Справа №461/3385/17
/заочне/
30 червня 2017 року Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Котельви К.О.
з участю: секретаря судового засідання Остапчук М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, зареєстрований 21.09.2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області, актовий запис за №92. Витрати пов'язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦСу просить покласти на ОСОБА_2.
В обгрунтування поданого позову покликається на те, що 21.09.2013 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області, актовий запис за №92. Дітей у шлюбі в них немає. Позивач стверджує, що причиною розпаду їхнього шлюбу є те, що проживши у шлюбі з відповідачем певний час, вона прийшла до висновку, що вони є різні по характеру, а також мають різні погляди на життя. Просить позов задоволити.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю. Просила суд позовні вимоги задоволити повністю, проти винесення заочного рішення не заперечила.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення. /а.с. 10/. У відповідності до ст.224 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
У відповідності до положень ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд встановив, що 21 вересня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області, актовий запис за №92, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про шлюб, серія І-СГ №213889 /а.с.3/.
Спільних дітей у них немає.
Із змісту позовної заяви вбачається, що спільне життя між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не склалося, оскільки в них різні погляди на життя, а також різні характери. Окрім цього, відповідач зловживає алкоголем, неодноразові прохання позивача змінити своє життя та допомогти їй утримувати спільне господарством не дали жодних результатів. У зв'язку із чим у сторін часто виникали конфлікти, які переростали в скандали. З липня 2015 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинилися подружні стосунки, які не бажають відновлювати.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя №11 від 21.12.2007 р., проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що сторони подружніх відносин не підтримують, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, суперечить інтересам сторін, суд приходить до висновку, що зареєстрований шлюб слід розірвати.
Що стосується вимоги про покладення на відповідача витрат, пов'язаних з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС, у її задоволенні необхідно відмовити, оскільки згідно з ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, а документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (другий абзац ч. 3 ст. 115 СК України).
При цьому слід зазначити, що рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки актовому записі про шлюб (ч. 2 ст. 115 СК України).
Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Крім того, у відповідності до ст.88 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, на відповідача слід покласти документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 61, 88, 197, 209, 212, 215, 224 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112, 114 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя №11 від 21.12.2007 р., суд, -
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2), зареєстрований 21.09.2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області, актовий запис за №92.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) сплачений судовий збір у сумі 640,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя К.О. Котельва