27 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/6888/16
Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.,
суддів - Федусика А.Г.,
- ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення Державної фіскальної служби України від 09.11.2016 року №000676 про застосування штрафу в розмірі 508769,14 грн.,-
З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН" (далі ТОВ "ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН") до Державної фіскальної служби України про скасування рішення Державної фіскальної служби України від 09.11.2016 року №000676 про застосування штрафу в розмірі 508769,14 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року адміністративний позов задоволений в повному обсязі. Скасоване рішення Державної фіскальної служби України від 09.11.2016 року №000676 про застосування штрафу до ТОВ «ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» в розмірі 508769,14 грн.
В апеляційні скарзі Державної фіскальної служби України ставиться питання про скасування судового рішення з прийняттям нового, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Державна фіскальна служба України звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою в задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
В апеляційної скарзі вказується на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апелянтом ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року та ухвалення нової постанови, якою в задоволені адміністративного позову відмовити.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Державної фіскальної служби України, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної фіскальної служби України не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Відповідач - ДФС України, на підставі ст.1 Закону України "Про державну податкову службу" є центральним органу державної виконавчої влади та згідно ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового та іншого законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України , ч.1, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Основним видом діяльності ТОВ «ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» є оптова торгівля напоями (46.34 КВЕД).
Державною фіскальною служкою України 30.12.2016 року ТОВ «ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» видано ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) серії АЕ №259783 реєстраційний №100033 зі строком дії 19.09.2018 року (а.с.49).
На підставі отриманої ліцензії ТОВ «ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» займається оптовою торгівлею напоями, в тому числі алкогольними, має складські приміщення, транспорт, інші матеріальні ресурси для ведення заявленої діяльності.
В провадженні Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Херсонській області перебувало кримінальне провадження №32015230000000046 від 05.03.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 Кримінального кодексу України.
В ході проведення обшуку 27.03.2015 року складського приміщення за адресою: м. Херсон, вул. Янтарна, 1, невнесеного до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольної продукції, яке перебуває у користуванні ТОВ «ТАІС-Дістрибьюшн» виявлено алкогольну продукцію, в пляшках з етикетками виробника ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари» (код ЄДРПОУ 24486154), ТОВ «Одеський ЛГЗ» (код ЄДРПОУ 37872562), яка відповідно до висновку експерта №650 від 05.05.2015 року є горілкою і за органолептичними показниками (наявний осад білого кольору, включення у вигляді волокон білого кольору) не відповідає вимогам стандарту ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови», а саме: горілка «Могорич класична», 0,5 л. - 3900 пляшок; горілка «Могорич пшениця», 0,5 л. - 4240 пляшок; горілка «Могорич на бруньках», 0,5 л. - 900 пляшок; горілка «Могорич український», 0,25 л. - 1260 пляшок; горілка «Могорич на бруньках», 0,25 л. - 270 пляшок; горілка «Люботин преміум пшенична», 0,25 л. - 4080 пляшок; горілка «Люботин хлібна», 0,25 л. - 660 пляшок; горілка «Люботин житня», 0,25 л. - 300 пляшок; горілка «Люботин житня преміум», 0,5 л. - 820 пляшок; горілка «Люботин хлібна», 0,5 л. - 160 пляшок; горілка «Люботин преміум пшенична», 0,5 л. - 2600 пляшок.
Загальна вартість вилучених пляшок горілки згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» складає 508769,14 грн. (з урахуванням мінімальної оптово-відпускної ціни за 1 літр 100-відсоткового спирту на 2015 рік у розмірі 159,94 грн.).
28.01.2016 року Головним управління ДФС в Херсонській області на адресу ДФС України листом №534/8/21-22-09-02-13 (а.с.74) були направлені матеріали з кримінального провадження №32015230000000046 від 05.03.2015 року для прийняття рішення про застосування адміністративно-господарської відповідальності.
09.11.2016 року Державною фіскальною службою України було прийнято рішення №000676 (а.с.90), яким до підприємства ТОВ «ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» за порушення вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 508769,14 грн. у відповідності до абз.11 ч.2 ст.17 даного Закону.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено вчинення позивачем адміністративно-господарського правопорушення у вигляді зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, а тому відсутній склад правопорушення, відповідальність за який передбачена абз.11 ч.2 ст.17 КАС України, отже прийняте за це порушення рішення Державної фіскальної служби України від 09.11.2016 року №000676 про застосування штрафу до ТОВ «ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» в розмірі 508769,14 грн. є не законним, в зв'язку із чим, позовні вимоги про його скасування підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Положеннями ч.35 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.09.1995 року № 481/95-ВР передбачено заборону зберігання алкогольних напоїв, у місцях не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв.
Відповідно до ст.15 зазначеного Закону зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання (ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).
Згідно зі ст.2 вказаного Закону внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання спирту, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб - суб'єктів господарювання - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 року №51, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.08.2002 року за № 670/6958.
