09 вересня 2016 р. Справа №804/16236/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро заяву Адвоката ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення у справі №804/16236/15 за позовом Адвоката ОСОБА_1 до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська про зобов'язання вчинити певні дії, -
Адвокат ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, в якому просив:
- визнати протиправною та незаконною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на адвокатський запит №153 від 23.11.2015 року;
- визнати порушення відповідачем ч.1 ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- зобов'язати Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом п'яти робочих днів надати повну та достовірну інформацію на адвокатський запит №153 від 23.11.2015 року;
- зобов'язати відповідача у десятиденний строк з дня набрання законної сили подати звіт про виконання постанови суду.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2016р. адміністративний позов Адвоката ОСОБА_1 до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Індустріального районного суду м. Дніпропетровська щодо ненадання інформації на адвокатський запит №153 від 23.11.2015 року в частині повідомлення, які справи розглядались Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, учасником яких є приватне виробниче-комерційне підприємство «Дніпропетровський центр технічного сервісу» та ОСОБА_2;
- зобов'язати Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом п'яти робочих днів надати інформацію на адвокатський запит №153 від 23.11.2015 року в частині повідомлення, які справи розглядались Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, учасником яких є приватне виробниче-комерційне підприємство «Дніпропетровський центр технічного сервісу» та ОСОБА_2.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Також в постанові від 27.01.2016р. суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська на користь Адвоката ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).
01 червня 2016 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом на підставі означеного рішення, що набрало законної сили, був виданий виконавчий лист про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська на користь Адвоката ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 487,20 грн.
31 серпня 2016 року Адвокат ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про зміну порядку виконання вказаного судового рішення, в якій просив змінити спосіб та порядок виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2016р. у справі №804/16236/15 в частині стягнення судових витрат та стягнути з Державного бюджету (р/р 31210206784008 в УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, МФО 805012, код 37989253) на користь адвоката ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 487,20грн.
В обґрунтування означеної заяви зазначалося, що виконати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2016р. у справі №804/16236/15 в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська є неможливим, оскільки боржник в Головному управлінні Держаної казначейської служби України у Дніпропетровській області не обслуговується та не має відкритих розрахункових рахунків, у зв'язку із чим понесені позивачем судові витрати в означеній справі слід стягнути з Державного бюджету.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2016р. заява позивача про зміну порядку виконання судового рішення у справі №804/16236/15 була призначена до розгляду на 09.09.2016р.
У судове засідання 09.09.2016р. представники сторін не з'явилися, про час, дату та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Зважаючи на приписи ч.2 ст.263 КАС України, якою, зокрема, передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду, суд розглянув заяву Адвоката ОСОБА_1 в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву Адвоката ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення у справі №804/16236/15 та дослідивши матеріали справи і надані на підтвердження викладених у заяві обставин докази, а також проаналізувавши зміст норм права, що регулюють дане питання, суд приходить до висновку про задоволення цієї заяви, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з ч.2 ст.263 КАС України суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Судом встановлено, що позивач, отримавши виконавчий лист у справі №804/16236/15 щодо стягнення на його користь судових витрат з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська за рахунок його бюджетних асигнувань, намагався звернути його до виконання.
Проте, листом від 02.03.2016р. №12-08/1474-6488 Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернено вищевказаний лист без виконання, посилаючись на те, що згідно з Єдиним реєстром розпорядників та одержувачів бюджетних коштів Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в Головному управлінні не обслуговується.
Листом від 08.07.2016р. Управління Державної казначейської служби України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області також повернуло без виконання вказаний виконавчий лист у справі №804/16236/15 про стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська на користь позивача, з посиланням на те, що боржник не має відкритих розрахункових рахунків та не обслуговується в вищевказаній казначейській службі.
З огляду на означене, листом від 15.08.2016р. №142 Адвокат ОСОБА_1 звернувся до Начальника Територіального управління державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо роз'яснення процедури стягнення з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська за рахунок його бюджетних асигнувань судових витрат за виконавчим листом №804/16236/15 від 01.06.2016р. у разі відсутності у боржника відкритих розрахункових рахунків.
Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області листом від 22.08.2016р. №2801/16 надано відповідь на запит заявника від 15.08.2016р. №142, в якій зазначалося, що останньому слід звернутися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з проханням внести зміни до постанови у справі №804/16236/15 в частині стягнення судових витрат на користь заявника з Державного бюджету України, оскільки саме до нього було зараховано сплачені позивачем кошти.
Так, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Проте, через відсутність відкритих розрахункових рахунків у боржника, та як наслідок неможливість стягнути з нього судові витрати, понесені позивачем, за рахунок його бюджетних асигнувань відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, виконати постанову суду в означеній частині є неможливим.
Разом з тим, судове рішення на стадії його виконання повинно мати реальний механізм його реалізації.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
При цьому механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45).
Згідно з п.3 вказаного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Зважаючи на те, що кошти судового збору зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України, а боржника - Індустріального районного суду м. Дніпропетровська відсутні розрахункові рахунки, тому і стягнення коштів судового збору має бути здійснено саме з Державного бюджету України, а не з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, а виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо стягнення судових витрат у такий спосіб має регулюватися Постановою Кабінету міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», якою визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами.
Таким чином, з огляду на право позивача на повернення сплаченого ним судового збору та через неможливість стягнути ці кошти з бюджетних асигнувань боржника, оскільки у останнього відсутні розрахункові рахунки, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати на користь позивача саме з Державного бюджету України відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників та з урахуванням того, що сплачений позивачем судовий збір був зарахований саме до Державного бюджету України.
На підставі вищезазначеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву Адвоката ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення у справі №804/16236/15.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву Адвоката ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення у справі №804/16236/15 - задовольнити.
Змінити порядок виконання судового рішення у справі №804/16236/15 15 за позовом ОСОБА_3 до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська про зобов'язання вчинити певні дії в частині відшкодування судових витрат, встановивши, що судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 487,20грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) мають бути стягнуті на користь Адвоката ОСОБА_1 (РНОКПП 301381339) з Державного бюджету України.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.М. Турова