донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
29.06.2017р. справа № 905/91/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю представників сторін:
від позивача:Не з'явився
від відповідача 1: від відповідача 2:Не з'явився ОСОБА_4 - за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця», м. Лиман, Донецька область
на рішення Господарського суду Донецької області
від17.05.2017р.
по справі№ 905/91/17 (ОСОБА_5 О.)
за позовомПриватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м. Донецьк
до відповідача 1 та відповідача 2Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця», м. Лиман, Донецька область
простягнення 63' 400,29 грн
Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь» - металургійний завод», м. Донецьк (далі - «Позивач, ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод») звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк (далі - «Відповідач 1, ДП «Донецька залізниця»») 63' 400,29 грн вартості недостачі вантажу.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.03.2017р. до участі у розгляді справи № 905/91/17, у якості відповідача 2, було залучено Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця», м. Лиман, Донецька область (далі - «Відповідач 2, ПАТ «Українська залізниця» РФ Донецька залізниця»»).
Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.05.2017р. у справі № 905/91/17 позовні вимоги ПАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» РФ Донецька залізниця» на користь ПАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» вартість недостачі вантажу у розмірі 47' 671,51 грн, а також суму судового збору в розмірі 1' 036,14 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 17.05.2017р. у справі № 905/91/17 та припинити нове рішення, яким відмовити ПАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» у задоволенні позову в повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення Господарського суду Донецької області у цій справі не можна вважати законним і обґрунтованим, оскільки воно ґрунтується на помилкових висновках суду і є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В основу заперечень скаржника покладено твердження про те, що вагони вагони № 56138241, № 53118477, № 53517793, № 56731961, № 54658885 не були непридатні для перевезення вантажу дрібної фракції (окатишів залізорудних) та завантажувалися засобами відправника, який і був зобов'язаний прийняти всі необхідні міри для збереження вантажу, але не зробив цього, а отже, втрата вантажу сталася через невиконання вантажовідправником приписів ст.ст. 31, 32 Статуту Залізниць України, що є підставою для стягнення вартості втраченого вантажу саме з вантажовідправника - ПрАТ «Північний гірничо - збагачувальний комбінат». Окрім того за твердженням скаржника Позивач не довів вартість втраченого вантажу у контексті приписів ст.. 115 Статуту залізниць України.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте 27.06.2017р. надіслав до Донецького апеляційного господарського суду відзив № 1/91 від 20.06.2017р. на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційний суд залишити без змін рішення Господарського суду Донецької області від 17.05.2017р. у справі № 905/91/17, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» - без задоволення.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, поважність причин неявки суду не повідомив.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників позивача та відповідача 1.
Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу було здійснено технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 30.04.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкостіл Груп» (далі - «Постачальник, ТОВ «Інкостіл Груп»») та ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» (далі - «Покупець») укладено договір поставки № НОМЕР_1 (далі - «Договір від 30.04.2015р.»), згідно з п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця залізорудні окатки (товар) виробництва Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - «ПрАТ «ПівГЗК»»), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених договором та специфікаціями до нього.
За змістом п. 2. 1 договору від 30.04.2015р., детальна інформація про кількість та якість товару міститься в специфікаціях. Специфікації на товар, оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін, складають невід'ємну частину зазначеного договору. За згодою сторін в специфікаціях можуть бути вказані додаткові відомості про товар, а також інші умови виникнення та виконання зобов'язань за договором.
24.12.2015р. між ПАТ «Українська залізниця» РФ Донецька залізниця» (далі - «Виконавець») та ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» (далі - «Вантажовласник») укладено договір № 3300006907/ДФ/20029 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги (далі - «Договір від 24.12.2015р.»), предметом якого є надання виконавцем вантажовласнику послуг пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 договору від 24.12.2015р.).
Так, 24.06.2016р., 03.07.2016р., 04.08.2016р., 04.07.2016р., 08.08.2016р. за залізничними накладними № 45033289, № 45318391, №46608279, №45379203, №46731451 ПрАТ «ПівГЗК» (відправник) зі станції відправлення ОСОБА_6 залізниці на станцію Мушкетово Донецької залізниці відвантажило в адресу ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» (одержувач), зокрема, у вагонах №56138241, №53118477, №53517793, №56731961, №54658885 окатиші залізорудні.
