27 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 522/20785/16-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Кічмаренко С.М.
27 червня 2017 року Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді -ОСОБА_1
судді -ОСОБА_2
судді -ОСОБА_3
за участю секретаря - Алексєєвої Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
В листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірним рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області від 24 червня 2016 року №6 щодо відмови позивачу в підтвердженні пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугою років з 01 вересня 1998 року по 26 вересня 2000 року; зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, згідно п.«д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період роботи з 01 вересня 1998 року по 26 вересня 2000 року в ДП «Укркрюінг», що складає 2 роки 26 днів.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано неправомірним рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області від 24 червня 2016 року №6 щодо відмови ОСОБА_4 в підтвердженні пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугою років з 01 вересня 1998 року по 26 вересня 2000 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_4 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, згідно п.«д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період роботи з 01 вересня 1998 року по 26 вересня 2000 року в ДП «Укркрюінг», що складає 2 роки 26 днів.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
01 червня 2016 року ОСОБА_4 звернулась до УПФ України в Приморському районі м. Одеси із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно п.«д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням Комісії при ГУПФ України в Одеській області від 24 червня 2016 року №6 позивачу було відмовлено в підтвердженні періоду роботи з 01 вересня 1998 року по 26 вересня 2000 року відповідно п.«д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки відсутні відомості про належність підприємства «Укркрюінг» до морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно архівної довідки ДСК «ЧМП» від 27 травня 2016 року №А-116/КС-426, позивач у період з 01 вересня 1998 року по 26 вересня 2000 року працювала буфетницею на т/х «Алексия», т/х «Амазония», т/х «Арабелла», тобто фактично у вказаний період була працівником плавскладу морського флоту, а відтак вимоги щодо скасування рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області від 24 червня 2016 року №6 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, згідно п.«д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період роботи з 01 вересня 1998 року по 26 вересня 2000 року в ДП «Укркрюінг», що складає 2 роки 26 днів є обґрунтованими.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники плавскладу морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службового - допоміжних, роз'їзних, приміського і внутрішньо міського сполучення).
Згідно п. «д» ч.1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - право на пенсію за вислугу років мають: плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення) - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» було затверджено список професій і посад плавскладу окремих видів суден морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку.
У списку найменувань професій і посад плавскладу Кабінетом Міністрів України зазначені капітани (старшини) та їх помічники, штурмани; механіки та їх помічники; рульові й матроси всіх класів і найменувань. У переліку видів суден зазначені виробничі судна флоту рибної промисловості, зайняті добуванням, обробкою риби і морепродуктів, а також прийманням готової продукції на промислі.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2016 року ОСОБА_4 звернулась до УПФ України в Приморському районі м. Одеси із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно п.«д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, який затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1 передбачено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Згідно трудової книжки позивач, зокрема, з 01 вересня 1998 року прийнята буфетницею-поваром на т/х «Алексия» у ДП «Укркрюінг» та 26 вересня 2000 року звільнилась за власним бажанням (а.с.7).
Вказані дані також підтверджуються наданою позивачем архівною довідкою ДСК «ЧМП» від 27 травня 2016 року №А-116/КС-426, в якій зазначено що з 01 вересня 1998 року позивач прийнята буфетницею-поваром на т/х «Алексия», з 07 травня 1999 року по 21 листопада 1999 року працювала буфетницею на т/х «Амазония», з 08 лютого 2000 року по 26 вересня 2000 року працювала буфетницею на т/х «Арабелла» (а.с.12).
Проте, відповідно до Статуту Українського державного підприємства по працевлаштуванню працівників морського і річкового транспорту «Укркрюінг», який був наданий позивачем, основними напрямками діяльності підприємства є: комплектування екіпажів суден (крюінг), як в Україні так і за її межами, посередництво у працевлаштуванні кадрів морського торговельного флоту за кордоном; формування резерву плавскладу і забезпечення його раціонального використання; направлення за погодженням із судновласниками випускників вищих і середніх учбових закладів морського і річкового транспорту на практику; організація і перевезення екіпажів суден транспортом як на території України, так і за кордоном; агентування і фрахтування суден морського і річкового флоту; інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством України (а.с.20-27).
Поряд з цим, вказані напрямки діяльності ДП «Укркрюінг» підтверджені листом Міністерства інфраструктури України №1204/21/10-16 від 08 грудня 2016 року (а.с.41-42).
Отже, з урахуванням напрямків діяльності ДП «Укркрюінг», зокрема, діяльність яка направлена на збереження національних кадрів морського торговельного флоту та створення нових робочих місць на морському і річковому транспорті, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції стосовно того, що позивач фактично у період з 01 вересня 1988 року по 26 вересня 2000 року була працівником плавскладу морського флоту є помилковими.
Більш того, колегія суддів зауважує на тому, що посада «буфетниця» не входить до Списку професій і посад плавскладу, які визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення».
Також, колегія суддів вважає обґрунтованим посилання апелянта на Закон України «Про транспорт», відповідно до якого до складу морського транспорту входять підприємства морського транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, судна, судноремонтні заводи, морські шляхи сполучення, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні і постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу морського транспорту (ст. 24). До складу річкового транспорту входять підприємства річкового транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, порти і пристані, судна, суднобудівно-судноремонтні заводи, ремонтно-експлуатаційні бази, підприємства шляхового господарства, а також підприємства зв'язку, промислові, торговельні, будівельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу річкового транспорту (ст. 27).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта щодо відсутності доказів, які б підтверджували належність Українського державного підприємства по працевлаштуванню працівників морського і річкового транспорту «Укркрюінг» до морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості є обґрунтованими, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення від 24 червня 2016 року про відмову ОСОБА_4 у підтвердженні пільгового стажу роботи з 01 вересня 1998 року по 26 вересня 2000 року на посаді буфетниці відповідно до п. «д» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відсутні.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, керуючись п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 16 березня 2017 року -скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлено 29 червня 2017 року.
Головуючий: Л.П. Шеметенко
Суддя: В.О. Потапчук
Суддя: Г.В. Семенюк