21 червня 2017 рокусправа № 331/338/17 (2-а/331/52/2017)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя
на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2017 року у справі № 331/38/17 (2а/331/52/2017)
за позовом ОСОБА_1
до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя
про визнання незаконної відмови у виплаті компенсації у зв'язку з несвоєчасним призначенням та несвоєчасною виплатою пенсії за віком та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся до суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі по тексту - Відповідач), в якому просив: визнати протиправною відмову Відповідача у виплаті компенсації пенсії за віком відповідно до листа № 8513/03 від 11.10.2016 року та стягнути з Відповідача 10 737,03 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2017 року відкрито провадження по справі № 331/38/17 (2а/331/52/2017).
В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначав, що Відповідачем тривалий час не перераховувались суми належної йому пенсії, що встановлено відповідними судовими рішеннями, у зв'язку з чим виплачені в подальшому суми пенсії фактично знецінились на суму 10 737, 03 грн., а тому такі суми мають бути стягнуті з Відповідача у відповідності до приписів Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2017 року у справі № 331/38/17 (2а/331/52/2017) адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання незаконною відмову у виплаті компенсації в зв'язку з несвоєчасним призначенням та виплатою пенсії за віком та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено. (суддя - Світлицька В.М.).
Визнано незаконною відмову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя у виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів.
Зобов'язано ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в розмірі 10 737,03 грн.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що Відповідач, відмовивши Позивачу в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів через несвоєчасне поновлення виплати пенсії, порушив права ОСОБА_1 на таку компенсацію.
Відповідач ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2017 року у справі № 331/38/17 (2а/331/52/2017) та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що період між нарахуванням пенсії Позивачу та наданням виплатних відомостей на виплату пенсії (з 27.01.2014 оку по 08.02.2014 року та з 12.06.2015 року по 08.07.2015 року) складає менше одного календарного місяця, а тому підстави для виплати компенсації у відповідності до приписів ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Просили розглядати справу без їх участі.
Представником Позивача подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначено, що Позивачем вживалися всі належні та своєчасні дії для отримання пенсійних виплат, а уся вина щодо несвоєчасного її призначення та несвоєчасної фактичної виплати цілком лежить на Відповідачу, адже саме пенсійний орган, всупереч заяви ОСОБА_1, нараховував пенсійні виплати не через банк «Форум», а через поштове відділення. Просила розглядати справу за її відсутності та відсутності Позивача.
Представник Відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2017 року у справі № 331/38/17 (2а/331/52/2017) та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судовому засіданні, заслухавши представника Відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.04.2013 р. визнано неправомірною відмову УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя, викладену у листі № 15/Г-9 від 19.02.2013 р., щодо призначення пенсії ОСОБА_1 за віком у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язано УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя призначити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17 січня 2013 року (а.с.18-21).
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2013 р., постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.04.2013 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання вчинити певні дії - скасовано, зобов'язано УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в іншій частині залишено без змін (а.с. 22-26).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2015 р., роз'яснено, що відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2013 року у справі № 331/2583/13 (2а/331/56/13) УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя має виплатити пенсію ОСОБА_1 з дати звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 17.01.2013 року (а.с.27-28).
Відповідно до заяви від 15.08.2013 р. ОСОБА_1 просив належні суми пенсії (грошової допомоги) починаючи з 17.01.2013 р. перерахувати на його поточний рахунок № 26202600258535, який відкрито у відділенні № 1700 «Запорізька дирекція «ПАТ «Банк Форум» (а.с.39).
Відповідно до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 за № 158621, останньому виплата пенсії здійснювалась через поштове відділення 69095, що підтверджується квитанціями, які містяться в пенсійній справі та додані до матеріалів справи (а.с.81-85).
Згідно з заявою ОСОБА_3, діючої на основі довіреності, виданої ОСОБА_1, від 30.06.2014 р., направлено довідку про відкриття особистого рахунку для перерахування пенсії, зазначивши про здійснення перерахунку пенсії тільки на його рахунок, припинивши перерахунок через поштове відділення. Заява отримана ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя 07.07.2014 р., що підтверджується штампом, ІНВ № 114/Т-9 (а.с.86).
