27 червня 2017 р. Справа № 821/309/17
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- ОСОБА_1
(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа
розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)
розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання від 22 грудня 2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, в порядку встановленому ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
27 червня 2017 року від представника Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про відкладення розгляду справи, оскільки в клопотанні не зазначено причини для відкладення розгляду справи, в свою чергу, колегія вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га із земель держаної власності на території Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства.
За результатами розгляду вказаного клопотання листом від 11 січня 2017 року за №М-13055/0-2586/6-16 відповідач відмовив у задоволенні заяви з посиланням на п.7 ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки відповідно до наказу Головного управління земельний масив, в якому згідно поданих графічних матеріалів розміщена бажана для відведення земельна ділянка, включено до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону. Також відповідач послався на ч.3 ст. 136 Земельного кодексу України, якою передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення ОСОБА_2 із заявою від 22 грудня 2016 року бажана земельна ділянка вже була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, згідно наказу від 23 листопада 2016 року №271/0/7-16, що є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (ч.6).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем відмовлено у задоволенні заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орінтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, посилаючись на наявність наказу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про те, що земельна ділянка на яку претендує позивач включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону (а.с.8).
Статтею 134 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 ст. 135 Земельного кодексу України визначено, що продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 136 Земельного кодексу України, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами.
У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.
Частина третя статті 136 Земельного кодексу України передбачає, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Відповідно до доручення Віце-прем'єр-міністра України-міністра регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України від 08 жовтня 2014 року №37732/0/1-14 зобов'язано Держземагентство України забезпечити надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (крім тих, що знаходяться у користуванні) для ведення фермерського господарства та особистого селянського господарства на конкурсній основі за результатами відкритих публічних земельних аукціонів, а також затвердження на регулярній основі та оприлюднення на офіційному сайті Держгеокадастру переліків земельних ділянок, що виставляються на земельні торги, за результатами аналізу матеріалів інвентаризації, іншої землевпорядної документації, звернень фізичних та юридичних осіб щодо таких земельних ділянок.
На підставі наказу Держземагентства України від 15 жовтня 2014 року №328 введено в дію рішення колегії Держземагентства України від 14 жовтня 2014 року.
Згідно п.2 протоколу засідання колегії Держземагентства України від 14 жовтня 2014 року №2 «Про продаж прав на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на конкурентних засадах» прийнято рішення щодо: за результатами аналізу матеріалів інвентаризації, іншої землевпорядної документації, звернень фізичних та юридичних осіб, зокрема щодо надання в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства та ведення особистого селянського господарства скласти, затвердити та оприлюднити на офіційному сайті Держземагантства України переліки земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги, включаючи несформовані земельні ділянки, що мають бути об'єктами землеустрою під час підготовки відповідних лотів до продажу (крім тих, на яких розташовано нерухоме майно, або тих, які на законних підставах знаходяться у користуванні заявників, або тих, щодо яких надано дозвіл на розроблення відповідної документації із землеустрою або станом на 15 жовтня 2014 року у відповідному головному управлінні вже зареєстровано клопотання про надання такого дозволу) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - за результатами аналізу поточних робіт із землеустрою та звернень фізичних і юридичних осіб на регулярній основі виявляти земельні ділянки, що користуються попитом та права на які можуть бути продані на земельних торгах, включати такі земельні ділянки до вищезазначених переліків шляхом видання наказів про внесення змін і доповнень до них та оприлюднювати оновлені переліки на офіційному сайті Держземагантства України.
На виконання доручення Віце-прем'єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України від 08 жовтня 2014 року №37732/0/1-14, наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 23 листопада 2016 року №271/0/7-16 доповнено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону.
При цьому, як було вірно встановлено судом першої інстанції, згідно додатку 3 до цього наказу, земельну ділянку, орієнтовною площею 74,0000 га на території Чулаківської сільської ради Голопристанського району за межами населеного пункту з номером кадастрової зони і кварталу 6522386000:02:001, в межах якої ОСОБА_2 бажав отримати земельну ділянку площею 2,0000 га, включено до Переліку несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, лот №226.
Поряд з цим, колегія суддів зауважує на тому, що із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства позивач звернувся 22 грудня 2016 року, тобто вже після прийняття відповідачем наказу про включення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на яку виставлені на земельні торги.
Таким чином, оскільки наказ відповідача «Про внесення змін до наказу ГУ Держземгенства у Херсонській області від 23 жовтня 2014 року №21-81/19-14 «Про затвердження Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону» №271/0/7-16 від 23 листопада 2016 року було прийнято до звернення позивача із вказаним клопотанням, колегія суддів вважає, що в даному випадку Земельний Кодекс України містить заборону на відчуження, передання в заставу, надання у користування означеної земельної ділянки до завершення торгів ні підставі ч.3 ст. 136 Земельного кодексу України.
Також, колегія суддів акцентує увагу на тому, що ГУ Держгеокадастру у Херсонській області у листі від 11 січня 2017 року роз'яснено позивачу, що у випадку його бажання отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в іншому місці, йому запропоновано звернутися з відповідним клопотанням додавши передбачені ч.6 ст. 188 Земельного кодексу України.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на відсутність реєстрації кадастрового номера вказаної земельної ділянки, оскільки згідно протоколу №2 засідання колегії Держземагентства України від 14 жовтня 2014 року вирішено за результатами аналізу матеріалів інвентаризації, іншої землевпорядної документації, звернень фізичних та юридичних осіб, зокрема, щодо надання в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства та ведення особистого селянського господарства скласти, затвердити та оприлюднити на офіційному сайті Держземагентства України перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги, включаючи несформовані земельні ділянки, що мають бути об'єктами землеустрою під час підготовки відповідних лотів до продажу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Крім того, є правильним посилання суду першої інстанції в даному випадку на положення статті 136 Земельного кодексу України, відповідно до якої включення в перелік несформованих земельних ділянок є необхідним кроком, який спрямований на резервування земельних ділянок до моменту укладання договору з виконавцем робіт із землеустрою з метою їх формування як об'єкту цивільних прав.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спору.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
ОСОБА_1