Виходячи зі змісту відомості вагонів накладних №45033289, №45318391, №46608279, №45379203, №46731451, маса нетто у вагоні №56138241 - 69100 кг, у вагоні №53118477 - 69700 кг, у вагоні №53517793 - 69750 кг, у вагоні №56731961 - 69150 кг, у вагоні №54658885 - 69150 кг.
Під час прибуття вагонів на станцію призначення Мушкетово Донецької залізниці на підставі ст.24 Статуту залізниць України була проведена перевірка та виявлена невідповідність фактичної маси вантажу тій масі, яка зазначена вантажовідправником у накладних.
Так, з посиланням на складені станціями Лозова Південної залізниці та Мушкетово Донецької залізниці акти загальної форми №10179 від 25.06.2016р., №10233 від 05.07.2016р., №10349 від 11.08.2016р., №44 від 14.07.2016р., №50 від 08.08.2016р. було здійснено комісійне переваження вагонів №56138241, №53118477, №53517793, №56731961, №54658885, про що складені комерційні акти №БК443467/29 від 28.06.2016р., №БК443472/34 від 14.07.2016р., №БК443475/37 від 08.08.2016р., №БК443469/31 від 07.07.2016р., №БК443476/41 від 13.08.2016р., відповідно до яких встановлено наступне:
- вагон №56138241: брутто - 86350 кг, тара - 24000 кг, нетто - 62350 кг, що менше документу на 6750 кг;
- вагон №53118477: брутто - 87300 кг, тара - 22050 кг, нетто - 65250 кг, що менше документу на 4450 кг,
- вагон №53517793: брутто - 91450 кг, тара - 23500 кг, нетто - 67950кг, що менше документу на 1800 кг,
- вагон №56731961: брутто - 81050 кг, тара - 21750 кг, нетто - 59300 кг, що менше документу на 9850 кг,
- вагон №54658885: брутто - 83150 кг, тара - 22800 кг, нетто - 60350 кг, що менше документу на 8800 кг.
У комерційному акті №БК443467/29 від 28.06.2016р. також відображено, що завантаження у вагоні №56138241 нижче рівня бортів на 300 - 400 мм, пагорбоподібне, з укосами, наявне поглиблення над 3, 4 люками праворуч 1300 х 1000 х 800 мм, течі вантажу немає.
У комерційному акті №БК443472/34 від 14.07.2016р. зазначено, що при візуальному огляді завантаження у вагоні №53118477 горбоподібне, нижче рівня бортів на 500 мм, праворуч по ходу потяга над 2 та 3 люками наявна воронка 3000 х 2000 мм до пола вагона, внаслідок наявності проміжку старого характеру між 4ою кришкою люка та армувальним листом довжиною 350 мм, забитим ганчір'ям та дерев'яними брусами, про що складено акт ГУ - 106.
У комерційному акті БН №БК443475/37 від 08.08.2016р. також відображено, що при візуальному огляді завантаження у вагоні №53517793 горбоподібне, нижче рівня бортів на 600 мм, над 3 люком ліворуч по ходу потяга наявна виїмка вантажу розміром 1500 мм х 1500 мм х 500 мм; між 3 кришкою люка та армувальним листом наявний проміжок старого характеру довжиною 420 мм, внаслідок чого можлива втрата вантажу, про що складено акт ГУ - 106.
У комерційному акті №БК443469/31 від 07.07.2016р. також відображено, що при візуальному огляді завантаження у вагоні №56731961 горбоподібне з укосами, нижче рівня бортів на 800 мм, наявне поглиблення між 5-6 люками 2000 х 1800 х 100 мм внаслідок наявності проміжку старого характеру між 6 кришкою люка та армувальним листом, про що складено акт форми ГУ - 106.