08.12.2014 р. ОСОБА_1 виплачено суму пенсії в розмірі 24298,73 грн. та 08.07.2015 р. суму пенсії в розмірі 16153,30 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 28.11.2016 року виданою ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» (а.с.54).
12.09.2016 року представник позивача звернувся до ОСОБА_4 пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя з письмовою заявою з проханням виплатити компенсацію ОСОБА_1, в зв'язку з порушенням строків виплати пенсійних коштів (а.с.36).
ОСОБА_4 пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя від 11.10.2016 р. № 8513/05 надано відповідь, в якій зазначено, що період між нарахуванням пенсії та наданням виплатних відомостей на виплату пенсії (з 27.01. по 08.02.2014 р. та з 12.06. по 08.07.2015 р.) складає менше календарного місяця, тому підстави для виплати компенсації згідно з Законом відсутні (а.с.37).
Визнання протиправною відмови пенсійного органу у виплаті компенсації втрати частини доходів та зобов'язання виплатити відповідні кошти і було предметом судового розгляду і було предметом судового розгляду.
Надаючи правову оцінку рішенням суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.
Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" передбачена компенсація втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати.
Методика обчислення суми компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати чітко визначена у ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати". Згідно ст.6 зазначеного Закону компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Частиною другою ст. 46 Закону № 1058-IV, яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України для реалізації згаданого Закону.
Відповідно до статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.
Отже, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані, тобто, відповідно до чинного законодавства компенсація можлива лише в тому разі, коли пенсія нарахована, але не виплачена.
Так, з огляду на відсутність в постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2013 року дати, з якої пенсійний орган мав розпочати виплату пенсії, Відповідачем було здійснено нарахування та виплату пенсії з дати набрання вказаним рішенням суду законної сили, тобто з 17.10.2013 року, що також підтверджується розпорядженням № 158621 від 27.01.2014 року.
З огляду на отримання 09.06.2015 року пенсійним органом ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2015 р. про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2013 року Відповідачем було проведено перерахунок пенсії у зв'язку із зміною дати нарахування пенсійних виплат, які були отримані Позивачем 08.07.2015 року.
Таким чином, у період до 27.01.2014 року пенсійним органом пенсія Позивачу не нараховувалась.
При цьому з 2014 року у ПАТ «Банк «Форум» була введена тимчасова адміністрація, у зв'язку з чим Відповідачем було направлено кошти до поштового відділення.
Так, відповідно до п. 4 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках» № 1596 від 30.08.1999 року виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за місцем проживання одержувачів у населених пунктах, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).
Згідно п. 16-17 даної Постанови №1596, якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов'язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.
У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв'язку за місцем проживання одержувача в установленому порядку.
Орган Пенсійного фонду та орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги також на підставі оприлюдненого в установленому порядку рішення конкурсної комісії про припинення банком виконання функцій уповноваженого банку.
Аналіз вищенаведених положень дозволяє зробити суду висновки про те, що у разі втрати обраного пенсіонером банку статусу уповноваженого банку, у пенсійного органу виникає обов'язок щодо виплати відповідних коштів саме через відділення поштового зв'язку, що і було зроблено Відповідачем та підтверджується матеріалами справи.
При цьому представника Позивача було повідомлено про можливість отримання відповідних коштів саме через відділення поштового зв'язку 69095 відповідно до листа від 24.02.2014 року № 16/Г-9 (а.с.42).
В той же час, Позивач не скористався своїм правом на отримання нарахованих йому пенсійних виплат, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що застосування о спірних правовідносин приписів ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" є безпідставним та необґрунтованим, адже відповідні суми пенсії були нараховані Позивачу лише 27.01.2014 року та 12.06.2015 року відповідно, та строк між їх нарахуванням та виплатою становить менше одного календарного місяця, при цьому саме Позивачем не було вчинено дій щодо своєчасного отримання відповідних коштів за умови його належного повідомлення про можливість х отримання через поштове віддання з огляду на введення тимчасової адміністрації в обраному ОСОБА_1 банком для виплати пенсії.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи були порушені норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, і тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а постанова Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2017 року у справі № 331/38/17 (2а/331/52/2017) - скасуванню із прийняттям нової про задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 3 ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя - задовольнити.
Постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2017 року у справі № 331/38/17 (2а/331/52/2017) - скасувати.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено - 26 червня 2017 р.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов