04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"20" червня 2017 р. Справа№ 911/1060/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Отрюха Б.В.
Яковлєва М.Л.
при секретарі судового засідання Громак В.О.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання
розглянувши апеляційну скаргу малого приватного підприємства фірми «Лінко»
на рішення Господарського суду Київської області від 17.05.2016р.
по справі № 911/1060/16 (суддя - Ярема В.А.)
за позовом заступника місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави
до 1. Білоцерківської міської ради
2. малого приватного підприємства фірми «Лінко»
про визнання рішення та договору недійсними, зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Господарського суду Київської області від 17.05.2016р. по справі №911/1060/16 позов задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано підпункт 9.7. пункту 9 рішення Білоцерківської міської ради Київської області №928-40-VI від 28.03.2013р., яким малому приватному підприємству фірмі «Лінко» під розміщення існуючої автостоянки в місті Біла Церква по вул. Нєкрасова, 99 передано земельну ділянку в оренду загальною площею 0,7000 га, строком на 10 (десять) років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква, з кадастровим номером земельної ділянки: 3210300000:07:016:0026. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки №26 від 10.04.2013р., укладений між малим приватним підприємством фірмою «Лінко» та Білоцерківською міською радою, який зареєстровано 06.08.2013р. за №2023909 у реєстраційній службі Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області. Зобов'язано мале приватне підприємство фірму «Лінко» повернути до Білоцерківської міської ради Київської області земельну ділянку площею 0,7000га, що знаходиться в м. Біла Церква по вул. Нєкрасова, 99, з кадастровим номером: 3210300000:07:016:0026.
Не погодившись із прийнятим рішенням, мале приватне підприємство «Лінко» звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 17.05.2016 р. по справі №911/1060/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017р. після повторної автоматизованої зміни складу колегії апеляційну скаргу малого приватного підприємства фірми «Лінко» на рішення Господарського суду Київської області від 17.05.2016р. по справі №911/1060/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Отрюх Б.В., Іоннікова І.А.
Розпорядженням №09-53/1814/17 від 10.05.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1060/16 у зв'язку з перебуванням суддів Отрюха Б.В. та Іоннікової І.А., які не є суддею-доповідачем у справі, у відпустці.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 10.05.2017р., в зв'язку з перебуванням суддів Отрюха Б.В. та Іоннікової І.А., які не є суддею-доповідачем у справі, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Михальська Ю.Б., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2017р. апеляційну скаргу малого приватного підприємства фірми «Лінко» на рішення Господарського суду Київської області від 17.05.2016р. по справі № 911/1060/16 прийнято до провадження у визначеному складі суду.
Розпорядженням №09-53/2259/17 від 19.05.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1060/16 у зв'язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б., який не є суддею-доповідачем у справі, у відпустці.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 19.05.2017р., в зв'язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б., який не є суддею-доповідачем у справі, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Отрюх Б.В., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017р. апеляційну скаргу апеляційну скаргу малого приватного підприємства фірми «Лінко» на рішення Господарського суду Київської області від 17.05.2016р. по справі № 911/1060/16 прийнято до провадження у визначеному складі суду.
Білоцерківська міська рада своїх представників в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена.
Відповідно до п.п. 3.9.1., 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників відповідача 1, який належним чином повідомлений.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Рішенням Білоцерківської міської ради від 26.01.2012р. №474-19-VI «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, функціональне призначення якої змінюється» вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, функціональне призначення якої змінюється: товариству з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛДН» під розміщення існуючої автостоянки в місті Біла Церква по вулиці Нєкрасова, 99, загальною площею 0,7000 га, терміном на 10(десять) років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква.
10.05.2012р. між Білоцерківською міською радою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛДН» (Орендар) укладено договір оренди землі №59, за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення існуючої автостоянки, яка знаходиться в м. Біла Церква по вулиці Нєкрасова, 99.
Згідно п. 2. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7000га. Кадастровий номер земельної ділянки: 3210300000:07:016:0026.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 717 459,91 грн. (п. 5. договору).
Договір укладено на термін 10 (десять) років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. (п. 8 договору).
Орендна плата вносить Орендарем у грошовій формі та розмірі 717 459,91*3%=21 523,80 грн. (п. 9. договору).
Згідно п. 15 договору цільове призначення земельної ділянки землі житлової та громадської забудови.
Згідно п. 16 договору функціональне використання земельної ділянки землі транспорту (автостоянка).
Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у місячний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.(п. 20 договору).
Земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вулиця Некрасова, 99 передано товариству з обмеженою відповідальністю «Інтергруп-ЛДН» по акту приймання-передачі земельної ділянки, що передається в оренду відповідно до договору оренди землі від 10.05.2012р.
