21 червня 2017 рокусправа № 331/1963/17(2-а/331/95/2017)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції
на постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 15.05.2017 р. у справі №331/1963/17 (2а/331/95/2017)
за позовом ОСОБА_1
до інспектора третьої роти третього батальйону Управління патрульної поліції м.Запоріжжя Департаменту патрульної поліції лейтенанта ОСОБА_2
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора третьої роти третього батальйону Управління патрульної поліції м.Запоріжжя Департаменту патрульної поліції лейтенанта ОСОБА_2 в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серія АР № 046959 від 11.03.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП (а.с. 1-3).
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем процедури розгляду адміністративної справи, а також відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 15 травня 2017 року позов задоволено (а.с. 41-43).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 15.05.2017 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що постанова суду першої інстанції винесена без всебічного та повного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до порушення норм процесуального права та її неправильного вирішення по суті (а.с. 47-54).
Заперечень на апеляційну скаргу позивач до суду апеляційної інстанції не подавав.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином (а.с. 62-63), а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
11.03.2017 року інспектором третьої роти третього батальйону Управління патрульної поліції м.Запоріжжя Департаменту патрульної поліції лейтенантом ОСОБА_2 винесено постанову серії АР № 046959, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що о 12 годині 25 хвилин, керуючи автомобілем марки ЗАЗ 110307, здійснюючи рух в м. Запоріжжя, пр. Соборний , 20 , виконав перестроювання з однієї смуги руху на іншу не вказавши маневр світловим покажчиком повороту, чим порушив вимоги п.9.2 б ПДР , та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач відмовився від підпису (а.с. 4).
При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
В свою чергу, відповідно до ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка визначає зміст постанови про адміністративне правопорушення визначено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог колегія суддів зважує на ту обставину, що відповідачем, в порядку ст. 71 КАС України, не було надано до суду жодних доказів (аудіо- чи відео фіксації), які б підтверджували факт здійснення позивачем адміністративного правопорушення та свідчило б про правомірності прийнятого відповідачем рішення.
Таким чином, виходячи з зазначених обставин справи, в даному конкретному випадку, відсутня належна доказова база, яка б підтверджувала факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та, як наслідок, обґрунтовувала правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, що в свою чергу свідчить про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення та необхідності її скасування.
Доводи заявника апеляційної скарги про доведеність вчинення позивачем правопорушення поясненнями відповідача є необґрунтованими, оскільки пояснення сторін, хоча і є доказами в справі, проте повинні бути підтверджені іншими належними доказами, яких відповідачем не надано, при цьому обов'язок доведення правомірності свого рішення покладається саме на суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.
Керуючись статтями 41, 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції залишити - без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 15.05.2017 р. у справі №331/1963/17 (2а/331/95/2017) - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено - 26 червня 2017 року.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов