м. Вінниця
22 червня 2017 р. Справа № 802/854/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
секретаря судового засідання: Федчук Т.Ю.,
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4,
відповідача ОСОБА_5,
третьої особи ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом
Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області
до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 національний аграрний університет
про визнання протиправними та скасування наказів, -
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Вінницький національний аграрний університет у якому позивач просить визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 12.04.2017 року, а саме:
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4660/15-17-ст "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:010/00002200";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4657/15-17-ст "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:010/00002201";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4671/15-17-ст "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:007/00002204";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4672/15-17-ст "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:007/00002205";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4662/15-17-ст "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:006/00002206";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4666/15-17-ст "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:006/00002208";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4667/15-17-ст "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:004/00002215";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4669/15-17-ст "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:004/00002217".
Вважаючи, що вказані накази є протиправними Агрономічна сільська рада звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі. Представники Агрономічної сільської ради просили звернути увагу суду на те, що при винесенні оскаржуваних наказів від 12 квітня 2017 року Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області в порушення вимог Земельного кодексу України, Положення про територіальні органи Держгеокадастру вийшло за межі наданих законом повноважень, порушило вимоги закону щодо підстав та порядку надання дозволу на виготовлення документації з землеустрою, чим допустило порушення прав та інтересів територіальної громади села Агрономічне та представницького органу місцевого самоврядування - Агрономічної сільської ради .
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували та просили відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування зазначеної позиції представник відповідача зазначив, що внесення змін зумовлене тим, що площа земельних ділянок встановлена в наказах від 17.01.2014 року не відповідає фактичній площі, яка була встановлена за результатами горизонтальної інструментальної зйомки, що свідчить про не сформованість даних ділянок в розумінні ст.79-1 Земельного кодексу України. Відповідно до ч.5 ст.79-9 Земельного кодексу України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. З врахуванням листа від 05.04.17 року №4407 Вінницьким національним аграрним університетом було подано клопотання від 06.04.2017 року №12-45-622 з проханням внести зміни у накази, що зазначені у листі від 05.04.17 року №4407, та надати дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. За результатами розгляду поданого клопотання було прийнято рішення внести зміни до вищезазначених наказів, а саме, замість надання дозволу на розроблення технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок було надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Представник третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Представник Вінницького національного аграрного університету зазначила, що університет мас законне право користуватись земельними ділянками площею 474,6783 га на території Агрономічної сільської ради згідно державного акта на право постійного користування землею І-ВН №001263, виданого відповідно до рішення 10 сесії 22 скликання Агрономічної сільської ради народних депутатів Вінницького району Вінницької області від 5 квітня 1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на праві постійного користування землею за №2, оскільки, реєстрація права постійного користування було проведено відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення і підтверджує право на законне використання землі площею 474,6783 га на території Агрономічної сільської ради.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує наступне.
Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частинами 1-3 ст.116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених вказаним Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до п.1-3 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.02.2015р. №14, Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Голова місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань. Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_8 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням. Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Згідно з п.п.12 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Частинами 1-3 ст.116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених вказаним Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.
Частиною 1 статті 117 Земельного кодексу України визначено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.
До земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_8 України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність ( ч. 2 ст. 117 Земельного кодексу України ).
До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у державну власність (ч. 3 ст. 117 Земельного кодексу України).
Стаття 122 Земельного кодексу України закріплює повноваження органів виконавчої влади, Верховної ОСОБА_8 Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1. ст. 122) .
Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч. 4. ст. 122).
Відповідно до ч.2 ст.123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_8 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно до ч.3 ст.123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;
в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";
ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності;
д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".
Статтею 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;
е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;
є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Згідно з ст.173 Земельного кодексу України. межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті. Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Під час дослідження матеріалів справи судом встановлено наступне.
