29.06.17
Справа № 200/9013/17
Провадження № 1-кп/200/461/17
23 червня 2017 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1
при секретарі : ОСОБА_2
з участю
прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро обвинувальний акт та додатки до нього у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12017040030000792 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Високе Зіньківського району Полтавської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , що зареєстрований в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, -
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 01 жовтня 2017 року надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.
02.06.2017 року винесено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за необхідне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкрите судове засідання, суддею одноособово.
Захисник адвокат ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_6 також вважали за можливе призначити судовий розгляд.
Потерпілий ОСОБА_7 в підготовче судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
З'ясувавши думку учасників процесу, суд доходить висновку про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, на підставі чого він підлягає поверненню, з наступних підстав.
Так, згідно ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Пунктом 5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Зазначена норма зобов'язує прокурора вказати формулювання обвинувачення з зазначенням статті ( частини статті) КК України, яке має містити точний опис обставин кримінального правопорушення із зазначенням об'єктивної сторони складу злочину та його кваліфікуючих ознак. обставини, які визначають ступінь участі кожного, їх ролі у вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, при формулювання обвинувачення прокурор зобов'язаний керуватись і Загальною частиною КК України, відповідно до якої кожна стаття особливої частини КК України містить у собі чотири складові злочину і які повинні бути викладені при формулюванні обвинувачення.
Однак, як вбачається з обвинувального акту, фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_6 чітко не сформульовані, формулювання обвинувачення є не конкретним.
Так, відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_6 , діючи спільно з невстановленою під час досудового розслідування особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, відповідно до визначеного заздалегідь розподілу ролей, маючи умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом близько 14 годин 45 хвилин 01 квітня 2017року прибули на майданчик для паркування транспортних засобів ТЦ «Дафі» , розташованого на бульварі Зоряному, 1-д в м.Дніпро, де побачили транспортний засіб - автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado» держномер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 .
Надалі, ОСОБА_6 , діючи спільно за попередньою змовою з невстановленою під час досудового розслідування особою, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження, відповідно до попередньо визначеного розподілу ролей, визначивши даний транспортний засіб як предмет посягання, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_6 , використовуючи заздалегідь приготовлений електронний пристрій для зчитування інформації з пульта відкриття транспортного засобу та призначений для несанкціонованого відкриття центрального замку автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado», відкрив водійські двері вказаного транспортного засобу - автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado» держномер НОМЕР_1 .
Після чого, ОСОБА_6 , знаходячись за кермом вказаного транспортного засобу, який належить ОСОБА_7 , запустив двигун вказаного автомобілю, чим встановив контроль над ним, та здійснив рух з першочергового місцеперебування транспортного засобу, тим самим заволодів транспортним засобом - автомобілем марки «Toyota Land Cruiser Prado» держномер НОМЕР_1 , вартість якого становить 753 816 гривень 26 копійок, що належить потерпілому ОСОБА_7 .
Суд вважає, що при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення, прокурором в обвинувальному акті не викладено обставини його вчинення саме групою осіб, які прокурор вважає встановленими, і на підставі яких сформовано обвинувачення та визначена правова кваліфікація злочину.
Так, обвинувальний акт містить обставини, які були вчинені лише ОСОБА_6 . При цьому, дії іншої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, її роль та ступень участі цієї особи під час заволодіння транспортним засобом, обвинувальний акт зовсім не містить.
Також, в обвинувальному акті зазначено, що після заволодіння транспортним засобом обвинуваченим, лише ОСОБА_6 , керуючи транспортним засобом, залишив місце скоєння злочину, при цьому дії співучасника даного злочину в обвинувальному акті щодо доведеності свого злочинного наміру не зазначені.
Тобто, викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими в обвинувальному акту, містять явні суперечності.
Таким чином, вищезазначене свідчить про не відповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України, оскільки як би не вбачав прокурор фактичні обставини справи, викладаючи їх в обвинувальному акті, він повинен формулювати обвинувачення керуючись і положенням КК України, тобто і матеріальним законом та не допускати спрощень та суперечностей у викладені цих обставин.
У відповідності до кримінально- процесуального законодавства України судовий розгляд справи проводиться у межах висунутого обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті і законом передбачена можливість прокурора змінити обвинувачення в суді під час судового розгляду справи по суті тільки у разі встановлення нових фактичних обставин кримінального правопорушення.
В той же час, вказані недоліки обвинувального акту щодо ОСОБА_6 , його не конкретність, суперечність порушують право обвинуваченого, передбачене ст.42 КПК України, знати у вчинені якого кримінального правопорушення він обвинувачується, що тим самим унеможливлює якісно і в повні мірі здійснити захист, чим істотно порушується право обвинуваченого ОСОБА_6 на захист.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що таке обвинувачення є незрозумілим та таким, що не відповідає вимогам пункту 5 ч.2 ст. 291 КПК України, у зв'язку з чим обвинувальний акт з додатками підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 291, 314-316, 376, 395 КПК України,-
Повернути прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області ОСОБА_8 обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12017040030000792 відносно ОСОБА_5 за ч.2 ст. 289 КК України, в зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України.
На ухвалу суду може бути подана апеляція до Дніпропетровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська протягом семи діб з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1