Постанова від 22.06.2017 по справі 813/3186/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року справа № 813/3186/16

17 год 22 хв зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування пункту наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу т.в.о. начальника Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України полковника ОСОБА_4 від 18.07.2016 № 819аг «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним, оскільки військової дисципліни і розпорядок дня позивач не порушував. Позивач постійно прибував на службу вчасно, а про проведення перевірки його ніхто не повідомив. Також зазначає, що при накладенні оскарженого дисциплінарного стягнення не враховано характер та обставини вчинення правопорушення та його наслідки, попередня поведінка позивача, тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що позивач допустив порушення дисципліни, оскільки запізнився на роботу на одну хвилину. Від надання пояснень по вказаному факту позивач відмовився про що складено відповідний акт відмови. Факт порушення зафіксований належним чином системою контролю доступу. Порядок та строки накладення дисциплінарного стягнення не порушені.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просили суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні. Просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав.

З серпня 2014 року позивач проходить службу за контрактом у Мостиському прикордонному загоні Західного регіонального управління Держаної прикордонної служби України на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Краківець».

Наказами Мостиського прикордонного загону від 03.03.2016 №37-ос, від 12.04.2016 №60-ос, від 07.06.20І6 №97-ос позивача відсторонено від посади та зараховано в розпорядження начальника прикордонного загону.

Наказом Мостиського прикордонного загону від 18.04.2016 позивача приряджено до відділу організації повсякденної діяльності штабу Мостиського прикордонного загону з використанням відповідно до регламенту робочого часу.

Т.в.о начальника Мостиського прикордонного загону 18.07.2016 прийнято наказ №819аг «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Вказаний наказ обґрунтовано тим, що 14.07.2016 начальником відділу організації повсякденної діяльності штабу підполковником ОСОБА_5 здійснено контроль за дотриманням розпорядку дня персоналом прикордонного загону. За результатами контролю зафіксовано факт порушення розпорядку дня позивачем, оскільки такий прибув в управління прикордонного загону о 08 годині 31 хвилина.

Згідно з розпорядком дня для військовослужбовців управління прикордонного загону на 2016 рік початок робочого дня - 08 год 30 хв.

Відповідно до рапорта начальника відділу організації повсякденної діяльності штабу підполковника ОСОБА_5 від 15.07.2016 ним повідомлено, що відповідно до результатів проведеного контролю виявлено запізнення позивача на початок робочого дня. Вказана обставина підтверджується витягом з системи контролю доступу.

У вказаному витязі зафіксовано вхід позивача о 08 год 31 хв.

В довідці від 15.07.2016, складеної начальником відділу організації повсякденної діяльності штабу підполковником ОСОБА_5, вказано, що у ході відібрання пояснень по факту запізнень на службу від позивача отримано відмову в присутності свідків.

Допитаний в судовому засіданні свідок начальник відділу організації повсякденної діяльності штабу підполковник ОСОБА_5 повністю підтвердив вказані обставини.

Відповідно до п.2 вказаного наказу за порушення вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та додатку №1 (розпорядку дня управління прикордонного загону) до наказу начальника Мостиського прикордонного загону від 15.12.2015 № 222-аг «Про організацію служби військ у Мостиському прикордонному загоні у 2016 році», що полягало в порушенні розпорядку дня 14.07.2016, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та на підставі пункту «б» статті 62 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, оголошено дисциплінарне стягнення - «догана».

Позивач, не погоджуючись з вказаним наказом, звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд при вирішенні спору по суті встановив наступне.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг, регулюється Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (надалі - Дисциплінарний статут ЗС України).

Відповідно до ст.ст.1,2 вказаного Статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 62 Дисциплінарного статуту ЗС України передбачені види стягнень, які можуть накладатись на прапорщиків (мічманів): зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження в посаді; пониження старших прапорщиків (старших мічманів) у військовому званні на один ступінь; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; позбавлення військового звання прапорщик (мічман), старший прапорщик (старший мічман) із звільненням з військової служби у запас.

