Справа № 450/1542/17 Провадження № 2/450/1260/17
"26" червня 2017 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Данилів Є.О.
при секретарі Курпіта П.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Пустомитівської РДА Львівської області, про надання дозволу на виїзд за кордон дітей без згоди батька,-
встановив:
02.06. 2017 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Пустомитівської РДА Львівської області, про надання дозволу на виїзд за кордон дітей без згоди батька. У позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить суд надати ОСОБА_1 дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон без згоди батька ОСОБА_2 на термін до ІНФОРМАЦІЯ_2 року до Республіки Чехія, Арабської Республіки Єгипет, Туніської Республіки та Республіки Туреччина з метою лікування, відпочинку та проходження медичних оглядів; дозволити ОСОБА_1 без згоди батька ОСОБА_2 оформляти необхідні документи для виїзду неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України до Республіки Чехія, Арабської Республіки Єгипет, Туніської Республіки та Республіки Туреччина з метою лікування, відпочинку та проходження медичних оглядів на термін до ІНФОРМАЦІЯ_2 року; допустити негайне виконання рішення суду.
Позивач у позовній заяві як на підстави для задоволення заявлених позовних вимог покликається на наступні обставини:
сторони у справі є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач з метою покращення фізичного, духовного, морального стану дітей має намір виїхати з дитиною за кордон на короткий період, проте відповідач безпідставно відмовляється надати згоду на вчинення таких дій.
На підставі наведеного позивач у позовній заяві просить суд позов задоволити.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, проте подала суду письмову заяву у якій просить суд розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, позов просила задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, проте його представник ОСОБА_4 подав суду письмову заяву про відкладення судового розгляду, з метою підготовки письмових заперечень та пояснень на позовну заяву.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Пустомитівської РДА Львівської області у судове засідання не з'явився.
Проаналізувавши матеріали заяви про відкладення судового розгляду справи, судом встановлено, що 19.06. 2017 року представник відповідача ОСОБА_4 ознайомився із матеріалами справи. судове засідання у справі призначене судом на 26.06. 2017 року, тому суд вважає, що відповідач та його представник свідомо намагаються затягнути судовий розгляд справи, оскільки в останніх було достатньо часу для подання до суду свої письмових пояснень чи заперечень проти позову. У зв'язку із наведеним суд постановив розглядати цивільну справу за наявними у ній доказами, без участі осіб, які у судове засідання не прибули.
Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Проаналізувавши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи:
згідно Свідоцтва про народження серії від 27.01. 2009 року сторони у справі є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Згідно Довідки тимчасова заміна європейська карта медичного страхування ОСОБА_3 має право на використання повного медичного обслуговування на території Чеської Республіки до 08.08. 2017 року
Позивач у позовній заяві вказує, що остання має можливість вивозити дитину за кордон на відпочинок та оздоровлення, з метою розширення її кругозору, відпочинку та лікування. Відомості про те, що відповідач позбавлений батьківських прав суду не представлено.. Згідно ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Згідно ч. 2ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно ст. 313 ЦК України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Такий порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року №3857-ХІІ, постановою КМУ від 27 січня 1995 року №57 "Про затвердження Правил перетину державного кордону громадянами України", Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року №231(із змінами). Згідно положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників. За відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволений на підставі рішення суду. Згідно до п.18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ №231 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями, за відсутністю згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений за рішенням суду. Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою КМУ від 27.01.1995 року №57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків. Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ №231 від 31 березня 1995 року(із змінами) визначено зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон. П. 18 цих Правил передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду. Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. З огляду на викладене діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків, або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.
Оскільки у позивачки є складнощі в отриманні згоди відповідача на виїзд дитини за кордон, а також беручи до уваги той факт, що судом при розгляді даної справи встановлено відсутність обмежень чи заборон, які унеможливлюють виїзд неповнолітньої дитини за межі України для тимчасового перебування, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позовних вимог.
Проте, з урахуваннями того, що відповідач як батько дитини має рівні з позивачем права щодо виховання їхньої дитини, а строки перебування дитини за межами України, вказані позивачем у позовній заяві, не узгоджують з принципом рівності батьків в правах щодо їх дітей. Також враховуючи той факт, що перебування дитини за кордоном до 01.07. 2018 року, обмежить відповідача у його батьківських правах, суд вважає, що з метою забезпечення права відповідача на виховання дитини, строк перебування дитини з матір'ю чи іншими уповноваженими особами за межами України з слід обмежити. Із Довідки № 938 від 09.11. 2016 року, видана Жирівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області слідує, що ОСОБА_3 проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 в с. Жирівка, вул. Польова, 16, Пустомитівського району, Львівської області. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження є дитиною шкільного віку, в Україні навчання в шкільних закладах розпочинається кожного року з першого вересня. Таким чином, з метою не відлучення малолітньої дитини від навчання, строк перебування дитини з матір'ю за межами України слід обмежити до 01.09. 2017 року.
Вимога позивача про допущення рішення суду до негайного виконання задоволенню не підлягає, оскільки ст. 367 ЦПК України не передбачено негайного виконання рішення суду у справах про надання дозволу на виїзд за кордон.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача в корись позивача слід стягнути документально підтверджені понесені позивачем судові витрати.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57 - 61, ч. 1 ст. 88, ч. 2 ст. 197, ст.ст. 209, 212 - 215 ЦПК України, ст.ст. 141, 150, 153, 154, 155, 157 СК України, ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд,
ухвалив:
позовні вимоги ОСОБА_1, - задоволити частково.
Надати ОСОБА_1 дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон без згоди батька ОСОБА_2 на термін до 01.09.2017 року до Республіки Чехія, Арабської Республіки Єгипет, Туніської Республіки та Республіки Туреччина з метою лікування, відпочинку та проходження медичних оглядів.
Дозволити ОСОБА_1 без згоди батька ОСОБА_2 оформляти необхідні документи для виїзду неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України до Республіки Чехія, Арабської Республіки Єгипет, Туніської Республіки та Республіки Туреччина з метою лікування, відпочинку та проходження медичних оглядів на термін до 01.09.2017 року. допустити негайне виконання рішення суду.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, в іншій їх частині, - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1280,00 грн. понесених позивачем судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні в 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.
СуддяЄ. О. Данилів