Згідно з п.4.3 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, у разі зміни відомостей про заявника місця зберігання (найменування або місцезнаходження юридичної особи, прізвища або місця проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності) або характеристик місця зберігання орган державної податкової служби, який вносив місце зберігання до Єдиного реєстру, на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності протягом семи календарних днів уносить зміни до Єдиного реєстру та видає суб'єкту підприємницької діяльності довідку, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
Частиною 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено відповідальність за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 грн.
Зробивши аналіз наведених правових норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що об'єктивною стороною встановленого правопорушення є саме зберігання спирту, алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місцях, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
З матеріалів справи вбачається, що у ТОВ «ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» в Херсонському регіоні є в наявності складське приміщення для зберігання алкогольної продукції, інформація про яке у відповідності до вимог діючого законодавства внесена до реєстру, що підтверджується довідкою від 03.03.2015 року про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серія АП №226688 за адресою м. Херсон, провулок Янтарний,1 (а.с.48).
Отже, наявність у позивача довідки, яка видана у відповідності до п.2.3 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв, затвердженого наказом ДПА України від 20.05.2002 року №251, є беззаперечним доказом дотримання ним вимог законодавства в частині зберігання алкогольних напоїв в місці, яке внесене до Єдиного державного реєстру.
Зважаючи на вищевикладене суд апеляційної інстанції зазначає, що з боку позивача відсутнє порушення положень ч.35 ст.15 Закону України №481/95-ВР та відповідно відсутні підстави для застосування відповідачем фінансових санкцій, передбачених абз.11 ч.2 ст.17 Закону України № 481/95-ВР.
При цьому суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій є таким, яке складено з порушенням норм Податкового кодексу в частині форми його складення та надсилання платнику податків.
Механізм застосування фінансових санкцій врегульований Порядком застосування
фінансових санкцій , передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 року.
У відповідності до ч.2 п.6 Порядку № 790 порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.
Також суд апеляційної інстанції бере до уваги, інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 року №375/11/14-14 яким було роз'яснено, що контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов'язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.
Отже, прийняття будь-яких інших рішень контролюючим органом у розумінні Податкового кодексу України в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суперечитиме Податковому кодексу України.
Приписи статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у розглядуваному контексті можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам Податкового кодексу України. Тому форма та порядок направлення відповідних рішень визначаються нормами Податкового кодексу України.
Тому колегія суддів з вищенаведеного робить висновок, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій повинно було винесене у порядку (у формі) та в строки, передбачені для складання податкових повідомлень-рішень, визначених Податковим кодексом України.
Отже, порушення вказаних приписів Податкового кодексу України ДФС України щодо обрання форми рішення про застосування штрафних санкцій, порушує права платника податків та є додатковою самостійною підставою для його скасування, так як згідно положень ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади і місцевого самоврядування, їхні службові й посадові особи повинні діяти лише порядком а спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
При цьому суд апеляційної інстанції не приймає до уваги докази, які були надані відповідачем з порушенням положень ч.3 ст.70 КАС України так які зібрані або добуті з порушенням закону.
З матеріалів справи убачається, що представником відповідача були надані протокол обшуку приміщень від 27.03.2015 року (а.с.75-77), протоколи допитів свідків від 11.08.2015 року та від 13.08.2015 року, договори оренди нерухомого майна з актом приймання-передачі (а.с.80-87), висновок експерта від 05.05.2015 року (а.с.88-89), які мають статус процесуальних документів кримінального провадження №32015230000000046 від 05.03.2015 року в підтвердження законності прийнятого рішення від 09.11.2016 року №000676
Суд апеляційної інстанції зазначає, враховуючи положення п.1 ч.3 ст.17 КАС України, адміністративні суди позбавлені права надання оцінки законності дій оперативних працівників та слідчого при вчиненні ними процесуальних дій за КПК, оцінку цим діям та процесуальним документам повинен надати відповідний компетентний кримінальний суд, а під час розгляду цієї справи адміністративний суд має можливість використовувати його висновки за правилами ч.1 ст.72 КАС України.
При цьому представником відповідача не було надано доказів перевірки законності дій оперативних працівників та слідчого при здійсненні вказаних процесуальних дій та оформлення процесуальних документів у вигляді вироку чи постанови кримінального суду, які набрали законної сили.
Також колегія судів апеляційної інстанції бере до уваги те, що інших доказів вчинення позивачем адміністративно-господарського правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз.11 ч.2ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які не пов'язані з кримінальним провадженням №32015230000000046 від 05.03.2015 року представником відповідача не надано, в зв'язку із чим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про безпідставність оскаржуваного рішення відповідача від 09.11.2016 року №000676.
Оскільки судом не встановлено вчинення позивачем адміністративно-господарського правопорушення у вигляді зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, а тому відсутній склад правопорушення, відповідальність за який передбачена абз.11 ч.2 ст.17 КАС України, прийняте за це порушення рішення Державної фіскальної служби України від 09.11.2016 року №000676 про застосування штрафу до ТОВ «ТАІС-ДІСТРИБЬЮШН» в розмірі 508769,14 грн. є не законним, в зв'язку із чим, позовні вимоги про його скасування підлягають задоволенню, що було правильно встановлено судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направленні її копій сторонам та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий: Т.М. Танасогло
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.В. Яковлєв