Згідно з ст.83 Дисциплінарного статуту ЗС України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені вказаним Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Щодо доводів позивача про порушення порядку накладення дисциплінарного стягнення суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 45 Дисциплінарного статуту ЗС України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Суд встановив, що при невиконанні позивачем своїх службових обов'язків командир не нагадав йому про обов'язки служби.

Таким чином, доводи позивача в цій частині підтвердилися. Проте, вказане порушення само по собі не впливає на характер виявленого відповідачем порушення дисципліни позивачем.

Проте, суд відхиляє доводи позивача про обов'язковість проведення службового розслідування, оскільки відповідно до ст. 84 Дисциплінарного статуту ЗС України прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Таким чином, проведення службового розслідування є правом, а не обов'язком командира.

Щодо доводів позивача про те, що відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували порушення ним дисципліни, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 03.02.2012 № 72 «Про удосконалення системи безпеки об'єктів Державної прикордонної служби України та допуску до них» вказано начальникам органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України продовжити роботу щодо нарощування системи охорони та пропускної системи в органах охорони державного кордону.

Удосконалення системи пропуску на територію прикордонних містечок, адміністративних будівель та службових приміщень пунктів пропуску через державний кордон здійснити шляхом впровадження електронної системи пропуску, для якої визначити такі вимоги:

можливість введення в систему фотографій та установчих даних відвідувачів, а також ідентифікації гостьової проксімітікартки з особою, яка нею користується;

обов'язкове виведення фотокартки користувача проксімітікартки на монітор контролера;

конструкція турнікетів повинна унеможливлювати прохід за однією проксімітікарткою двох осіб, мати можливість блокування турнікета в ручному режимі;

проксімітікартки повинні відкривати вхід лише один раз, наступний раз після виходу (блокування подвійного проходу);

пульт управління турнікетами, не повинен мати можливості відкривання турнікета в ручному режимі;

можливість створення на базі вказаної системи додаткових зон з особливим режимом доступу;

програмне забезпечення має вести та виводити статистику подій за період не менше ніж місяць або квартал.

На виконання зазначеного наказу прикордонним загоном 09.12.2013 згідно з актом приймання № 1002 від 05.12.2013 прийнято та поставлено на облік комплект "Турнікет рожковий", що встановлений на контрольно-пропускному пункті прикордонного загону.

Для пропуску на територію прикордонного загону позивачу видано 31.05.2016 проксімітікартку, що підтверджується витягом з журналу видачі. Вказана обставина сторонами не оспорюється.

Система контролю доступу - це сукупність програмно-технічних засобів, які призначені для вирішення завдань підвищення безпеки об'єктів прикордонного загону і забезпечення дотримання розпорядку дня в прикордонному загоні.

В основі роботи систем контролю і управління доступом закладений принцип порівняння тих або інших ідентифікаційних ознак, що належать конкретній фізичній особі з даними закладеними в систему.

Система контролю і управління доступом включає такі технічні засоби: виконавчі механізми (замки, шлюзи, турнікети); зчитувачі електронних ідентифікаторів;

електронні ідентифікатори (перфоровані і пластикові картки, смарт-карти і інші пристрої, "електронні пігулки");

пристрої управління механізмами (концентратори, контролери);.

устаткування сполучення локальної мережі системи контролю і управління доступом з комп'ютера.

Кожному військовослужбовцю видається своя карта доступу - пластикова картка з мікрочипом (проксіміті - карта), яка є одночасно пропуском на прохідній і ключем від тих приміщень, куди дозволений доступ. Усі входи-виходи з території управління прикордонного загону фіксуються в системі.

Реєстрація часу приходу і виходу кожного військовослужбовця дозволяє вести автоматизований облік часу, запізнень, порушень розпорядку дня, відсутності на службі, виходу зі служби завчасно і так далі.

