих повноважень та у спосіб, який передбачений наказом МВС України від 17.11.2015 р. № 1465 і не призвело до порушення прав позивача, а тому його звільнено оскаржуваним наказом за пп.5 (через службову невідповідність) ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідач також зазначив, що оскільки атестаційна комісія прийняла рішення про службову невідповідність та звільнення позивача зі служби, в силу вимог п. 28 Інструкції, керівник відповідача мав обов'язок забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу, відтак дії відповідача цілком узгоджувались з приписами Інструкції та встановленого порядку проведення атестування поліцейських відповідно визначеної мети. Враховуючи, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу, який був виданий з дотриманням норм Закону України «Про Національну поліцію», був атестаційний лист ОСОБА_1 від 19.09.2016 року, представник відповідача вважає звільнення позивача правомірним та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с. 41-49).
Враховуючи, що в судове засідання не прибули особи, що беруть участь у розгляді справи, та за відсутності потреби у виклику свідків чи проведенні судових експертиз, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 у період з листопада 2002 року по 19 грудня 2016 року проходив службу в органах внутрішніх справ.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1 о/с від 07.11.2015 р. відповідно до пунктів 9 та 12 Розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, ОСОБА_1 призначено, з присвоєнням спеціального звання старший сержант поліції в порядку переатестування, на посаду поліцейського (патрульної поліції) Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області (а.с. 18).
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 23.02.2016 р. № 458 прийнято рішення про проведення атестації поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та підпорядкованих підрозділів (а.с. 67).
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 23.08.2016 р. № 2356 затверджено персональний склад атестаційної комісії для проведення атестації поліцейських Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (а.с. 17).
Начальником Павлоградського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області складено атестаційний лист на ОСОБА_1 Згідно змісту атестаційного листа від 29.02.2016 р., за період служби в органах внутрішніх справ та займаній посаді ОСОБА_1 зарекомендував себе позитивно, компетентний, до виконання службових обов'язків відноситься добросовісно, має достатній професійний рівень підготовки та практичний досвід роботи, перебував у службовому відрядженні в зоні проведення АТО, тощо (а.с. 65).
За результатами тестування, позивач набрав 18 з 60 балів (загальні навички) і 27 з 60 балів (професійні знання).
19.09.2016 року атестаційна комісія №16 ГУ НП в Дніпропетровській області провела співбесіду з ОСОБА_1, про що складено протокол засідання №15.00036260.0074535 (а.с. 68).
За висновком атестаційної комісії, позивач займаній посаді не відповідає і підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с. 65).
19.12.2016 року наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 357 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 19 грудня 2016 року, на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) (а.с. 20).
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить із наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580, який згідно з п. 1 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону набрав чинності з 07 листопада 2015 року.
Відповідно до пп. 9, 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Отже, Законом України «Про Національну поліцію» передбачена альтернатива прийняття працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме: прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
При цьому, вказаним Законом визначені умови прийняття працівників міліції на службу до поліції: 1) бажання проходити службу в поліції; 2) відповідність вимогам до поліцейських, визначених цим Законом.
Реалізація цих умов відбувається у визначений строк упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону (тобто, з 07.08.2015 до 07.11.2015) та шляхом видання наказу про призначення за згодою особи або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими.
Таким чином, перевірка відповідності особи вимогам до поліцейських повинна бути проведена до видання відповідного наказу про призначення особи на посаду в Національній поліції України.
З матеріалів справи вбачається, що позивача, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, прийнято на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» на підставі його заяви шляхом видання наказу про призначення за його згодою.
Вказаний наказ свідчить про те, що позивач на момент призначення відповідає вимогам до поліцейських, визначених Законом «Про Національну поліцію», та його призначення відбулось в порядку переатестування.
При цьому, зміст наказу ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.11.2015 року № 1 о/с не дозволяє здійснювати будь-яке подвійне тлумачення підстав для його прийняття. Пославшись на приписи пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію», видавник цього наказу прийняв на себе відповідальність за його достовірність, а саме, як було зазначено вище, за відповідність позивача вимогам до поліцейських та за його призначення в порядку переатестування, яке фактично не проводилось.
Порядок атестації поліцейського визначений статтею 57 Закону № 580, відповідно до якої атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 р. № 1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 р. за № 1445/27890 (далі Інструкція № 1465), зокрема її пункт 3 розділу І.
