43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
"23" травня 2007 р.
Справа № 05/36-5А.
за заявою Закритого акціонерного товариства «Волинський шовковий комбінат», м.Луцьк
до відповідача Управління Пенсійного фонду України у м.Луцьку, м.Луцьк
про визнання нечинним рішення №300 від 09.08.2006р.
Суддя Бондарєв С. В.
при секретарі Кулай А.В.
Від позивача : Юдін С.В. - дов. №3040/05 від 23.05.2007р.
від відповідача: Зубач П.В. - дов. №111/07-11 від 12.01.2007р.
Представникам сторін були роз'яснені права та обов'язки передбачені ст.ст.49,51 КАСУ. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не з'ясовується, ведеться протокол судового засідання.
Заяв про відвід складу суду не надходило.
Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним рішення управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку № 300 від 09.08.2006р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, фінансових санкцій, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду, яким до товариства застосовано 383147,81 грн. штрафу та нараховано пені в розмірі 202909,12 грн., всього 586056,93 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення є незаконним, оскільки акт перевірки не складався та не вручався позивачу; порушено порядок розгляду скарг, так як не повідомили товариство про час їх місце розгляду скарг; невірно проведено розрахунок суми штрафних санкцій та пені за несвоєчасне перерахування страхових внесків; відповідачем безпідставно сплату поточних платежів занесено в сплату недоїмки попередніх періодів; необхідно застосувати норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідач в поясненні від 08.02.07р. № 583/ 07-02, в судовому засіданні позов заперечив виходячи з наступного: позивач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та несе зобов'язання з нарахування, обчислення і сплати страхових внесків в установлені строки та в повному обсязі; підставою для застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків є дані картки особового рахунку страхувальника; складання акту перевірки в даному випадку не передбачено, оскільки картка особового рахунку формується на підставі самостійно визначених позивачем зобов'язань; Порядком не передбачена обов'язкова участь страхувальника при розгляді скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд, встановив:
Відповідно до ст.ст. 14, 15, 17 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 - ІV від 09.07.2003 року (далі Закон), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, ЗАТ «Волинський шовковий комбінат» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати страхових внесків в установлені строки та в повному обсязі.
Згідно з п.6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до п. 2, 9 ст. 106 Закону та п. 8.1 розділу 8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 (далі Інструкція) вказано, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані або не сплачені страхувальниками у строки визначені цим Законом, в тому числі обчислені територіальними органами пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій в розмірі:
- 10% своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
- 20% зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
- 50% зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку платника (п. 9.3.2 Інструкції), яка формується за даними звітів платника розрахованих самостійно.
Нараховані за рішенням від 09.08.2006 року № 300 фінансові санкції та пеня, були застосовані до позивача в зв'язку з несвоєчасною сплатою сум нарахованих страхових внесків за різні періоди 2005-2006 років із троками затримки від 18 до 345 днів, про що свідчать дані картки особового рахунку.
Підставою для застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків є дані картки особового рахунку страхувальника. Складання акту перевірки в даному випадку не передбачено, оскільки картка особового рахунку формується на підставі самостійно визначених страхувальником (позивачем) зобов'язань. Тому покликання позивача на цю обставину є безпідставними.
Доводи позивача щодо невірного розрахунку фінансових санкцій та пені є безпідставними, оскільки не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.
Чинним законодавством не передбачена також обов'язкова участь страхувальника при розгляді його скарги.
Безпідставними є посилання позивача на ніби то допущені порушення відповідача при зарахування сплачених платежів.
Згідно п. 4 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(спеціального закону) передбачено, що у випадку наявності у страхувальника одночасно із зобов'язаннями із сплати недоїмки з страхових внесків до Пенсійного фонду зобов'язань із сплати податків інших обов'язкових поточних платежів, передбачених законом, сплата або стягнення недоїмки здійснюється в першу чергу і має пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями та стягненнями. Відповідно до п. 5 цієї статті передбачено, що у разі коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та штрафні санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Таким чином, дана норма ст. 106 закону надає право територіальним органам Пенсійного фонду України за наявності недоїмки у страхувальника із сплати внесків до органу та у випадку перерахування ним поточних платежів, зарахувати ці платежі у недоїмку.
Тому дії УПФУ у м. Луцьку є правомірними.
Посилання позивача в даному випадку на статті Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є безпідставним.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання нечинним рішення УПФУ у м.Луцьку №300 від 09.08.2006р. задоволенню не підлягає і в позові слід відмовити.
Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ст.ст. 69, 70, 71, 76, 79, 86, 87, 89, 94, 159, 1560-163 Кодексу адміністративного судочинства, господарський суд, -
В позові відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного господарського суду України.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
Дата виготовлення
повного тексту постанови 30.05.2007р.
Суддя