26 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/6713/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Яворського І.О., Сапіги В.П.
за участю секретаря судового засідання Гром І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Мукачівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
позивач - СПД ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Мукачівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач), згідно якої просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем 01 грудня 2016 року за № НОМЕР_1; 2) стягнути з Державного бюджету України на користь позивача, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок 26002000005709 в ПАТ “ВіЕс Банк” м. Львів МФО 325213 бюджетну заборгованість з ПДВ в сумі 115130,00 грн.; 3) зобов'язати відповідача винести податковий висновок та направити його у Мукачівське управління Державної казначейської служби України Закарпатської області на виплату на користь позивача шляхом перерахування на розрахунковий рахунок 26002000005709 в ПАТ “ВіЕс Банк” м. Львів МФО 325213 бюджетну заборгованість з ПДВ в сумі 115130,00 грн.; 4) стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму судових витрат у розмірі 1151,30грн. (а.с.4-11).
На обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оспорюване податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому таке підлягає скасуванню.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року позовні вимоги задоволено частково, а саме визнано протипраним та скасувано податкове повідомлення - рішення відповідача. Суд виходив з того, що між позивачем та фірмою UAB VLANTANA (Литва) укладено договір на придбання сідельного тягача, проведено передоплату у розмірі 100 % та згідно свідоцтва власником є ОСОБА_1
Актом перевірки підтверджено придбання вказаного транспортного засобу.
Поскільки, транспортний засіб зареєстрований за фізичною особою, то подібне не дає можливості вважати майно основними фондами СПД.
Разом з тим, законодавство України, що регулює порядок реєстрації транспортних засобів не передбачає можливості реєстрації транспортних засобів окремо за фізичними особами - підприємцями. Судом відхилені посилання відповідача на норми Цивільного кодексу України та на положення постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, оскільки, відповідно до ч.2 ст.1 ЦК України до податкових відносин цивільне законодавство не застосовується, крім того, норми цивільного законодавства не містять обмежень щодо права власності фізичної особи, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Причому, фактичним видом діяльності позивача, є вантажний автомобільний транспорт, КВЕД 49.41.
Врешті вимог відмовлено, позаяк відповідно до ст. 200 ПКУ у податкового органу обов'язок щодо винесення податкового висновку про стягнення бюджетної заборгованості за ПДВ виникає після звернення до нього позивача із подібною заявою. Отже, вказані вимоги є передчасними.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, де вказується на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги сторона відповідача покликається на те, що перевіркою встановлено порушення СПД п.198.3 ст. 198, п. 200.1 пп. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України в частині завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 115130 грн.
Не передбачено законодавством, що майно яке знаходиться у приватній власності фізичної особи, основними фондами суб'єкта господарювання, якщо такий громадянин зареєструється підприємцем. Використання власного майна, для здійснення, зокрема, підприємницької діяльності є одним із напрямків розпорядження майном фізичної особи. Для формування податкового кредиту з ПДВ вирішальним є фактор використання придбаних ТМЦ в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що за результатами перевірки складено Акт за №3538/1301/НОМЕР_2 від 10 листопада 2016 року (а.с.51-70).
01 грудня 2016 року Мукачівською ОДПІ Головного управління ДФС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми “В1” № НОМЕР_1 (а.с.12).
Відповідно до результатів перевірки, викладених у зазначеному акті, СПД ОСОБА_1 порушив п.198.3, ст.198, п.200.1, пп. “б” п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, позивач завищив суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 115130,00 грн. у зв'язку з чим податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 01 грудня 2016 року - зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та донараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 28782,50 грн.
Зі змісту акту перевірки вбачається, що підставою, якою відповідач обґрунтував зменшення Позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та бюджетного відшкодування є норма ст. 325 Цивільного кодексу України, мотивуючи тим, що придбані основні засоби належать фізичній особі, а не фізичній особі - підприємцю, а тому ПДВ за придбані основні засоби не може бути включено до складу податкового кредиту та відповідно не може брати участі у бюджетному відшкодуванні.
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами адміністративної справи, 27 липня 2016 року між позивачем та фірмою UAB VLANTANA був укладений договір купівлі-продажу на придбання сідельного тягача марки Mercedes-Benz Actros 1844 рік випуску 2011 року, номер шасі WDB 93403311.550563 (а.с.17, 18). Проведено передоплату у розмірі 100% (18000,00 євро), що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 244 від 08 серпня 2016 року (а.с.19), та відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником останнього є ОСОБА_1 (а.с.71).
Відповідно до ВМД № 305090005/2016/005991 від 26 серпня 2016 року, позивачем було імпортовано на митну територію України тягач сідельний, для перевезення напівпричепів двомісний марки Mercedes-Benz Actros 1844 рік випуску 2011 року. Сума ПДВ сплачена позивачем складає 115130,25 грн. Ціна напівпричепу складає 18000,00 євро, відправник - UAB VLANTANA (Литва) (а.с.15).
Актом перевірки підтверджується придбання даного транспортного засобу та сплата ПДВ.
СПД ОСОБА_1 заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок податок на додану вартість за придбані транспорті засоби загалом на суму 115130,25 грн.
Вищевказаний транспортний засіб був зареєстрований за фізичною особою ОСОБА_1 під номерам АО 8940 ВІ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХО 403886 (а.с.71).
Приймаючи рішення про завищення позивачем сум податкового кредиту та суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню з ПДВ, посадові особи відповідача виходили з того, що придбаний ОСОБА_1 транспортний засіб зареєстровано на фізичну особу, тому, враховуючи вимоги ст. 325 Цивільного кодексу України та постанову Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року за № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», така обставина не дає можливості вважати майно, яке перебуває у приватній власності фізичної особи, основними фондами суб'єкта господарювання - фізичної особи.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, який в свою чергу вказує, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Слід зазначити, що до податкового кредиту фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, можливе включення сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням транспортного засобу за умови використання такого рухомого майна в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності та за наявності належним чином документального оформлення підтвердження відповідних витрат з відображення їх у бухгалтерському й податковому обліку.
Факт придбання та використання позивачем транспортних засобів у власній господарській діяльності підтверджується контрактами, вантажно-митними деклараціями, інвентаризаційними картками обліку основних засобів, актами приймання-передачі основних засобів, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів.
Крім того, надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом є одним із видів діяльності позивача
Відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 року, транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції; транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.
Неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит за операціями з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені статтею 198 Податкового кодексу України, та не позбавляє права такого платника податків на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.
З огляду на викладене, доводи в межах апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області залишити без задоволення, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року у справі № 807/2165/16 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
Повний текст судового рішення виготовлено 29.06.2017 року.