17.01.2014 року Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області в 2014 році видано десять наказів “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою”:
- наказ №ВН/0520680200:01:010/00002200 (а. с. 12) про надання Вінницькому національному аграрному університету дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 40.4000 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області для дослідних і навчальних цілей (код цільового призначення-01.09);
- наказ №ВН/0520680200:01:010/00002201 (а. с.14) про надання Вінницькому національному аграрному університету дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 6,0000 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області для дослідних і навчальних цілей (код цільового призначення-01.09);
- наказ №ВН/0520680200:01:007/00002204 (а. с. 16) про надання Вінницькому національному аграрному університету дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 77,0000 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області для дослідних і навчальних цілей (код цільового призначення-01.09);
- наказ №ВН/0520680200:01:007/00002205 (а. с. 18) про надання Вінницькому національному аграрному університету дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) площею 35,0000 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області для дослідних і навчальних цілей ( код цільового призначення-01.09);
- наказ №ВН/0520680200:01:006/00002206 (а. с. 20) про надання Вінницькому національному аграрному університету дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 24,6000 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області для дослідних і навчальних цілей (код цільового призначення-01.09);
- наказ №ВН/0520680200:01:006/00002208 (а. с. 22) про надання Вінницькому національному аграрному університету дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 67,4000 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області для дослідних і навчальних цілей (код цільового призначення-01.09);
- наказ №ВН/0520680200:01:004/00002215 (а. с. 24) про надання Вінницькому національному аграрному університету дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 30.0000 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області для дослідних і навчальних цілей (код цільового призначення-01.09);
- наказ №ВН/0520680200:01:004/00002216 (а. с. 27) про надання Вінницькому національному аграрному університету дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 70,0000 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області для дослідних і навчальних цілей (код цільового призначення-01.09)
- наказ №ВН/0520680200:01:004/00002217 (а. с. 26) про надання Вінницькому національному аграрному університету дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) площею 91,9000 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області для дослідних і навчальних цілей ( код цільового призначення-01.09);
- наказ №ВН/0520680200:01:006/00002218 про надання Вінницькому національному аграрному університету дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) площею 77,2000 га на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області для дослідних і навчальних цілей ( код цільового призначення-01.09);
Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято накази:
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4660/15-17-ст (а. с. 11) "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:010/00002200";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4657/15-17-ст (а. с. 13) "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:010/00002201";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4671/15-17-ст (а. с. 15) "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:007/00002204";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4672/15-17-ст (а. с. 17) "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:007/00002205";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4662/15-17-ст (а. с. 19) "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:006/00002206";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4666/15-17-ст (а. с. 21) "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:006/00002208";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4667/15-17-ст (а. с. 23) "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:004/00002215";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4669/15-17-ст (а. с. 25) "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:004/00002217".
Згідно наведених наказів Вінницькому національному аграрному університету надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 372,30 га в постійне користування із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Агрономічної сільської ради Вінницького району, для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства (код цільового призначення - 01.10).
Що стосується земельних ділянок, стосовно яких було видано оскаржувані накази, судом встановлено наступне.
Так, наказом Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції від 03.03.2003 року №25а-к відповідно до наказу УААН від 29.11.2002 року проведено реорганізацію з виділенням дослідного господарства, а саме Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції та дослідного господарства Вінницької державної дослідної станції.
Враховуючи Постанову Президії НААН від 18 серпня 2010 року “Про внесення змін до постанов Президії УААН” та наказ №69 від 7 вересня 2010 року “Про найменування установ, підприємств та організацій НААН України” наказом №01-01/32 від 17.12.2010 року Державне підприємство “Дослідне господарство Вінницької державної сільського господарської дослідної станції Української академії аграрних наук” назву підприємства було змінено на Державне підприємство “Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України”.
Статутом Державного підприємства “Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України”, затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України 09.12.2010 року передбачено, що господарство створене в результаті реорганізації Вінницької обласної державної сільськогосподарської станції Української академії аграрних наук України від 29.11.2002 року №95 (а. с. 72) і є правонаступником в частині майна, землі, майнових прав і зобов'язань реорганізованої Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Української академії аграрних наук України.
