21.06.2017 року Справа № 904/8/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чимбар Л.О. (доповідач),
суддів: Антонік С.Г., Дармін М.О.,
Секретар судового засідання Манчік О.О.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №10/31 від 08.08.2016 р., представник;
від відповідача - ОСОБА_2, представник, довіреність №б/н від 05.01.2016 р. (був присутній в судовому засіданні 22.05.2017р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2017р. у справі №904/8/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ", м.Краматорськ Донецька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ", м.Дніпро
про стягнення 16547909,08 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетрвоської області від 25.01.2017 року (головуючий суддя: Кеся Н.Б., судді - Суховаров А.В., Ніколенко М.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" суму заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 8 171 994,64 грн., пені (за активну електричну енергію) в розмірі 2 858 817,53 грн., 3% річних (за активну електричну енергію) в розмірі 294 213,87 грн., 3% річних (за реактивну електричну енергію) в розмірі 4 067,03 грн., інфляційні втрати (за активну електричну енергію) в розмір 3 959 305,79 грн., інфляційні втрати (за реактивну електричну енергію) в розмір 7116,92 грн., суму заборгованості за реактивну електричну енергію в розмір 353 153,74 грн., сплачений судовий збір в розмірі 172 771,79 грн. В частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 196082,91 грн. провадження припинено. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати частково, в частині відмови в стягненні пені за прострочку сплати активної електричної енергії в розмірі 692360,59грн. та суми пені за прострочку сплати реактивної електричної енергії в розмірі 64321,73грн., посилаючись на неврахування господарським судом того факту, що крім зобов'язань щодо планових платежів у відповідача є зобов'язання сплатити суму боргу за остаточним розрахунком до 05 числа щомісячно.
Крім того, посилається на те, що обгрунтованість нарахування позивачем відповідачу пені за усю заборгованість за відповідний місяць споживання електроенергії, що зазначена в остаточному рахунку, встановлено судовими рішеннями у справі №904/7296/13.
Також скаржник зазначив, що судом першої інстанції відмовлено в задоволені стягнення пені за реактивну електроенергію в сумі 64321,73грн., не зазначивши при цьому в рішенні підстав для відмови.
Відповідач під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції 25.04.2017р. надав заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2017р. строком на 24 календарних місяці.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив зменшити на 80% розмір пені за активну електричну енергію в розмірі 2858817,53грн., стягнутої рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2017р.
В судовому засіданні 21.06.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" та товариством з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" (далі - Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №10004000.
Додатковою угодою №8 від 03.01.2014 до договору, у зв'язку з перейменуванням товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Інвест" в товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні Мережі", сторони дійшли згоди щодо зміни найменування постачальника за договором на - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" (далі - Постачальник).
Відповідно до розділу 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 52000 кВА, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії споживачу встановлюються на межі розподілу балансової належності електричних мереж згідно додатку № 8 "ОСОБА_2 розмежування балансової належності електромереж і експлуатаційної відповідальності сторін" до договору.
Відповідно до пп. 2.3.3, 2.3.4 Договору Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії, знімати та надавати Постачальнику відомості про покази розрахункових приладів обліку згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії Споживача". Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з Додатками "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії", "Порядок розрахунків".
Згідно з пп. 3.1.1 Договору Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, плату за перетікання реактивної електричної енергії та інші платежі, передбачені цим Договором.
Обчислення обсягів та вартості поставленої активної електроенергії, обсягів та вартості перетікання реактивної електроенергії, умови і порядок здійснення розрахунків за договором узгоджується Сторонами додатками "Порядок розрахунків" та "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п. 7.6 Договору).
Відповідно до п. 1.4 Додатку №2 від 01.04.14р. до договору про постачання електричної енергії №1 0004 000 від 01.12.2009р. величина коштів, які має сплатити Споживач за спожиту активну електричну енергію, визначається, як добуток обсягу електричної енергії, спожитої за розрахунковий період, на тариф, який діяв в цей розрахунковий період, з урахуванням ПДВ.
