27 червня 2017 року справа № 319/397/17(2-а/319/2017)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.
суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.
розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Дніпро апеляційну скаргу Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 23 травня 2017 року у справі № 319/397/17 за позовом ОСОБА_1 до Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив, з урахуванням уточнених позовних вимог, зобов'язати відповідача виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (11.08.2016) відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 23 травня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Вважаючи вказане рішення таким, що винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування скарги заявник вказав, що у грудні 2010 року позивач вже звертався із заявою про призначення пенсії за вислугою років, яка була нарахована за 1 день та виплачено в сумі 35,78 грн. в лютому-березні 2011 року до моменту виникнення права на призначення пенсії за віком з 11.08.2016. Тому, підстави для виплатити грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відсутні. Крім того, резолютивна частина рішення суду першої інстанції містить невірне посилання на день призначення пенсії за віком, а саме на 30.06.2016, тоді як право на призначення пенсії за віком у позивача виникло 11.08.2016.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції змінити з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Пологівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та на підставі постанови Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07.09.2016 у справі № 319/1104/16-а, яка набрала законної сили 14.10.2016 (а.с. 12-14), з 11 серпня 2016 року отримує пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2013, 2014, 2015), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
Також встановлено, що 28.12.2010 ОСОБА_1 була звільнена з посади вчителя початкових класів Комиш - Зорянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Куйбишевської районної ради Запорізької області за власним бажанням, про що свідчить запис в трудовій книжці (а.с. 10).
29.12.2010 ОСОБА_1 звернулася до Управління ПФУ у Куйбишевському районі в Запорізькій області (яке замінено Куйбишевським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області правонаступником якого є Пологівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області) із заявою про призначення пенсії з вислугою років (а.с. 32). Протоколом № 125166 від 06.01.2011 (а.с. 33) позивачу призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти зі стажем 34 роки 0 місяців 28 днів.
30.12.2010 позивач був прийнятий на посаду вчителя початкових класів Комиш-Зорянської загальноосвітньої школи I-II ступенів. За цей період (1 день) 29.12.2010 року позивачу було нарахована пенсію за вислугу років в розмірі 35,78 грн., що засвідчується довідкою про розмір призначеної пенсії від 19.04.2017 № 760/05 (а.с.37).
За позицією відповідача, зазначена пенсія була виплачена позивачу в лютому та березні 2011 року.
Після набрання законної сили 14 жовтня 2016 року постанови Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07 вересня 2016 року у справі №319/1104/16-а, позивач 21.11.2016 звернувся до Куйбишевського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 35). Розпорядженнями № 125166 від 22.11.2016 позивачу призначено пенсію за віком з 11.08.2016 як працівнику освіти з повним стажем 39 років 8 місяців 29 днів (а.с. 36).
09.12.2016 позивач звернувся до Куйбишевського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про виплату їй грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 15).
Листом від 27 грудня 2016 року № 32/П-4 (а.с. 16) Куйбишевське об'єднане управління Пенсійного фонду України повідомило про відмову позивачу у виплаті зазначеної грошової допомоги з посиланням на те, що йому була призначена пенсія за вислугу років з 29.12.2010 та за один день нарахована та виплачена пенсія у сумі 35,78 грн. Таким чином, факт отримання пенсії за вислугу років суперечить вимогам п. 7-1 Розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з таким висновком пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що до часу звернення з заявою про призначення пенсії за віком позивач не отримував будь-якого виду пенсії, тому відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. При цьому, підставою для відмови у невиплаті грошової допомоги у розмірі десяти пенсій за віком є отримання особою будь-якої пенсії, а не призначення пенсії в минулому.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду та з цього приводу зазначає наступне.
За наслідками перегляду судового рішення колегією суддів встановлено, що фактично спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу застосування пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Пунктом 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Синтаксичний аналіз наведених норм права дає підставу для висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за наявності необхідного спеціального страхового стажу обмежено юридичним фактом отримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком будь-якого іншого виду пенсії, а не її нарахування чи призначення.
Однак, матеріали справи містять лист № 443/14 від 15.05.2017 відповідача згідно якого вбачається, що надати ЦПЗ № 6 м. Пологи ЗДУДППЗ «Укрпошта» копії відомостей на виплату пенсії позивачу за лютий-березень 2011 року по поштовому відділенню Комиш-Зоря немає можливості, так як архів ЦПЗ № 6 м. Пологи зберігається лише 3 роки.
Будь яких доказів саме отримання позивачем пенсії до 11.08.2016 року відповідач як суб'єкт владних повноважень суду не надав. Позивач заперечує факт отримання пенсії.
Таким чином, докази фактичного отримання позивачем за 1 день нарахованої пенсії за вислугу років в розмірі 35,78 грн. та підтвердження цього відсутнє.
Оскільки на час звернення до відповідача з заявою про виплату спірної допомоги позивач пенсію не отримував, досяг пенсійного віку та працював на посаді, робота на якій дає право на призначення грошової допомоги, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій.
Стосовно доводів скаржника про те, що резолютивна частина рішення суду першої інстанції містить невірне посилання на день призначення пенсії за віком, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Дійсно, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що право на призначення пенсії за віком виникло у позивача з 11 серпня 2016 року згідно постанови Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07.09.2016 у справі № 319/1104/16-а, яка набрала законної сили 14.10.2016.
Відтак, оскільки право на призначення пенсії за віком у позивача виникло 11.08.2016, то суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог щодо виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій з 30.06.2016.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду підлягає зміні, а саме в другому абзаці резолютивної частини слід змінити дату « 30 червня 2016 року» на дату « 11 серпня 2016 року». В іншій частині постанову суду слід залишити без змін.
Таким чином, суд першої інстанції вірно по суті вирішив справу, але помилково застосував норми процесуального права в частині визначення дати виплати грошової допомоги, що є підставою для зміни постанови суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 23 травня 2017 року у справі № 319/397/17 - змінити.
В абзаці другому резолютивної частини постанови суду змінити дату « 30 червня 2016 року» на дату « 11 серпня 2016 року».
В іншій частині постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 23 травня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак
Суддя: І.В. Юрко