Постановою Кабінету Міністрів України №61 від 25.01.2012 року (а. с. 75) Державне підприємство “Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України” передано до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Згідно акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу, майна та земельних ділянок закріплених за державним підприємством “Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України” до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, державне підприємство “Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України” до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, від 22.02.2012 року (а. с. 80), прийнятого на виконання наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.02.2012 року №56 “Про прийняття цілісного майнового комплексу “Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України” (а. с 76) до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України від ”, виданого на виконання постанови Кабінету міністрів України від 25.01.2012 року; 61 “Питання передачі та реорганізації деяких державних підприємств і установ” (а. с. 75). З переліку додатків до акту від 22.02.2012 року вбачається, що разом з усім майном передано також копії актів державних актів на право користування землею серії І-ВН № 001263 (а. с. 85-87), що видано відповідно до рішення 10 сесії 22 скликання Агрономічної сільської ради народних депутатів від 05.04.1996 року, та І-ВН № 001261 (а. с. 88-90), що виданий відповідно до рішення 6 сесії 22 скликання Агрономічної сільської ради народних депутатів від 26.04.1996 року.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №94 від 28.02.2012 року (а. с. 77) Державне підприємство “Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України” перейменовано на Державне підприємство “Агрономічне”.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.08.2012 року №492 “Про реорганізацію Державного підприємства “Агрономічне” (а. с. 78) державне підприємство “Агрономічне” було реорганізовано шляхом приєднання до Вінницького національного аграрного університету в якості відокремленого структурного підрозділу без права юридичної особи. Визначено, що Вінницький національний аграрний університет є правонаступником майнових прав та обов'язків Державного підприємства “Агрономічне”.
Згідно з наказом Вінницького національного аграрного університету від 01.11.2012 року №295 (а. с. 79) створено Науково-дослідне господарство “Агрономічне” Вінницького національного аграрного університету,
Згідно акта приймання-передачі Державного підприємства “Агрономічне” до Вінницького національного аграрного університету, затвердженого Міністерством аграрної політики та продовольства України, від 13.11.2012 року (а. с. 91), здійснено приймання передачу цілісного майнового комплексу та земельних ділянок, що закріплені за державним підприємством “Агрономічне” згідно документів, які додаються до акту та є його невід'ємною частиною, станом на 12.11.2012 року. Третій особі університету передано земельні ділянки на території Агрономічної та Ведмежо-Вушківської сільських рад Вінницького району загальною площею 1483,00 га (а. с. 93-95).
З огляду на вказані обставини, що підтверджуються відповідними доказами, представник третьої особи Вінницького національного аграрного університету вважає, що університет має законне право користуватись земельними ділянками площею 474,6783 га на території Агрономічної сільської ради згідно державного акта на право постійного користування землею І-ВН № 001263, виданого відповідно до рішення 10 сесії 22 скликання Агрономічної сільської ради народних депутатів Вінницького району Вінницької області від 5.04.1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на праві постійного користування землею за №2.
Суд також зауважує, що відповідно до статті 141 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виділу Державного підприємства “Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції”) підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
6) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
д ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України "Пpo підприємства в Україні" від 27.03.1991р. №887-ХІ1 (в редакції чинній на момент виділу Державного підприємства “Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції”) підприємство реорганізується шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" від №887-ХІ1 (в редакції чинній на момент виділу Державного підприємства “Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції”) у разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства. При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.
Таким чином, виділення Державного підприємства “Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції” з Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції не призвело до припинення права постійного користування земельною ділянкою, яке в порядку правонаступництва в деякій частині перейшло до позивача.
Аналогічна позиція закріплена постановою Верховного Суду України від 21.02.2011 року №21-3а11, в якій сформовано правову позицію, відповідно до якої припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.
Згідно п. 2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, зазначених у ст.141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Дії, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст.141 Земельного кодексу України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
З урахуванням викладеного суд зазначає, що наказами від 17.01.2014 року Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області в 2014 році видано десять наказів “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою”. Доказів скасування чи оскарження вказаних наказів суду не надано.
Зі змісту клопотання від 06.04.2017 року №12-45-622 (а. с. 210), яке подано Вінницьким національним аграрним університетом начальнику Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області вбачається, що листом від 05.04.17 року №4407 ДП Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, який займається виготовленням відповідної документації, рекомендував Вінницькому національному аграрному університету звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотанням про внесення змін в накази Головного управління та документацію, яку вони виготовили для Вінницького національного агарного університету в 2013-2014 роках.