Згідно з п. 3.2 додатку № 2 споживач зобов'язаний здійснювати оплату отриманих від Постачальника рахунки самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режим: використання Постачальника №260393011290 в Донецькому обласному управлінні ВАТ "Державні ; Ощадний банк України", МФО 335106, код ЄДРПОУ 31018149 наступним чином:
- до 05 числа щомісячно сплачує суму за остаточним рахунком за попередній розрахунковий період;
- до 05 числа щомісячно сплачує 50% суми рахунку на оплату планового платежу поточного розрахункового періоду таким чином, щоб сума оплати на цю дату складала не менше, ніж 50% від суми даного рахунку;
- до 15 числа щомісячно сплачує 50% суми рахунку на оплату планового платежу поточного розрахункового періоду таким чином, щоб сума оплати на цю дату складала не менше, ніж 100% від суми даного рахунку.
Частиною 4 Додатку №2 від 01.04.14р. передбачено, що Постачальник зобов'язується щомісячно надавати, а Споживач зобов'язується щомісячно сплачувати одержані рахунки за перетікання реактивної електричної енергії (з урахуванням ПДВ) у такому порядку:
01 числа щомісячно Постачальник надає уповноваженому представнику Споживача, який з'являється у Дирекцію з технічного забезпечення продажів Постачальника відповідно до п.2.4. цього Додатку до Договору, рахунок за перетікання реактивної електроенергії у попередньому розрахунковому періоді. Споживач до 05 числа (включно) щомісячно зобов'язаний сплатити вартість перетікання реактивної електроенергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника №260003011616 в ДОУ АТ “Ощадбанк”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 31018149.
Відповідно до пп. 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених умовами цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком "порядок розрахунків", Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Господарським судом встановлено, що заборгованість Відповідача за вересень-грудень 2014року, січень 2015року була предметом розгляду в судовому порядку.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015р. припинено провадження по справі №904/10119/14 у зв'язку з повним погашенням заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" за спожиту у вересні 2014 року електроенергію у сумі 1665683,40 грн., з яких: 1639658,98 грн. - за спожиту активну електроенергію, 26024,42 грн. - за спожиту реактивну електричну енергію.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2015 року у справі №904/10120/14 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" 1848350,88 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію та 42666,01 грн. заборгованості за перетоки реактивної електричної енергії за період - жовтень 2014 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2015 року у справі №904/234/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" заборгованість за спожиту активну електроенергію в розмірі - 1905838,72 грн. та суму заборгованості за реактивну електричну енергію в розмірі - 43633,40 грн. за період - листопад 2014 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2015 року у справі №904/1886/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" заборгованість за активну електроенергію у сумі 3608095,72 грн., заборгованість за реактивну електроенергію у розмірі 64523,18 грн. за період - грудень 2014 року - січень 2015 року.
Позивач, звертаючись з позовом до суду, просив стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 8368077,55 грн. та 353153,74 за реактивну електроенергію.
Оскільки відповідачем умови договору щодо сплати основного боргу виконані несвоєчасно, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, пені (за активну електричну енергію) в розмірі 3551178,12грн., пені (за реактивну електричну енергію) в розмірі 64321,73 грн., 3% річних (за активну електричну енергію) в розмірі 294213,87 грн., 3% річних (за реактивну електричну енергію) в розмірі 4067,03 грн., інфляційні втрати (за активну електричну енергію) в розмір 3959305,79 грн., інфляційні втрати (за реактивну електричну енергію) в розмір 7116,92 грн.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час розгляду справи господарським судом було погашено частину суми основного боргу на суму 196082,91 грн., судом першої інстанції правомірно було припинено провадження у справі в частині стягнення 196082,91 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Доказів погашення заборгованості в сумі 8171994,64грн. за активну електроенергію та 353153,74 за реактивну електроенергію відповідачем надано не було, наявність такої заборгованості не заперечується представником відповідача, тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 8171994,64грн. за активну електроенергію та 353153,74 за реактивну електроенергію.
Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем було надано розрахунок 3% річних (за активну електричну енергію) в розмірі 294213,87 грн., 3% річних (за реактивну електричну енергію) в розмірі 4067,03 грн., інфляційні втрати (за активну електричну енергію) в розмір 3959305,79 грн., інфляційні втрати (за реактивну електричну енергію) в розмір 7116,92 грн.
Перевіривши вказаний розрахунок, колегія суддів вважає його обгрунтованим та виконаним у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних (за активну електричну енергію) в розмірі 294213,87 грн., 3% річних (за реактивну електричну енергію) в розмірі 4067,03 грн., інфляційні втрати (за активну електричну енергію) в розмір 3959305,79 грн., інфляційні втрати (за реактивну електричну енергію) в розмір 7116,92 грн.
Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання через застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За приписами статті 230 цього ж Кодексу штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Позивачем було надано розрахунок пені, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, згідно якому він просив стягнути з відповідача пеню (за активну електричну енергію) в розмірі 3551178,12грн. та пеню (за реактивну електричну енергію) в розмірі 64321,73 грн.
Задовольняючи позов в частині стягнення пені частково, господарський суд виходив з того, що доведеною є сума пені (за активну електричну енергію) лише у розмірі 2858817,53 грн. Саме на цю суму судом було встановлено дотримання позивачем встановленого ст.232 ГК України 6-ти-місячного строку для нарахування пені, визначеного за першим платежем за кожний звітний період.
Крім того, господарський суд в оскаржуваному рішенні вказав, що розрахунки позивача (а.с.16 т.1, а.с.84 т.2) не містять розподілення боргу відповідача на першій, другий та останній платіж кожного звітного періоду, тому визначити самостійно суму пені з дотриманням обмежувального строку для кожної частини боргу суду не надається можливим.
З таким висновком апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступного.
Порядок і терміни оплати по договору №10004000 від 01.12.2009р. визначено сторонами в Додатку №2 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії №10004000 від 01.12.2009р., відповідно п. 3.2 та п. 4.2 якого споживач зобов'язаний здійснити розрахунок за спожиту активну електроенергію до 05 числа щомісячно за остаточним рахунком за попередній розрахунковий період; до 05 числа включно щомісячно сплатити вартість перетікання реактивної електроенергії за попередній розрахунковий період.
В п. 4.2.1 договору встановлено, що за внесення платежів, передбачених умовами цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Тобто, першою датою для нарахування пені є наступне 06 число міяця.
При здійсненні розрахунку позивачем правомірно були враховані дати та суми часткової сплати заборгованості Відповідачем (т.2, а.с.84).
Так, за прострочення оплати заборгованості по активній електроенергії:
- за вересень 2014 року у розмірі 1 639 658,98 грн. за період з 30.12.14р. - 06.03.2015р. позивачем була заявлена пеня на загальну суму 78 342,20 грн.;
- за жовтень 2014 року у розмірі 1 848 350,88 грн. за період з 30.12.14р - 06.05.2015р. позивачем була заявлена пеня на загальну суму 288 010,43 грн.;
- за листопад 2014 року у розмірі 1 905 838,72 грн. за період з 30.12.14р - 06.06.2015р. позивачем була заявлена пеня на загальну суму 406126,80 грн.;
- за грудень 2014 року у розмірі 1 844 903,75 грн. за період з 06.01.15р - 06.07.2015р. позивачем була заявлена пеня на загальну суму 470 401,64 грн.;
- за січень 2015 року у розмірі 1 763 191,97 грн. за період з 06.02.15р - 06.08.2015р. позивачем була заявлена пеня на загальну суму 500 068,44 грн.;
- за лютий 2015 року у розмірі 1 981 612,91 грн. за період з 06.03.15р - 06.09.2015р. позивачем була заявлена пеня на загальну суму 599 371,52 грн.;
- за березень 2015 року у розмірі 2 164 534,42 грн. за період з 06.04.15р - 16.04.2015р. позивачем була заявлена пеня на загальну суму 6137,91 грн.;
- за квітень 2015 року у розмірі 1 968 693,20 грн. за 06.05.2015р. позивачем була заявлена пеня на суму 70,18 грн.;
- за червень 2015 року у розмірі 1 488 061,87 грн. за період з 06.07.15р - 30.12.2015р. позивачем була заявлена пеня на загальну суму 299 009,44грн.;
- за липень 2015 року у розмірі 1 608 683,64 грн. за період з 06.08.15р - 30.12.2015р. позивачем була заявлена пеня на загальну суму 312 922,18 грн.;
- за серпень 2015 року у розмірі 2 087 073,13 грн. за період з 06.09.15р - 30.12.2015р. позивачем була заявлена пеня на загальну суму 302 711,41 грн.;
- за вересень 2015 року у розмірі 1 578 377,29 грн. за період з 06.10.15р - 30.12.2015р. позивачем була заявлена пеня на загальну суму 163 632,39грн.;
- за жовтень 2015 року у розмірі 1 875 881,62 грн. за період з 06.11.15р - 30.12.2015р. позивачем була заявлена пеня на загальну суму 124 373,58 грн.;
Тобто, загальний розмір пені за прострочення по активній електроенергії за період вересень 2014 року - жовтень 2015 року склав 3 551 178,12грн.
