Ухвала
іменем україни
21 червня 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.,
суддів: Висоцької В.С., Ізмайлової Т.Л., Кафідової О.В., Ситнік О.М.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року,
У лютому 2015 року Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось до суду з указаним позовом, у якому просило стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 14 липня 2008 року в сумі 51 839,47 доларів США.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06 березня 2015 року відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду м. Києва з апеляційною скаргою.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто останньому.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до апеляційного суду.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали цивільної справи колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 19 листопада 2015 року ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 06 березня 2015 року.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та роз'яснено останньому право в тридцятиденний строк з дня отримання копії ухвали зазначити поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надати докази на підтвердження причин пропуску строку.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15 січня 2016 року ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, у зв'язку із відсутністю доказів отримання останнім ухвали апеляційного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року, та роз'яснено право в тридцятиденний строк з дня отримання копії ухвали зазначити поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надати докази на підтвердження причин пропуску строку, а також надати докази на підтвердження сплати судового збору.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, у зв'язку із відсутністю доказів отримання останнім ухвали апеляційного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року, та роз'яснено право в тридцятиденний строк з дня отримання копії ухвали зазначити поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надати докази на підтвердження причин пропуску строку, а також надати докази на підтвердження сплати судового збору.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.
Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 не усунуто недоліки апеляційної скарги в термін, визначений в ухвалі апеляційного суду про залишення без руху апеляційної скарги, а саме: не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не сплачено судовий збір.
При цьому апеляційним судом зазначено, що копію ухвали апеляційного суду м. Києва від 25 листопада 2015 року ОСОБА_1 отримав особисто 26 березня 2016 року, проте станом на 11 квітня 2016 року недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі, заявником не усунуто.
Проте такого висновку апеляційний суд дійшов із порушенням вимог процесуального закону.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За змістом наведених норм закону повернення апеляційної скарги можливе лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилася від виконання вимог, вказаних в ухвалі.
Як вбачається з матеріалів справи 26 березня 2016 року ОСОБА_1 отримав копію ухвали апеляційного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року, якою останньому продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги та роз'яснено право в тридцятиденний строк з дня отримання копії ухвали, зазначити поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надати докази на підтвердження причин пропуску строку, а також надати докази на підтвердження сплати судового збору.
Таким чином, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов передчасного висновку, що ОСОБА_1 не виконані вимоги ухвали від 25 листопада 2015 року, не врахував, що тридцятиденний термін для усунення недоліків, викладених у вказаній ухвалі, розпочався з моменту отримання копії ухвали від 25 лютого 2016 року, якою осінньому було продовжено строк на усунення недоліків.
Отже, ураховуючи наведене, ухвала апеляційного суду в силу п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України не може вважатися законною й підлягає скасуванню, а справа - направленню до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2016 рокускасувати, справу направити для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
Судді: В.С. Висоцька
Т.Л.Ізмайлова
О.В. Кафідова
О.М. Ситнік