Вказаний перелік підстав для проведення атестування поліцейських є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580, видання відповідного наказу є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України. Вказаним пунктом не передбачена можливість проведення атестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності вимогам до поліцейських після їх прийняття на посади в Національній поліції України без наявності підстав, передбачених статтею 57 Закону № 580.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що після призначення певної особи, в тому числі, що прибула з МВС, на посаду в органах Національної поліції, атестування останньої може проводитись виключно з підстав, передбачених статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію».
Відтак, суд зазначає, що проведення атестації поліцейських, в тому числі прибувших з МВС, може мати місце виключно у таких випадках: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
При цьому, передумовою прийняття рішення про проведення атестації особи має бути реальне настання обставин або встановлення фактів, що зумовлюють необхідність її проведення: у випадку призначення на вищу посаду - за наявності ініціативи поліцейського або керівництва; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність - за наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби, тощо. Таким чином, атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України «Про Національну поліцію».
Отже, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VIII. При цьому в наказі або в списках щодо кожної особи повинно бути наведено індивідуальні підстави для проведення його атестації.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на момент його включення до списку осіб, що підлягають атестації, мав позитивну характеристику, нележним чином виконував свої службові обов'язки, до дисциплінарної відповідальності не притягався, отже, будь-яких ознак службової невідповідності позивача займаній посаді матерілали справи не містять.
Зокрема, атестаційний лист на ОСОБА_1, складений його безпосереднім керівником 27.02.2016 року, який передував включенню позивача до списку осіб, що підлягають атестації, містив висновок керівника про відповідність позивача займаній посаді та виключно позитивну характеристику його діловим та особистим якостям (а.с. 19).
За викладених обставин, відповідачем не доведено, що позивач підлягав атестації через його службову невідповідність, та, відповідно, включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації, оскільки не наведено підстав для проведення атестації позивача, що передбачені ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VІІІ.
При цьому, суд зауважує, що закріплена у частині 1 статті 57 Закону № 580-VІІІ мета атестування не може виступати самостійною і достатньою підставою для проведення атестування позивача, з ціллю визначення можливості його звільнення через службову невідповідність, без наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування.
Висновки атестування в такому випадку можуть носити лише аналітичний, інформаційний характер і не можуть використовуватись органами Національної поліції України як підстава для звільнення особи.
Водночас, правові наслідки для позивача може мати результат вчинених дій, а не сам процес їх вчинення.
З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача передбачених ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VІІІ підстав для проведення атестування позивача, у зв'язку з чим відповідач діяв усупереч вимогам закону, провівши таке атестування та прийнявши рішення (висновок) атестаційної комісії №16 ГУ НП в Дніпропетровській області, оформлений протоколом засідання № 15.00036260.0074535 про службову невідповідність ОСОБА_1, що стало підставою для його звільнення зі служби в поліції на підставі п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).
При цьому, суд зазначає, що порушення відповідачем вимог діючого законодавства щодо неможливості проведення атестації поліцейського без наявності підстав, передбачених ч.2 ст. 57 Закону № 580-VІІІ, є самостійною і достатньою підставою для визнання протиправними юридично значимих рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень на підставі такого рішення (висновку) атестаційної комісії і виключає подальшу перевірку судом додержання законодавства при проведенні процедури самої атестації та правомірності висновків такої атестації по суті, оскільки останнє вже не може впливати на правове вирішення спору.
За таких обставин, суд не досліджує питання, які стосуються дотримання відповідачем порядку проведення атестації позивача та правомірності висновків атестаційної комісії, прийнятих за результатами цієї атестації.
Крім того, суд зауважує, що висновок атестаційної комісії не може виступати самостійним предметом оскарження як процедурний акт, який не несе в собі негативних наслідків для позивача, а лише виступає підставою для прийняття юридично значимого рішення, в даному випадку - наказу про звільнення, який і виступає предметом спірних правовідносин у цій справі.
У зв'язку з чим, суд вважає належним способом захисту прав позивача визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 357 о/с від 19.12.2016 р. «По особовому складу» в частині звільнення старшого сержанта поліції поліцейського (патрульної поліції) Павлоградського відділу поліції зі служби в поліції на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З огляду на те, що позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на посаді поліцейського (патрульної поліції) Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Стосовно вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд звертає увагу на таке.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р..
Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).
Таким чином, постанова суду в частині поновлення позивача на посаді та виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайному виконанню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 357 о/с від 19.12.2016 р. в частині звільнення старшого сержанта поліції поліцейського (патрульної поліції) Павлоградського відділу поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).
Поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського (патрульної поліції) Павлоградського відділу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 19.12.2016 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.12.2016 року по день фактичного поновлення на посаді, але не більше ніж за один рік, за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100.
Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В. Чорна