13 червня 2017 рокусправа № 804/15956/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимова Д.В.
за участю представників:
позивача: - ОСОБА_1 дов від 12.01.2016; ОСОБА_2 дов від 14.12.2016
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року
у справі № 804/15956/15
за позовом публічного акціонерного товариство «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»
до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Публічне акціонерне товариство «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення:
- № НОМЕР_1 від 16.11.2015, яким нараховане грошове зобов'язання за платежем «пеня за порушення розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» в частині суми 449040,10 грн.;
- № НОМЕР_2 від 16.11.2015, яким нараховане грошове зобов'язання за платежем «пеня за порушення розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства» в сумі 1360 грн.;
- № НОМЕР_3 від 16.11.2015, яким застосовано штрафні санкції за неповне оприбуткування грошових коштів в сумі 3428,35 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно не враховано наявність рішень про проведення заліку зустрічних однорідних вимог між контрагентами, про що підписані відповідні угоди та акти, після чого борг нерезидента перед позивачем відсутній, а тому відсутнє і порушення строків розрахунків в сфері ЗЕД. Позивач зазначає, що суб'єкти ЗЕД мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічним операціям з тих, які не суперечать законодавству України та відповідають міжнародним правилам. Чинним законодавством України, як загальним, так і спеціальним, не встановлено заборону здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог в сфері ЗЕД. За своїм змістом, правочин зі здійснення зустрічного зарахування вимог не передбачає проведення розрахунків у грошовій формі (а отже, і отримання виручки на валютний рахунок, як передбачено Законом № 185). А тому такі правовідносини не підпадають під предмет його регулювання. Враховуючи, що на підставі підписаних сторонами угод про залік зустрічних однорідних вимог та акту заліку зустрічних грошових вимог сторонами проведено розрахунок до закінчення передбаченого законом граничного терміну, підстави для нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД також відсутні. З цих же підстав, позивач оспорює правомірність нарахування йому штрафних санкцій за недекларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України та підлягають поверненню, оскільки грошові зобов'язання були погашені, а заборгованість в іноземній валюті на звітну дату відсутня. Стосовно порушення у вигляді неповного оприбуткування грошових коштів в КОРО на загальну суму 685,67 грн., позивач зазначив, що не допускав вказаного порушення, всі готівкові кошти по операціям за 10.12.2014 були оприбутковані та відображені в КОРО № 2801002766Р12, що підтверджується наданими до справи доказами.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2016 адміністративний позов задоволено.
Постанову суду мотивовано безпідставністю висновків податкового органу про порушення позивачем термінів розрахунків, визначених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та порушення порядку декларування валютних цінностей, з огляду на те, що угоди про проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог відповідають нормам чинного законодавства, і тому, навіть при здійсненні операцій, які підпадають під валютний контроль, наявність належним чином оформлених документів щодо припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними угодами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є підставою для зняття комерційними банками з контролю експортно-імпортних операцій своїх клієнтів, який здійснюється банками відповідно до вимог Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою правління НБУ № 136 від 24.03.99, а отже, у даному випадку відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.
Також судом першої інстанції встановлено, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог ОСОБА_3 про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, спростовуються матеріалами справи, а тому застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 3428,35 грн. є безпідставним.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційному скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відповідач наполягає на законності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сфері ЗЕД, оскільки чинним законодавством встановлені вимоги щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону, уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
При цьому відповідач зазначає, що за позицією Національного Банку України, наведеній в листах від 01.11.2013 № 28-310/20603, від 24.05.2013 № 28-312/652/6131, від 04.06.2014 № 28-310/28125 «Про проведення зустрічних однорідних вимог при здійсненні експортної операції резидента», проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки, яка не надходитиме на рахунок клієнта за експортним контрактом, не є можливим, оскільки призведе до порушення вимог законодавства України.
