04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"27" червня 2017 р. Справа№ 910/2748/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Жук Г.А.
Мальченко А.О.
секретар Драчук Р.А.
за участю представників:
від позивача Біла А.П. - дов. № 1010 від 30.12.2016
від відповідача Литвяк А.В. - дов. № 3307 від 21.12.2016
розглядаючи у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»
на рішення Господарського суду міста Києва
від 14.03.2017 (суддя Паламар П.І.)
у справі № 910/2748/17
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»
до Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»
про відшкодування шкоди, ціна позову 20 576, 54 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2017 у справі № 910/2748/17 позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 20 576, 54 грн. шкоди, 1 600 грн. витрат по оплаті судового збору.
Не погоджуючись зі згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням приписів процесуального та матеріального права, судом не взято до уваги норм спеціального законодавства в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів. За твердженнями апелянта, судом не враховано, що відповідальними за заподіяну шкоду у даному випадку є ПрАТ «СК «Провідна» в межах ліміту 50 000, 00 грн., передбаченого договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (Полісом) № АЕ/2549912, та власне сам відповідач в тій частині (10 778, 92 грн.), що не підлягає відшкодуванню ПрАТ «СК «Провідна». Оскільки згадана частина страхового відшкодування була стягнута з відповідача в рамках господарської справи № 910/3397/16 та повністю ним оплачена згідно платіжного доручення № 3018 від 08.12.2016, підстав для стягнення з нього заявленої частини страхового відшкодування в розмірі 20 576, 54 грн. не має.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 910/2748/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Дикунської С.Я., суддів: Жук Г.А., Мальченко А.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 апеляційну скаргу Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» прийнято до провадження у визначеному складі суду та розгляд справи призначено на 30.05.2017.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 30.05.2017 оголошено перерву на 27.06.2017 на підставі ст. 77 ГПК України.
В судове засідання апеляційної інстанції з'явились представники сторін, представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги заперечив, просив їх відхилити, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню.
Так, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» про стягнення 20 576, 54 грн. страхового відшкодування. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що виплативши своєму страхувальнику за договором добровільного комплексного страхування на транспорті №001800/4002/0000021 від 05.03.2014 страхове відшкодування в розмірі 60 778, 92 грн., позивач набув права зворотної вимоги відшкодування збитків в порядку регресу до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» та до Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» - в сумі, не покритій страховим полісом на підставі ст.1194 ЦК України. Оскільки ПрАТ «СК «Провідна» відшкодовано позивачу витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством в сумі 29 423,46 грн., а відповідачем сплачено частину страхового відшкодування в розмірі 10 778, 92 грн., неоплачена частина страхового відшкодування в розмірі 20 576, 54 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Як встановлено матеріалами справи, 05.03.2014 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» та АТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті №001800/4002/0000021, предметом якого є майнові інтереси, які не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, зокрема автомобілем НОМЕР_1.
21.04.2015 о 14 год. 45 хв. ОСОБА_6, керуючи автомобілем НОМЕР_2, в м. Києві на вул. Солом'янській, 36, під час зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого створив перешкоду автомобілю НОМЕР_1, який рухався в попутному напрямку, що призвело до зіткнення, чим порушив п. 10.1 ПДР України, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
В результаті ДТП автомобіль НОМЕР_1, було пошкоджено, що підтверджується розширеною довідкою про ДТП № 62172388, виданою ВДАІ Солом'янського РУ ГУМВС в м. Києві.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 06.05.2015р. у справі №760/8069/15-ц ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Згідно звіту про оцінку КТС №01-17/05 від 22.05.2015, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1, на момент оцінки складає 60 799,12 грн. Вартість матеріальної шкоди, завданої власнику в результаті аварійних пошкоджень вказаного автомобіля, на момент оцінки складає 29 423,46 грн.
Відповідно до акту виконаних робіт № НОМЕР_3, ТОВ «Атлант-М Лепсе» проведено відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля НОМЕР_1, вартість робіт, запчастин і матеріалів складає 60 778,92 грн.
Згідно страхового акта № 00167108 від 15.06.2015 та розрахунку суми страхового відшкодування, позивачем визначено суму страхового відшкодування на відновлювальний ремонт автомобіля НОМЕР_1, в розмірі 60 778,92 грн.
Виконуючи умови договору добровільного страхування, позивачем згідно страхового акта №00167108 від 15.06.2015 була здійснена виплата страхового відшкодування в розмірі 60 778,92 грн. страхувальнику шляхом перерахування на рахунок СТО, що підтверджується платіжним дорученням № 021067 від 17.06.2015.
На вимогу позивача ПрАТ «СК «Провідна» було виплачено 29 423,46 грн. страхового відшкодування.
З метою стягнення решти страхового відшкодування, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» страхового відшкодування в сумі 20 576,54 грн. та з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» - 10 778,92 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі №910/3397/16 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» страхове відшкодування в сумі 20 576, 54 грн. та 689, 00 грн. судового збору. Стягнуто з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» страхове відшкодування в сумі 10 778, 92 грн. та 689, 00 грн. судового збору. В частині солідарного розподілу судових витрат відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі № 910/3397/16, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду від 29.11.2016, рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі №910/3397/16 скасовано частково, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74, код ЄДРПОУ 14294471) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70а, код ЄДРПОУ 20033533) 10 778, 92 грн. заборгованості та 689, 00 грн. судового збору за подання позовної заяви.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.»
В процесі розгляду справи № 910/3397/16 апеляційним судом встановлено, що водій автомобіля НОМЕР_2, з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода, на момент її вчинення перебував у трудових відносинах з Державним підприємством «Дарницький вагоноремонтний завод».