Внесення змін зумовлене тим, що площа земельних ділянок встановлена в наказах від 17.01.2014 року не відповідає фактичній площі, яка була встановлена за результатами горизонтальної інструментальної зйомки, що свідчить про несформованість даних ділянок в розумінні ст.79-1 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.5 ст.79-9 Земельного кодексу України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
З врахуванням листа від 05.04.17 р. №4407 Вінницьким національним аграрним університетом було подано клопотання від 06 квітня 2017 року №12-45-622 з проханням внести зміни у накази, що зазначені у листі від 05.04.17 р. №4407, та надати дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
За результатами розгляду поданого клопотання було прийнято рішення внести зміни до наказів, а саме замість надання дозволу на розроблення технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок було надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Головним управління Держгеокадастру у Вінницькій області в межах і у спосіб було прийнято наказ:
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4660/15-17-ст (а. с. 11) "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:010/00002200";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4657/15-17-ст (а. с. 13) "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:010/00002201";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4671/15-17-ст (а. с. 15) "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:007/00002204";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4672/15-17-ст (а. с. 17) "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:007/00002205";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4662/15-17-ст (а. с. 19) "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:006/00002206";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4666/15-17-ст (а. с. 21) "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:006/00002208";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4667/15-17-ст (а. с. 23) "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:004/00002215";
- наказ від 12 квітня 2017 року №2-4669/15-17-ст (а. с. 25) "Про внесення змін до наказу від 17 січня 2014 року №ВН/0520680200:01:004/00002217".
Згідно наведених наказів Вінницькому національному аграрному університету надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 372,30 га в постійне користування із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Агрономічної сільської ради Вінницького району, для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства (код цільового призначення - 01.10).
Стаття 55. Закону України “Про землеустрій” (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначає, що у разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною ОСОБА_8 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (2768-14) (у випадках, передбачених законом).
Суд також звертає увагу на те, що державний акт на право постійного користування землею I-ВП № 001263, виданий відповідно до рішення 10 сесії 22 скликання Агрономічної сільської ради народних депутатів Вінницького району Вінницької області від 5.04.1996 року, зареєстрований в книзі записів державних актів на праві постійного користування землею За №2 є дійсним, оскільки реєстрація права постійного користування була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення і підтверджує право на законне використання землі площею 474,6783 га на території Агрономічної сільської ради.
Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Отже, стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими способами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 року.
Тому, якщо право постійного користування виникло до 01.01.2002 (дня набрання чинності діючим ЗК України), після цієї дати воно продовжує зберігатися.
Про відсутність обов'язкових приписів щодо переоформлення права постійного користування землею йдеться й у пункті 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002р. № 449 "Про затвердження форм державного акта па право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" встановлено, що раніше видані державні акти па право приватної власності па землю, державні акти на право власності на землю, державні акти па право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб (постанова втратила чинність 03.06.2013 р.).
Крім того, відповідно до пункту 10 розділу VII Закону України "Про Державний земельний кадастр" (чинний з 01.01.2013 р.) документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, с дійсними.
Частиною 3 статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав па нерухоме майно та їх обтяжень” передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
Що стосується рішення про затвердження проекту землеустрою щодо зміни меж території с. Агрономічне від 29.01.2016 року №1 (надане в судовому засіданні від 22.06.2017 року), то з його змісту можна встановити, що загальну площу населеного пункту с. Агрономічне а саме: 1006,5 га., включивши в межі населеного пункту 866,4414 га. із них: 252,1551 га - землі надані громадянам для індивідуального садівництва, 474,6783 га - землі ДП “Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція”, 139,608 га. - інші землі.
Вказаним рішеннями про зміну меж населеного пункту було передбачено і визначено що на території Агрономічної сільської ради в межах населеного пункту знаходяться землі державної власності сільськогосподарського призначення.
А тому, суд вважає, що оскаржувані накази ніяким чином не порушують земельні права Агрономічної сільської ради.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.ст. 11, 71, 86 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши досліджені у ході судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
З урахуванням вимог ст. 94 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні позовних вимог Агрономічної сільської ради Вінницького району відмовити .
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Суддя підпис ОСОБА_9
Згідно з оригіналом Суддя
Секретар