Справа № 137/384/17
Головуючий у 1-й інстанції: Білик Н.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
27 червня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Граб Л.С. Білої Л.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 14 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №4 батальйону управління патрульної поліції у м.Херсоні, сержанта ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Літинського районного суду Вінницької області з позовом до інспектора роти №4 батальйону управління патрульної поліції у м.Херсоні, сержанта ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 14 квітня 2017 року адміністративний позов повернуто позивачу.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач оскаржив її в апеляційному порядку, просив суд її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Сторони в судове засідання не з'явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Літинським районним судом Вінницької області 23 березня 2017 року позов ОСОБА_2 залишено без руху, з підстав невиконання вимог ч.3 ст. 106 КАС України, а саме до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.
11 квітня 2017 року на виконання вимог вищевказаної ухвали позивачем було подано заяву про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 288 КУпАП.
14 квітня 2017 року судом першої інстанції було повернуто позовну заяву ОСОБА_2, у зв'язку з невиконання вимог ухвали від 23 березня 2017 року. В своїй ухвалі суд першої інстанції зазначив, що ст. 288 КУпАП передбачено звільнення від сплати державного мита, а не від судового збору, як про це зазначає позивач у своїй заяві, в даному випадку при зверненні до суду з позовною заявою застосовуються вимоги Закону України " Про судовий збір", а тому заява позивача не підлягає до задоволення.
Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про застосуванням приписів Закону України "Про судовий збір" до спірних правовідносин, адже питання справляння судового збору, крім зазначеного Закону, регулюється іншим законодавством, в тому числі ст. 288 КУпАП.
Як свідчать матеріали справи позивач оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху ДР №153376 від 07.03.2017 року .
Зокрема, відповідно до частини 4 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Статтею 87 КАС України визначено, що до судових витрат належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності 1 листопада 2011 року, такі особи не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.
Разом із цим, такий припис частини 4 статті 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями статті 5 Закону України "Про судовий збір", якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. ОСОБА_4 не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону (п. 1 ч. 3 ст. 10 вказаного Закону).
Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми частини 4 статті 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону України "Про судовий збір".
Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом України "Про судовий збір".
Вказана позиція висвітлена у довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України "Про судовий збір", яка доведена до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 23 січня 2015 року "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".
Таким чином, виходячи з положень статті 288 КУпАП, у випадку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, винесеної іншим органом (посадовою особою), окрім суду, особа, яка оскаржує таке рішення, звільняється від сплати державного мита.
Не дивлячись на те, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 08.07.2011р. № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - ОСОБА_4 № 3674-VІ), переважному застосуванню підлягає не загальна, а спеціальна норма, тобто норма, передбачена КУпАП.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Літинського районного суду Вінницької області від 14квітня 2017 року про повернення позовної заяви - підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно п. 3, 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 14 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №4 батальйону управління патрульної поліції у м.Херсоні, сержанта ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення скасувати.
Справу направити до Літинського районного суду Вінницької області для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6