У комерційному акті №БК443476/41 від 13.08.2016р. зазначено, що при візуальному огляді завантаження у вагоні №54658885 нижче рівня бортів на 500-600 мм, конусом; ліворуч над 2-3 люками поглиблення 1500 х 1000 х 1000 мм; у вагоні наявне нещільне прилягання кришки люка, загнутий армувальний лист, проміжок 800 х 40 мм; проміжок забитий ганчір'ям, про що складено акт форми ГУ - 106.
Вагони №56138241, №53118477, №53517793, №56731961, №54658885 прибули на станцію Мушкетово Донецької залізниці у технічному відношенні справні. Переваження вантажу у вагоні №56138241 здійснювалось на вагонних тензометричних вагах станції Сортувальна типа ВТВ 25Д (держповірка 04.03.2016р.), вантажу у вагонах №53118477, №53517793, №56731961, №54658885 здійснювалось на 200 т вагонних тензометричних вагах станції Сортувальна тип ВВ-200-20-2М (держповірка 09.03.2016р.). переважування відбувалось у статиці, при повторному переваженні недостача підтвердилась.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам та доводам відповідача 2, викладеним останнім в апеляційній скарзі, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частиною 1 статті 12 Закону України “Про залізничний транспорт” визначено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Згідно з ч.1 ст.23 вищевказаного закону перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
За змістом ст.113 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Розмір такої шкоди в даному випадку складається із вартості вантажу, який оплачений позивачем, але фактично ним не отриманий.
Відповідно до ст.129 вказаного Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
За приписами ч.3 ст.314 Господарського кодексу України за шкоду, при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
За змістом статті 31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.
Відповідно до ч.3 ст.32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Згідно з п.5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із “шапкою”). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.
Відповідно до п.12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться. Вимоги до технічного стану рухомого складу, порядок його технічного обслуговування і ремонту, а також відправлення його на заводи та депо для ремонту визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.
За приписами п.2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів.
Відповідно до ч.3 ст.32 Статуту залізниць України та п.4 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку та захист навколишнього середовища, а не вагон.
Згідно з ч.3 ст.917 Цивільного кодексу України перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний вантаж був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень та встановлені комерційними актами №БК443467/29 від 28.06.2016р., №БК443472/34 від 14.07.2016р., №БК443475/37 від 08.08.2016р., №БК443469/31 від 07.07.2016р., №БК443476/41 від 13.08.2016р. прибуття вантажу з недостачею у технічному відношенні справних вагонах.
Пунктом 3.8 роз'яснень №04-5/601 від 29.05.2002р. Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” визначено, що відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.
За змістом п.3.9 вказаного роз'яснення встановлено, що відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитися від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталася внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Отже, ухвалюючи спірне рішення у цій справі, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що нестача вантажу виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагонів, вантажу та кріплення у вагонах, залізницею, на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень, про наявність вільних місць у вагонах залізницею зазначено не було, що в свою чергу, свідчить про відсутність вини вантажовідправника у нестачі вантажу, тобто останнім були виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу. Окрім того, наявність поглиблень у навантаженні (воронок) свідчить про втрату частини вантажу під час перевезення.
Суд апеляційної інстанції погоджується із зазначеними висновками Господарського суду Донецької області, що завантаження спірного вантажу здійснювалось вантажовідправником у технічно справні вагони, які були прийняті залізницею без зауважень, відтак, твердження Скаржника щодо непридатності зазначених вище вагонів для перевезення дрібної фракції (спірного вантажу) спростовуються матеріалами справи.
Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу, засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Згідно з ч.1 ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
В силу норм ч.ч.1, 2 ст.114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Матеріали справи містять рахунки відправника вантажу (а.с. 139-143), згідно яких місцевий господарський суд зробив розрахунок вартості недостачі вантажу.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши зазначений розрахунок суду за відправкою у спірних вагонах, які проведені останнім з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо присудження до стягнення з відповідача 2 на користь позивача суми недостачі вантажу у розмірі 47'671,51 грн.
Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця», м. Лиман, Донецька область - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 17.05.2017р. у справі № 905/91/17 - без змін.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
Надруковано примірників:
1 - позивачу;
2 - відповідачу 2;
1 - до справи;
1 - ГСДО;
1 - ДАГС.