Справа № 2 - а- 3/ 2009 р.
12 березня 2009 року смт. Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Шляхова В. І.,
за участю секретаря Костюк Г. О.,
позивача та притягнутого судом в якості другого відповідача ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділення Державної автомобільної інспекції Управління внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі ВДАІ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ВДАІ та просить скасувати постанову інспектора ДПС Менського взводу ОСОБА_1 від 08 січня 2009 р. № СВ 025132, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). Вимоги обгрунтовані тим що, на його думку, як водій він діяв у відповідності до вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р. (далі ПДР України), адже керував траспортним засобом по вільній від громадського транспорту (тролейбуси, маршрутні таксі) та снігу, посипаній піском вулиці і остання не була слизькою, тобто він не створював перешкод дорожньому руху і загроз безпеці руху. Позивач вважає, що на проїзній частині, яка покрита льодом, неможливо керувати транспортним засобом зі швидкістю 57 км/год, адже це може створити аварійну ситуацію, завдати учасникам дорожнього руху шкоди та призвести до матеріальних збитків. Оскільки він особисто та його пасажири почували себе у безпеці, то вважає що дії працівників ДАІ є такими що не відповідають вимогам до несення ними служби. Події відбувалися під психологічним тиском з боку працівників міліції, адже на цій ділянці знаходилося 2 патрульних автомобілі ДАІ, другий з яких був прихований у зоні дії дорожнього знаку 3. 29 біля будинку № 51, а перший до цієї зони, на видному місці. У протоколі не зазначено, що дія дорожнього знаку 3. 29 на цій ділянці вул. 1 Травня в м. Чернігів обмежена табличкою «гололід».
У судове засідання відповідач, - суб'єкт владних повноважень, явку свого представника не забепечив, що за ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не перешкодило розгляду спору по суті. Зважаючи на заперечення позивача, у відповідності до ст. 52 КАС України, суд до участі в справі в якості другого відповідача залучив інспектора ДПС Менського взводу ОСОБА_1
ОСОБА_2 в судовому засідання позов підтримав в повному обсязі з підстав в ньому викладених. Наполягав на тому, що на час його зупинки працівником ДАІ на вулиці інших траспортних засобів та ожеледиці не було.
Притягнутий судом в якості другого відповідача інспектор ДПС Менського взводу ОСОБА_1 позов заперечив. Вважає що його дії були правомірні, а складені ним протокол і постанова є законними, адже позивач порушив п. 12. 9 ПДР України що й потягло притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а це передбачено діючим законодавством. На підтвердження заперечень ним надана довідка Чернігівського обласного центру з гідрометеорології про погодні умови 08 січня 2009 року по м. Чернігову. До того він пояснив, що зупинив траспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 у той час, коли на вулиці було декілька траспортних засобів громадського користування і ОСОБА_2 керував траспортним засобом по другій смузі, яка була вкрита снігом з ожеледдю.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши зібрані письмові докази та справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини:
Справа про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП свідчить, що інспектор ДПС Менського взводу ОСОБА_1 склав протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_2, згідно фабули якого 08 січня 2009 р. о 10 год. 55 хв. в м. Чернігові на вулиці 1 - го Травня останній керував транспортним засобом, який рухався зі швидкістю 57 км/год, при наявності обмеження максимальної швидкості руху траспортних засобів дорожнім знаком 3. 29 «30 км/год», що належним чином зафіксоване технічним приладом, та є порушенням п. 12. 9 ПДР України. Зазначене порушення ОСОБА_2 у поясненні на протокол не заперечував та пояснив його неуважністю, - взагалі не бачив дорожнього знаку 3. 29. Безпосередньо після цього інспектором ДПС на місці була винесена постанова № СВ 025132 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. Ці встановлені судом обставини учасниками не оспорюються, як і те, що дія вказаного дорожнього знаку обмежена табличкою 7. 12 «Ожеледиця», а тому ці обставини не потребують доведення. Одночасно суд бере до уваги те, що постанова по вказаній справі вже звернута до примусового виконання.
Перевіряючи законність постанови, яка оскаржується, суд враховує наступне.
Порядок дорожнього руху на всій території України регламентується Законом України «Про дорожній рух» у порядку визначеному ПДР України. Пункт 12. 9 ПДР України забороняє водію перевищувати максимальну швидкість на ділянці дороги, де встановлено дорожній знак 3. 29. Порушення цієї заборони за КУпАП тягне відповідальність тільки у виді штрафу. До ОСОБА_2 було застосоване вказане стягнення у мінімальному розмірі. Окрім своїх пояснень позивач в розпорядження суду будь - яких доказів в обгрунтування неправомірності постанови, яку оскаржує, не надав. Надана другим відповідачем довідка Чернігівського обласного центру з гідрометеорології про погодні умови 08 січня 2009 року по м. Чернігову свідчить про підставність винесеної постанови. Остання об'єктивно підтверджена інтернетдовідкою, що отримана судом з власної ініціативи. Під час розгляду справи судом не здобуто даних про перевищення працівником ДАІ, як посадовою особою, що має спеціальне звання, компетенції якою він наділений за ст. ст. 222 та 255 КУпАП.
Сукупність наведеного є висновком безпідставності заявлених позивачем вимог, що тягне потребу відмови в їх задоволенні. Оскільки одночасно судом встановлено порушення конституційного права особи на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, а саме, - незважаючи на оскарження ОСОБА_2 вказаної постанови у строки передбачені законодавством, ОВС звернули її до примусового виконання,- тому за для захиста прав особи суд виходить за межі заявлених вимог, адже органи державної влади України повинні діяти тільки у спосіб та порядку визначеними Законами України.
На підставі ст. ст. 122 ч. 1, 222, 255, 268, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст. ст. 6, 8 - 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
ОСОБА_2 у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Судові витрати відсутні.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до Київського апеляційного адміністративного суду через Ріпкинський районний суд. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Ріпкинський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без подання заяви на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі у викладеному вище порядку.
Повний текст постанови складений 17 березня 2009 року.
Суддя В. І. Шляхов