Рішенням Білоцерківської міської ради від 28.03.2013р. №928-40-VI «Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним особам та фізичним особам-підприємцям» скасовано підпункт 1.1.: «товариству з обмеженою відповідальністю «Ітергруп-ЛДН» під розміщення існуючої автостоянки в місті Біла Церква по вулиці Некрасова, 99, загальною площею 0,7000га, терміном на 10 (десять) років, за рахунок земельну населеного пункту м. Біла Церква» пункту 1: «Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, функціональне призначення якої змінюється» рішення міської ради від 26 січня 2012 року №474-19-VI «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, функціональне призначення якої змінюється» та припинити термін дії договору оренди землі від 20 серпня 2012 року № 321030004000788, у зв'язку із поданням клопотання землекористувача.
Передати земельну ділянку в оренду малому приватному підприємству фірмі «Лінко» під розміщення існуючої автостоянки в місті Біла Церква по вул. Некрасова, 99, на земельну ділянку загальною площею 0,7000 га, строком на 10 (десять) років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква. (Кадастровий номер земельної ділянки: 3210300000:07:016:0026).
10.04.2013р. між Білоцерківською міською радою (Орендодавець) та малим приватним підприємством фірмою «Лінко» (Орендар) укладено договір оренди землі №26, за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення існуючої автостоянки, яка знаходиться в м. Біла Церква по вулиці Нєкрасова, 99.
Згідно п. 2. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7000га. Кадастровий номер земельної ділянки: 3210300000:07:016:0026.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 717 350,00 грн. (п. 5. договору).
Договір укладено на термін 10 (десять) років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. (п. 8 договору).
Орендна плата вносить Орендарем у грошовій формі та розмірі 717 350,00*3%=21 430,50 грн. (п. 9. договору).
Згідно п. 15 договору цільове призначення земельної ділянки землі житлової та громадської забудови.
Згідно п. 16 договору функціональне використання земельної ділянки землі транспорту (автостоянка).
Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у місячний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.(п. 20 договору).
Земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вулиця Некрасова, 99 передано малому приватному підприємству «Лінко» по акту приймання-передачі земельної ділянки, що передається в оренду відповідно до договору оренди землі від 10.04.2013р
02.04.2013р. складено акт про встановлення на місцевості і погодження зовнішніх меж земельної ділянки та передачі на зберігання межових знаків землекористувачу земельної ділянки.
Обґрунтовуючи позов прокуратура посилається на те, що п. 9.7. рішення Білоцерківської міської ради від 28.03.2013р. №№928-40-VI прийнято всупереч ст.ст. 116, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, оскільки земельна ділянка загальною площею 0,7000 га передана МППФ «Лінко» без затвердження та розроблення технічної документації із землеустрою та проведення земельних торгів.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
формування нових земельних ділянок.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. В такому випадку розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати розпорядження цією земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Статтею 43 зазначеного Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що відповідно до частини першої статті 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
Обґрунтовуючи неподання технічної документації до суду першої інстанції, апелянт посилається про неналежне повідомлення про час та місце розгляду справи, та розгляд справи без його участі.
За статтею 16 Цивільного кодексу України кожен має право на судовий захист.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Відповідно до ст.11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
За статтею 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.
Земельні торги - це врегульований нормами чинного земельного, цивільного законодавства порядок продажу на конкурентних засадах суб'єктами підприємницької діяльності вільних від будівель і споруд земельних ділянок під забудову.
Доказів відсутності на спірній земельній ділянці будівель і споруд, прокуратурою до суду не подано.
Згідно листа КП Київської обласної ради «Південне бюро технічної інвентаризації» №161 від 11.02.2016р. на земельній ділянці площею 0,7000га, кадастровий номер 3210300000:07:016:0026, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Некрасова, 99 19.01.2015р. проінвентаризовано збудовану нежилу будівлю охорони літ. «А».
Крім того, предметом договору є передача земельної ділянки в оренду під розміщення існуючої автостоянки, а не для забудови.
Таким чином, п. 9.7. рішення Білоцерківської міської ради Київської області №928-40-VI від 28.03.2013р. прийнято в межах повноважень Білоцерківської міської ради, відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» (у відповідній редакції) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За статтею 15 зазначеного Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009р. № 9, судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом.
Зазначене прокурор належними та допустимими доказами не навів та не довів.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову.
Апеляційна скарга малого приватного підприємства «Лінко» підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 17.05.2016р. у справі №911/1060/16 - скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким відмовити у позові.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Лінко» задовольнити. Рішення Господарського суду Київської області від 17.05.2016р. у справі №911/1060/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
2. Матеріали справи № 911/1060/16 повернути до місцевого господарського суду.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді Б.В. Отрюх
М.Л. Яковлєв