Таким чином, використання відповідачем комплекту «Турнікет рожковий» для обліку робочого часу підтверджується належними та допустимими доказами.

Суд відхиляє доводи позивача про можливість втручання в роботу вказаної системи, а також про можливу неточність фіксації часу, виходячи з такого.

Право на адміністрування системи контролю доступу в прикордонному загоні здійснюється відповідно до наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 15.03.2004 № 237 "Про затвердження Порядку використання комп'ютерних програм у Державній прикордонній службі України" та покладається на відділ зв'язку, автоматизації та захисту інформації штабу загону і надається виключно закріпленим адміністраторам. Таким чином, коригування часу надано лише адміністратору системи.

Разом з тим, позивач не надав жодних доказів про можливе втручання в роботу системи, а також коригування часу, якій використаний системою для обліку робочого часу.

Як вже встановив суд згідно з витягом з системи контролю доступу зафіксовано вхід позивача о 08 год 31 хв при початку робочого дня 08 год 30 хв.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що відповідач належними та допустимими доказами зафіксував порушення позивачем дисципліни, що полягало в запізненні позивача на роботу на одну хвилину.

При вирішенні спору суд також враховує наступне.

Частиною другою ст. 86 Дисциплінарного статуту ЗС України під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Суд, оцінюючи обставини щодо дотримання відповідачем вказаних критеріїв, зазначає наступне.

Відповідач в ході судового розгляду не надав жодних доказів, які б підтверджували співмірність допущеного позивачем порушення із застосованим до нього стягненням, а також, які б свідчили про настання будь-яких негативних наслідків у зв'язку із запізненням позивача на роботу на одну хвилину.

Крім цього, відповідач в повній мірі не з'ясував обставини, за яких позивач допустив запізнення на роботу на одну хвилину.

Згідно з службовою характеристикою, затвердженою начальником Мостиського прикордонного загону 12.02.2016, позивач в службовій та повсякденній діяльності дотримується вимог Статутів Збройних Сил України. Вимоги, що ставляться до інспектора прикордонної служби знає, але виконує не завжди якісно.

Відповідно до службової характеристики, погодженої начальником Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління державної прикордонної служби України 22.03.2016, позивач за час проходження служби зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, зокрема, як дисциплінований. Порушень військової дисципліни, правил та заходів безпеки не допускав.

Відповідно до службових карток позивача до нього за зразкову дисципліну, за зразкове та сумління ставлення до виконання обов'язків, неодноразово застосувались заохочення: подяки, грамоти, грошові премії.

Позивач згідно з даними з біографічної довідки перебуває на службі, починаючи з 15.11.2000. 21.05.2012 укладено контракт про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України.

Оцінюючи в сукупності вказані обставини, суд вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани не відповідало тяжкості вчиненого порушення, допущене ним порушення за своїм характером є малозначним, не мотивована суворість накладеного стягнення, відповідач не врахував, що не настало будь-яких негативних наслідків у зв'язку із запізненням позивача на роботу на одну хвилину, не враховано значну кількість заохочень, які застосувались до позивача у зв'язку із зразковою дисципліною та сумлінним виконанням обов'язків, а також тривалість служби позивача в Збройних Силах України.

Таким чином, із урахуванням встановлених обставин у справі та доказів, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що пункт 2 наказу т.в.о. начальника Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України полковника ОСОБА_4 від 18.07.2016 № 819аг «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» є протиправним, і тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи зі змісту ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вимог ст.6 КАС України до адміністративного суду має право звернутись з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Згідно з вимогами ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

На підставі п.12 та п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору. Тому, судові витрати стягненню із сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу т.в.о. начальника Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України полковника ОСОБА_4 від 18.07.2016 № 819аг «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Г. Гулик

Попередній документ
67480602
Наступний документ
67480604
Інформація про рішення:
№ рішення: 67480603
№ справи: 813/3186/16
Дата рішення: 22.06.2017
Дата публікації: 04.07.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; проходження служби