27 червня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/864/17
09 год. 08 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Перебийніс Н.Ю.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Юдіна В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
встановив:
ОСОБА_3 (ОСОБА_3., позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (Херсонська ОДПІ, відповідач), у якому просить визнати недійсними повідомлення-рішення 21.09.2016р. №0010071305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачено фізичними особами за результатами річного декларування" в розмірі 17401,25 грн., з яких 13921 грн. за основним платежем, 3480,25 грн. за штрафними санкціями, та №0010081305 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170 грн.. Свої позовні вимоги мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними оскільки позивач не був обізнаний про проведення перевірки, на його адресу не надходили листи податкового органу щодо надання первинних документів щодо отримання майна в подарунок. Зазначив, що дійсно згідно договору дарування від 17.09.2014 року його мама, ОСОБА_4, подарувала йому 51/100 частину житлового будинку. Однак, згідно пп.174.211 п. 174.2 ст. 174 ПК України об'єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою, зокрема якщо вони успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім серед іншого спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою.
Окрім того, позивачем зазначено, що він не був обізнаний про проведення перевірки, акту та податкових повідомлень-рішень він не отримував. Зазначені документи ним були отримані лише 22 березня 2017 року після запиту до податкового органу про їх надання.
Таким чином, позивач вважає винесені щодо нього оскаржувані податкові повідомлення-рішення незаконними та просить захистити його права шляхом їх скасування.
Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти задоволення позовних вимог заперечував. Зазначив, що на підставі поданої нотаріусом до податкового органу довідки 1-ДФ, пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.78.1.1, пп.78.1.2 п. 78.1 ст. 78 та 79 ПК України та наказу ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області №1331 від 29.10.2015 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки проведена така перевірка діяльності ОСОБА_3 за період 01.01.2014 року по 31.12.2014 року. Наказ від 29.10.2015 року №1331 та повідомлення від 29 жовтня 2015 року за №953/21-03/703 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_3 з питань отримання доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., направлені на адресу боржника відповідно до норм ПК України рекомендованим повідомленням із повідомленням про вручення та вручено "ОСОБА_3" особисто 04.11.2015р. За результатами проведеної перевірки було виявлено, що ОСОБА_3 не подано до податкового органу податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік та не відображено у ній суму доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у розмірі 278735 грн. Тому податковим органом у зв'язку із виявленими порушеннями було складено акт від 05.11.2015 року №832/21-03-17-03, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0010081305 від 21.09.2016 року на суму штрафних санкцій 170 грн. у зв'язку із неподанням до податкового органу податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, №0010071305 від 21.09.2016 року на суму нарахованого податкового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, 13921 грн. та 3480,25 грн. штрафних санкцій.
Таким чином відповідач вважає винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними та такими, що не підлягають скасуванню, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази суд встановив наступне.
17 вересня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір дарування, за яким дарувальник ОСОБА_4 передає безоплатно у власність, а обдаровуваний ОСОБА_3 приймає як дарунок належну дарувальнику на праві приватної власності 51/100 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, посвідченого нотаріусом. Оціночна вартість 51/100 частини житлового будинку становить 278435 грн..
Нотаріус згідно з п. 174.4 ПК України щокварталу подає до територіального органу Міндоходів України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу для податкового розрахунку.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI та наказу ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області № 1331 від 29.10.2015 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1), який проживає: АДРЕСА_2, за період з 01.01.2014 по 31.12.2014. Складено акт від 05.11.2015 №832/21-03-17-03, яким встановлено порушення підпункту 164.2.10 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, платником податку не включена до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларована сума доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у розмірі 278435,00 грн., що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 13921,00 грн.; пункту 49.1, пункту 49.2 статті 49, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 179.1 статті 179 - неподання до ДПІ у м. Херсоні податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2014 р.. В результаті чого винесені оскаржувані ППР від 21.09.2016 № 0010071305 та №0010081305.
На запит ОСОБА_3 податковим органом було видано йому другий екземпляр акту перевірки та податкових повідомлень-рішень.
Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.
Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.
Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Згідно пп. 78.1.2. п. 78.1. ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.
Відповідно до п. 81.1. ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
В даному разі, із матеріалів справи вбачається, що відповідачем виконанні усі вимоги ПК України по призначенню та проведенню перевірки.
Відповідно до пп. 162.1.1. п. 162.1 ст.. 162 ПК України, (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Базою оподаткування за змістом п. 164.1. ст.. 164 ПК України є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, зокрема згідно пп.164.2.10. дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.
В даному випадку позивачем не заперечується факт отримання ним у дарунок частини нерухомого майна, відповідно до договору дарування від 17 січня 2014 року НАЕ 093267.
Пунктом 174.6 ст. 174 ПКУ регулюється питання оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб, та передбачено, що кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.
Як вбачається з п. 174.2. та п. 174.2.1 ПК України об'єкти спадщини оподатковуються:
за нульовою ставкою: а) об'єкти спадщини, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
Згідно п.14.1.263 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Так, в даному разі судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 29.01.1987 ОСОБА_3 є сином ОСОБА_4, тобто відповідно до положень ПК України вони є родичами першого ступеня споріднення.
Згідно п.174.8. Податкового кодексу України у разі спадкування будь-яких об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об'єктів з метою оподаткування не визначається.
Якщо об'єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об'єктів з метою оподаткування не визначається.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що у даному випадку дарування від матері своєму сину дарунку незалежно від виду об'єкта дарування оподатковується за нульовою ставкою податку.
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 ПК України. Пунктом 179.1. вказаної статті платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Натомість пунктом 179.2. визначено, що відповідно до цього розділу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд зауважує, що в даному разі ОСОБА_3 не має обов'язку щодо подання до податкового органу податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, оскільки він отримав у дарунок майно, що оподатковувалось за нульовою ставкою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному разі ОСОБА_3 не має обов'язку до включення до загального річного оподатковуваного доходу та декларування суми доходу у вигляді вартості отриманого у дарунок майна у розмірі 278735 грн. та донарахувань податку на доходу фізичних осіб у сумі 13921 грн.
Що стосується доводів позивача про неотримання від фіскальної служби будь-яких документів - наказу про проведення перевірки, повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, то суд вважає такі доводи необґрунтованими. Відповідачем надано суду докази отримання позивачем копії наказу та повідомлення про дату та місце проведення перевірки, які були надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та вручені 04.11.2015. Що стосується надсилання акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, то відповідач надав докази їх надсилання на адресу позивача, та повернення поштою з відміткою про закінчення терміну зберігання. Пунктом 86.4 ст. 86 ПКУ акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку. Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Статтею 42 ПКУ встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували правомірність винесеного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені відповідними доказами та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94,159-163,167 КАС України, суд
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 21.09.2016р. №0010071305 та №0010081305.
Стягнути з Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень нуль копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 червня 2017 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 8.3.2