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна», що підтверджується Полісом № АЕ/2549912 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Цим полісом передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, в розмірі 50 000, 00 грн. та франшизу в розмірі 0, 00 грн.
Вина особи, яка керувала автомобілем НОМЕР_2, встановлена в судовому порядку й матеріалами справи підтверджується її перебування в трудових відносинах з Державним підприємством «Дарницький вагоноремонтний завод» та виконання своїх службових обов'язків на момент вчинення ДТП.
Як встановлено судом (постанова від 07.09.2016 у справі № 910/3397/16), сума відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1, в розмірі 60 778,92 грн. є фактичним розміром заподіяної шкоди , яка за умовами договору добровільного страхування була виплачена позивачем страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням № 021067 від 17.06.2015. В зв'язку з цим у ПрАТ «СК «Уніка» виникло право вимоги відшкодування збитків в порядку регресу до ПрАТ «СК «Провідна» та до ДП «Дарницький вагоноремонтний завод» - в сумі, не покритій страховим полісом відповідно до ст.1194 ЦК України.
Скасовуючи частково рішення місцевого суду у справі № 910/3397/16 та відмовляючи в частині стягнення з ПрАТ «СК «Провідна» 20 576, 54 грн. страхового відшкодування, апеляційний суд виходив з того, що спеціальним законом, який застосовується до спірних правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем, є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статтями 22, 29 якого встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, відтак відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відносини у сфері оцінки шкоди регулюються Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Постановою КМУ «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав» № 1440 від 10.09.2003р.
За приписами ч. 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.
Проведення оцінки майна згідно положень п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Механізм оцінки колісних транспортних засобів встановлюється Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженою Міністерством Юстиції України та Фондом державного майна України 24.11.03 (далі - Методика).
Відповідно до п. 4.3. Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ, у якому зазначається інформація, передбачена п. 4.4. Методики.
Положеннями ч.1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Виходячи з системного аналізу приписів Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-ІІІ від 12.07.2001 (зі змінами та доповненнями) та Постанови КМУ «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав» № 1440 від 10.09.2003, документом, який би підтверджував належним чином оцінений розмір реальної вартості втраченого майна, є саме Звіт суб'єкта оціночної діяльності про визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу в результаті його пошкодження в ДТП, і який є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Наданий позивачем до матеріалів справи № 910/3397/16 звіт № 01-17/05 від 22.05.2015 про оцінку КТС, відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 29 423,46 грн., за приписами чинного законодавства України оцінений судом апеляційної інстанції як належний доказ щодо визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (тобто матеріальний збиток), який на підставі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає відшкодуванню особою, відповідальною за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП.
При цьому, апеляційним судом закцентовано увагу на тому, що відносини між ПрАТ «СК «Уніка» та ПрАТ «СК «Провідна» щодо стягнення страхового відшкодування регулюються, зокрема, ст. ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якими передбачено відшкодування особою, відповідальною за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП, зокрема, вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у встановленому законодавством порядку (матеріальний збиток), тобто оціненої шкоди, яка визначається в даному випадку відповідно до звіту № 01-17/05 від 22.05.2015 про оцінку КТС, а не акту виконаних робіт (наряд-замовлення) №2310178226.
Враховуючи вищезазначені положення закону та обставини справи, апеляційний суд у справі № 910/3397/16 дійшов висновку, що ПрАТ «СК «Провідна» на підставі ст. ст.22, 29 Закону вірно відшкодовано ПрАТ «СК «Уніка» витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством в сумі 29 423,46 грн., відтак вимоги ПрАТ «СК «Уніка» про стягнення з ПрАТ «СК «Провідна» різниці між лімітом відповідальності за Полісом №АЕ/2549912 та виплаченим розміром страхового відшкодування, що становить 20 576, 54 грн., залишив без задоволення.
Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, вище наведені обставини у справі № 910/3397/16 не потребують доказування.
Після винесення 07.09.2016 Київським апеляційним господарським судом постанови, залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016, ПрАТ «СК «Уніка» (позивач) скористалось своїм правом на звернення до суду з позовом про стягнення з ДП «Дарницький вагоноремонтний завод» невиплаченої частини страхового відшкодування в сумі, не покритій страховим полісом згідно ст.1194 ЦК України.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, на страхувальника покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність, яка наступає лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди.
За приписами ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Особами, відповідальними за заподіяну позивачу шкоду, є страхова компанія (ПрАТ «СК «Провідна») відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», яким передбачено відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, та ДП «Дарницький вагоноремонтний завод» відповідно до вимог ст.ст. 1188, 1194 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню ПрАТ «СК «Провідна» як страховиком.
Оскільки фактичний розмір шкоди становить 60 778,92 грн., ПрАТ «СК «Провідна» виплачено позивачеві 29 423,46 грн. страхового відшкодування, а відповідачем сплачено 10 778, 92 грн., за приписами ст.ст. 1172, 1188, 1194 ЦК України ДП «Дарницький вагоноремонтний завод» зобов'язане сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в розмірі 20 576, 54 грн. (60 778, 92 грн. - 29 423, 46 грн. - 10 778, 92 грн.), відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
З огляду на наведене, доводи апелянта про відсутність підстав для стягнення з нього невиплаченої частини страхового відшкодування в розмірі 20 576, 54 грн. не заслуговують на увагу.
Доводи апелянта з приводу порушення судом першої інстанції вимог процесуального та матеріального права, зокрема, норми спеціального законодавства в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2017 у справі № 910/2748/17 - без змін.
Матеріали справи № 910/2748/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя С.Я. Дикунська
Судді Г.А. Жук
А.О. Мальченко