Також позивачем була нарахована пеня за прострочення сплати по реактивній електроенергії за період березень - жовтень 2015року загальний розмір якої склав 64321,73грн.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, вважає його обгрунтованим та виконаним у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому вважає, що рішення господарського суду в частині відмови стягнення пені підлягає скасуванню, а позов задоволенню в повному обсязі.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 80% та відстрочення виконання рішення у даній справі строком на 24 календарних місяця, колегія суддів відмовляє в їх задоволенні, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, вказані клопотання мотивовані тяжким фінансовим станом ТОВ «Проско ресурси», а саме: наявну загрозу банкрутства та відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Відповідно до п.7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Пунктом 7.2 зазначеної постанови передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Пунктом 3 частини 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушили зобов'язання.
Відповідно до ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.
Разом з тим, боржником не надано суду жодних доказів, які підтверджують фактичну відсутність у нього коштів на всіх банківських рахунках для виконання рішення суду.
Так само не надано суду доказів відсутності у нього готівкових коштів, майна (цінних паперів, автотранспортних засобів, нерухомого майна тощо) за рахунок яких боржник міг би виконати рішення суду.
Проте, саме лише посилання на незадовільний фінансовий стан, за змістом ст.121 ГПК України, не може вважатися обставиною, що може слугувати підставою для відстрочки виконання постанови. Крім того, вказані обставини утворились внаслідок власної господарської діяльності підприємства, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин.
Докази, надані відповідачем, не підтверджують існування обставин, які ускладнюють виконання рішення у даній справі та не свідчать про неможливість виконання відповідачем судового рішення та не є винятковими обставинами для відстрочення виконання рішення та зменшення розміру пені на 80%.
Також слід зазначити, що відповідачем не доведена можливість належним чином виконати рішення у майбутньому.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2017р. у справі №904/8/16 скасувати частково.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ" суму заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 8 171 994,64 грн., пені (за активну електричну енергію) в розмірі 3551178,12 грн., 3% річних (за активну електричну енергію) в розмірі 294 213,87 грн., 3% річних (за реактивну електричну енергію) в розмірі 4 067,03 грн., інфляційні втрати (за активну електричну енергію) в розмір 3 959 305,79 грн., інфляційні втрати (за реактивну електричну енергію) в розмірі 7116,92 грн., суму заборгованості за реактивну електричну енергію в розмір 353 153,74 грн., пені (за реактивну електричну енергію) в розмірі 64321,73, судовий збір в сумі 383670,00грн., у тому числі за розгляд справи апеляційною інстанцією.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
В задоволенні заяв про зменшення розміру пені на 80% та відстрочку виконання рішення строком на 24 календарних місяці відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.О. Чимбар
Суддя М.О. Дармін
Суддя С.Г. Антонік
Постанова виготовлена в повному обсязі 26.06.2017року.
з оригніалом згідно
пом.судді Н.В. Марунич
26.06.17