Також позивач наполягає на порушенні позивачем ОСОБА_3 про ведення касових операцій в національній валюті в Україні у частині неповного оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій на загальну суму 685,67 грн., оскільки саме перевіркою КОРО встановлено, що готівкова виручка за 10.12.2014 згідно фіскального звітного чека № 0547 склала 796,59 грн., а в розділі 2 КОРО обліковано 110,92 грн. (різниця складає 685,67 грн.).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову суду обґрунтованою та правомірною, посилається на відсутність порушення товариством строків проведення розрахунків за експортними контрактами, порядку декларування валютних цінностей та вимог ОСОБА_3 про ведення касових операцій в національній валюті в Україні.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено документальну планову перевірку ПАТ «АК «Дніпроавіа» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 0 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт № 1668/04-62-22-2/01130549 від 28.09.2015 (т.1, а. с.17-113).
Перевіркою встановлено порушення товариством:
абз. 23 п.1.2, ч.2 п.2.2, п.2.6, абз. 3 п.3.10 «ОСОБА_3 про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 № 637 (із змінами та доповненнями), - неповне оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій на загальну суму 685,67 грн.;
ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями):
- в частині неотримання валютної виручки в сумі 1564,00 дол. США, що еквівалентно 12501,05 грн. по експортному контракту від 12.03.14 № 395 з нерезидентом ООО «Reform» (Азербайджан). Пеня за даним актом перевірки не нараховується;
- в частині несвоєчасного отримання валютної виручки в сумі 40290,11 євро (екв. 925282,15 грн.) та неотримання валютної виручки в сумі 32921,79 євро (екв. 565866,20 грн.) по експортному контракту від 10.06.2013 № 604, з нерезидентом ОАО «Карине» (Республіка Вірменія). Пеня за даним актом перевірки не нараховується;
- в частині несвоєчасного отримання валютної виручки в сумі 3358, 23 AZN та не отримання валютної виручки в сумі 25599,48 AZN по експортному контракту від 30.04.14 № 524 з нерезидентом UNICAL TRAVEL (Azerbaijan);
- в частині неотримання валютної виручки в сумі 37930,52 дол. США (екв. 598109,53 грн.) з нерезидентом фірмою «Goiania Comercico E Servicos Internacionias Lda» (Португальська Республіка, вільна економічна зона острова Мадейри).
5. ст. 9,10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та п. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей які незаконно знаходяться за її межами» (із змінами та доповненнями): в частині невідображення в п.3.5 «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку» Декларації про валютні цінності, доходи та майно, які належать резиденту та незаконно знаходяться за її межами станом на: 01.04.14; 01.07.14; 01.10.14; 01.01.15 року;
16.11.2015 на підставі даного акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська винесено податкові повідомлення-рішення:
- № НОМЕР_1, яким за порушення ст.ст.1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» товариству нараховане грошове зобов'язання за платежем «пеня за порушення розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» на підставі ст.4 вказаного Закону у загальній сумі 477121,03 грн. (т.1, а. с.242);
- № НОМЕР_2, яким за порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» нараховане грошове зобов'язання за платежем пеня за порушення розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на підставі п.2.7 ОСОБА_3 про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління НБУ від 08.02.2000 № 49, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за № 209/4430, в сумі 1360 грн. (т.1, а. с.243);
- № НОМЕР_3, яким за порушення абз.23 п.1.2, ч.2 п.2.2, п.2.6, абз.3 п.3.10 ОСОБА_3 про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 277, застосовано штрафні санкції за неповне оприбуткування грошових коштів в сумі 3 428,35 грн. (т.1, а. с.244).
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про безпідставність оскаржуваних висновків контролюючого органу.
Стосовно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.11.2015, яке оскаржується позивачем в частині штрафних санкцій в розмірі 449040,10 грн. (факт нарахування штрафних санкцій в сумі 28 080,93 грн. позивачем визнається) апеляційний суд зазначає наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, підставою для прийняття означеного податкового повідомлення-рішення і нарахування позивачу штрафних санкцій в оскаржуваному розмірі 449040,10 грн. стали наступні обставини.
Між ПАТ «АК «Дніпроавіа» (перевізник) та нерезидентом - UNICAL TRAVEL (Azerbaijan) (агент) було укладено контракт № 524 від 30.04.2014, за умовами якого агент отримав право за дорученням ПАТ «АК «Дніпроавіа» здійснювати бронювання, оформлення та продаж авіаперевезень на авіарейси ПАТ «АК «Дніпроавіа» та авіарейси авіакомпаній, які укладали договори на співпрацю з останньою, при цьому, агент зобов'язувався перераховувати авіакомпанії виручку від продажу квитків на її рейси, ПАТ «АК «Дніпроавіа», зі свого боку, взяло на себе зобов'язання своєчасно інформувати агента про зміни в авіарейсах та виплачувати комісійну винагороду (т.1, а. с.245-248).
За перевірений період на виконання умов вказаного контракту нерезидентом продано квитків на рейси ПАТ «АК «Дніпроавіа» на загальну суму 29401,71 азербайджанських манатів, що підтверджено зведеними звітами, а на територію України, на адресу ПАТ «АК «Дніпроавіа» надійшли валютні кошти в розмірі 4286 дол. США (екв. 3358,23 азербайджанських манат), внаслідок чого податковим органом зроблено висновок про надходження валютної виручки від нерезидента не у повному обсязі.
З метою погашення заборгованості нерезидента UNICAL TRAVEL (Azerbaijan) за контрактом № 524 від 30.04.2014 та погашення заборгованості ПАТ «АК «Дніпроавіа» по контрактам з вказаним нерезидентом, сторонами було прийнято рішення про проведення заліку взаємних однорідних вимог, що підтверджується угодами від 11.07.2014 про припинення зустрічних однорідних вимог на суму 8 000 азербайджанських манат, від 31.07.2014 про припинення зустрічних однорідних вимог на суму 10 063,81 азербайджанських манат, від 27.08.2014 про припинення зустрічних однорідних вимог на суму 7 979,67 азербайджанських манат (т.3, а. с.36-38), тобто після проведення заліку зустрічних однорідних вимог на підставі вищевказаних угод, борг нерезидента UNICAL TRAVEL (Azerbaijan) за контрактом № 524 від 30.04.2014 перед ПАТ «АК «Дніпроавіа» - відсутній, про що також зазначено в акті перевірки від 28.09.2015.
Між ПАТ «АК «Дніпроавіа» (лізингоотримувач) та нерезидентом фірмою «Goiania Comercico E Servicos Internacionias Lda» (лізингодавець) було укладено лізингові контракти, за яким ПАТ «АК «Дніпроавіа» отримало у лізинг повітряні судна Embraer T190-STD (т.2, а. с.1-153), які в подальшому, повернуті товариством нерезиденту за актами зворотного приймання повітряних суден: Embraer T190-STD, серійний номер 19000494 від 23.04.2013 р., Embraer T190-STD, серійний номер 19000501 від 20.05.2013 (т.3, а. с.19, 20, 23, 24).
Витрати ПАТ «АК «Дніпроавіа» по передачі лізингодавцю вказаних повітряних суден склали 37 930,52 дол. США, що підтверджується рахунками на оплату послуг №№2284, 2286, 2301, 2302.
Відповідно до Інвойсу № 451/2013, сума заборгованості ПАТ «АК «Дніпроавіа» перед фірмою «Goiania Comercico E Servicos Internacionias Lda» за Індивідуальним договором оперативного лізингу повітряних суден від 05.06.2012 складала 39927,69 дол. США.
З акту заліку зустрічних однорідних вимог від 17.01.2014 вбачається, що сторони контракту дійшли згоди про припинення грошової заборгованості в сумі 37930,52 дол. США (т.3, а. с.39-41).
Наведене свідчить, що ПАТ «АК «Дніпроавіа» проведені зовнішньоекономічні операції, за якими відбулись розрахунки шляхом погашення зустрічних однорідних вимог та у вказаний спосіб припинено грошові зобов'язання з нерезидентами UNICAL TRAVEL (Azerbaijan) і фірмою «Goiania Comercico E Servicos Internacionias Lda» в межах граничних строків розрахунків в іноземній валюті, передбачених ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 № 185/94-ВР та встановлених Національним Банком України.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 № 185/94-ВР (в редакції на період, який перевірявся) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
При цьому відповідними Постановами правління НБУ, які діяли у перевірений період, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Частиною 1 статті 4 Закону № 185/94-ВР передбачено, що за порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Висновок податкового органу про порушення наведених норм ґрунтується на тому, що проведення заліку зустрічних однорідних вимог по зовнішньоекономічних контрактах призводить до порушення вимог валютного законодавства, а тому розрахунки не проведені, наявною є дебіторська заборгованість нерезидентів та, як наслідок, порушені терміни розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, встановлені ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Визначений в податковому повідомленні-рішенні від 16.11.2015 № НОМЕР_1 розмір пені - 449040,00 грн. (що оскаржується) складається з пені, нарахованої по угоді позивача з фірмою «Goiania Comercico E Servicos Internacionias Lda» від 05.06.2012 - 343554,94 грн., та по контракту позивача з нерезидентом UNICAL TRAVEL (Azerbaijan) № 524 від 30.04.2014 (розрахунок пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності - т.1 а.с.124).
З цього приводу апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 № 959-XII (в редакції на період, який перевірявся) суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:
принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:
- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;
- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України.
Згідно з ч.4 ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
При цьому у частині п'ятій вказаної статті передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.
Також за положеннями ч.1 ст.14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право, зокрема, самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
В свою чергу, чинним на момент проведення перевірених зовнішньоекономічних операцій законодавством України передбачене право суб'єктів господарювання припинити свої зобов'язання зарахуванням (заліком) зустрічних однорідних вимог.
Так згідно зі ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
При цьому статтею 602 ЦК України визначає випадки, коли зарахування зустрічних вимог є недопустимим. Це стосується зустрічних вимог:
1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;
2) про стягнення аліментів;
3) щодо довічного утримання (догляду);
4) у разі спливу позовної давності;
5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
В даному випадку умови укладених позивачем з нерезидентами зазначені вище угоди не містять заборони зарахування зустрічних вимог. Також на момент проведення відповідних зовнішньоекономічних операцій відсутня законодавчо встановлена норма, яка б встановлювала заборону щодо здійснення зарахування зустрічних вимог у ЗЕД.
Стосовно посилань відповідача на вимоги підзаконних нормативних актів Національного Банку України про обов'язковий продаж іноземної валюти колегія суддів зазначає, що наприкінці 2012 року НБУ відновив практику встановлення вимоги щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в інвалюті, включаючи виручку від продажу товарів на експорт (постанова правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16.11.2012 № 475, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 за № 1921/22233).
Обсяг надходжень, що підлягав продажу, НБУ визначав окремими постановами, які діяли в різні періоди (постанови Правління НБУ «Про встановлення розміру обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 15.11.2013 № 457 та від 12.05.2014 № 271), зі змісту яких вбачається, що їх норми жодним чином не обмежують проведення зарахування зустрічних вимог, а лише встановлюють вимогу стосовно обов'язкового продажу у визначеному розмірі іноземних валютних надходжень.
Проте, враховуючи, що операція із зарахування зустрічних однорідних вимог за своїм змістом не передбачає отримання коштів (виручки) на рахунок, відповідно, і не виникає зобов'язання з продажу таких надходжень, а відтак відсутнє і порушення вимоги щодо обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті.
З огляду на вкладене, колегія суддів дійшла висновку, що правочин щодо зарахування зустрічних вимог не суперечить актам цивільного законодавства України.
Листи НБУ від 01.11.2013 № 28-310/20603, під 24.05.2013 № 28-312/652/6131, від 04.06.2014 № 28-310/28125 «Про проведення зустрічних однорідних вимог при здійсненні експортної операції резидента», в яких за твердженням відповідача, вказано, що проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки, яка не надходитиме на рахунок клієнта за експортним контрактом, не є можливим, оскільки призведе до порушення вимог законодавства України, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки при оформленні акту перевірки податковий орган повинен посилатись виключно на норми Законів України, а наведені листи носять рекомендаційний характер і не містять правової норми.
За своїм правовим статусом листи НБУ не відносяться до нормативно-правових актів, не зареєстровані в Міністерстві юстиції України та не мають обов'язкової сили в питаннях проведення розрахунків в іноземній валюті.
Крім того, відповідно до пп.6.1 п.6 р.ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Мін'юсті України 12.01.2011 за № 34/18772 (чинного на момент складання акту перевірки від 28.09.2915), зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.
Отже, припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог за зовнішньоекономічними договорами не суперечить вимогам законодавчих актів України.
Таким чином, безпідставним є визначення товариству грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в частині суми 449040,10 грн., а тому податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.11.2015 в цій частині правомірно скасовано судом першої інстанції.
Стосовно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 16.11.2015, яким за порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» нарахована пеня за порушення розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на підставі п.2.7 ОСОБА_3 про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління НБУ від 08.02.2000 № 49, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за № 209/4430, у сумі 1360 грн., колегія суддів зазначає наступне.
В акті перевірки від 28.09.2015 зафіксовано, що перевіркою встановлено прострочену дебіторську заборгованість по взаємовідносинах із нерезидентами UNICAL TRAVEL (Азербайджан) та «Goiania Comercico E Servicos Internacionias Lda» (Португальська республіка, вільна економічна зона острова Мадейри) і у поданих підприємством до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Деклараціях про валютні цінності, вказані вище суми заборгованості не відображені.
Відповідно до ч.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 № 15-93 (в редакції на період, який перевірявся) валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.
Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.
У ч.2 ст.16 вказаного Декрету передбачено:
- за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції, невиконання резидентом вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна накладаються штрафи у сумах, що встановлюються Національним банком України.
- за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
В свою чергу, у п.2.7 ОСОБА_3 про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління НБУ від 08.02.2000 № 49, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за № 209/4430 (в редакції на період, який перевірявся), визначено, що невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:
- порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період;
- порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.
Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.
При цьому з приписів п.3.1 ОСОБА_3 № 49 вбачається, що санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, застосовуються Національним банком до банків, інших фінансових установ та національного оператора поштового зв'язку, органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України.
Як встановлено вище, припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами товариства із нерезидентами UNICAL TRAVEL та «Goiania Comercico E Servicos Internacionias Lda» відбулось зарахуванням зустрічних вимог, внаслідок чого дебіторська заборгованість у передбачений законодавством спосіб була погашена, і тому на дату декларування валютних цінностей була відсутня.
Отже, валютні цінності, належні ПАТ «АК «Дніпроавіа», у вигляді заборгованості в іноземній валюті на звітну дату за межами України не знаходились, і, відповідно, не вимагали декларування, а відтак підстави для застосування штрафу у відповідності до п.2.7 ОСОБА_3 № 49 відсутні.
Таким чином, безпідставним є визначення товариству грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 1360 грн., а тому податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 16.11.2015 правомірно скасовано судом першої інстанції.
Стосовно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 16.11.2015, яким за порушення абз.23 п.1.2, ч.2 п.2.2, п.2.6, абз.3 п.3.10 ОСОБА_3 про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 277, застосовано штрафні санкції за неповне оприбуткування грошових коштів в сумі 3428,35 грн., колегія суддів зазначає наступне.
В акті перевірки від 28.09.2015 встановлено порушення позивачем вимог ОСОБА_3 № 637, яке полягає у неповному оприбуткуванні готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій на загальну суму 685,67 грн., а саме: перевіркою КОРО встановлено, що готівкова виручка за 10.12.2014 згідно фіскального звітного чека № 0547 склала 796,59 грн. а в розділі 2 КОРО обліковано 110,92 грн.
За визначенням, наведеним в абз.23 п.1.2 ОСОБА_3 № 637, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
У відповідності до п.2.2 ОСОБА_3 № 637 підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.
Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
У абз1-3, 5 п.2.6 ОСОБА_3 № 637 визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього ОСОБА_3, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання (абз.3 п.3.10 ОСОБА_3 № 637).
Доводи позивача про відсутність порушення наведених вимог ОСОБА_3 № 637 підтверджується матеріалами справи, з яких вбачається, що під час перевірки КОРО не було враховано відомості фіскального звітного чека № 0548 за 10.12.2014, а також те, що в КОРО є два рядка, які датовані 10.12.2014 (т.3, а.с.45, 46).
Отже, враховуючи два фіскальних звітних чека № 0547 та № 0548 за 10.12.2014, а також враховуючи два рядка КОРО за 10.12.2014, апеляційний суд вважає вірним висновок товариства, з чим погодився суд першої інстанції, про відсутність в діях позивача факту неповного оприбуткування готівкових коштів в КОРО на загальну суму 685,67 грн.
Наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, безпідставним є застосування до товариства штрафних санкцій в розмірі 3428,35 грн., а тому податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 16.11.2015 правомірно скасовано судом першої інстанції.
З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення,
Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року у справі №804/15956/15 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко