вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" червня 2017 р. Справа № 911/1427/17
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Київського міського центру зайнятості
до Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”
про стягнення 25808,93 грн.
секретар судового засідання (ст. секретар): Діхтярук Є.А.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1А.(довіреність № 08-1980 від 12.03.2012 р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 01-22/7-134 від 27.03.2017 р.).
Обставини справи:
Київський міський центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (далі - відповідач) про стягнення 25808,93 грн. матеріального забезпечення, як допомоги по безробіттю, яка була виплачена громадянину ОСОБА_3, останнє місце роботи - Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва від 27.01.2015 р. наказом ДП “МА “Бориспіль” по особовому складу № 11-07/1-57/п від 29.01.2015 р. ОСОБА_3 було поновлено на роботі з 15 липня 2014 року, а відтак виплачене гр. ОСОБА_3 матеріальне забезпечення у розмірі 25808,93 грн. у період з 19.08.2014 р. по 28.01.2015 р. підлягає поверненню на користь Київського міського центру зайнятості.
26.05.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача було подано відзив на позов № 35-22/2-151 від 25.05.2017 р. (вх. № 10772/17 від 26.05.2017 р.), за змістом якого відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує в повному обсязі та зазначає, що саме ОСОБА_3 є особою, яка отримала допомогу по безробіттю від Київського міського центру зайнятості і, одночасно, середній заробіток за час вимушеного прогулу від ДП МА “Бориспіль”, а відтак відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні 29.05.2017 р. було оголошено перерву до 15.06.2017 р.
У судовому засіданні 15.06.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримала, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала.
У судовому засіданні 15.06.2017 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
12 серпня 2014 року із заявою про надання статусу безробітного до Дніпровського районного центру зайнятості в місті Києві, як структурного підрозділу Київського міського центру зайнятості, звернувся громадянин ОСОБА_3. Відповідно до заяви, останній просив на підставі Закону України “Про зайнятість населення” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” призначити виплату допомоги по безробіттю, посилаючись на те, що через відсутність роботи не має заробітку та інших передбачених законом доходів.
Як вбачається з матеріалів справи, останнє місце роботи ОСОБА_3 - Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”. Наказом «По особовому складу» Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” № 11-07/1-755п від 14.07.2014 р. ОСОБА_3 було звільнено з роботи.
У відповідності до ст. 43 Закону України “Про зайнятість населення” від 05.07.2012 р. № 5067-VІ та п. 5 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, ОСОБА_3 було надано статус безробітного з 12.08.2014 р., тобто з моменту звернення до служби зайнятості.
На підставі поданої заяви та вимог ст. 44 Закону України “Про зайнятість населення”, ст. 22 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ, Дніпровським РЦЗ було призначено допомогу по безробіттю ОСОБА_3 з 19.08.2014 р. по 13.08.2015 р.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27.01.2015 р. у справі № 755/21729/14-ц ОСОБА_3 було поновлено на роботі в ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” з 15 липня 2014 року та скасовано наказ «По особовому складу» № 11-07/1-755/п від 14.07.2014 р. про звільнення ОСОБА_3
На підставі рішення Апеляційного суду м. Києва від 27.01.2015 р. у справі № 755/21729/14-ц, наказом ДП “МА “Бориспіль” «По особовому складу» № 11-00 від 29.01.2015 р. ОСОБА_3 було поновлено на роботі з 15 липня 2014 року з посадовим окладом згідно зі штатним розписом.
29.01.2015 р. ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського районного центру зайнятості в місті Києві із заявою про поновлення його на роботі у ДП “МА “Бориспіль та витягом з наказу про поновлення його на роботі від 29.01.2015 р.
У відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” ОСОБА_3 з 29.01.2015 р. було припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з поновленням безробітного на роботі за рішенням суду.
Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України “Про зайнятість населення” та абзацу 10 пп. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, ОСОБА_3 з 29.01.2015 р. припинено реєстрацію у центрі зайнятості, як безробітного, у зв'язку з поновленням зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Як слідує з матеріалів справи, 29.01.2015 р. Дніпровським районним центром зайнятості було видано наказ про повернення незаконно отриманих коштів, виплачених як допомога по безробіттю, відповідно до якого вирішено визначити суму отриманих коштів громадянину ОСОБА_3, підготувати та направити ДП «МА «Бориспіль» рекомендованого листа щодо добровільного повернення незаконно отриманих коштів.
Згідно з довідкою-розрахунком № 425-05/23 від 30.01.2015 р., виданою Дніпровським РЦЗ, ОСОБА_3 (інд. код НОМЕР_1) за період з 19.08.2014 р. по 28.01.2015 р. отримав допомогу по безробіттю у розмірі 25808,93 грн.
З метою досудового врегулювання спору Дніпровським РЦЗ на адресу відповідача був надісланий лист № 424-01/23 від 30.01.2015 р. з пропозицією щодо повернення виплаченої ОСОБА_3 допомоги по безробіттю.
ДП “МА “Бориспіль” на вказаний лист Дніпровського РЦЗ було надіслано відповідь № 35-22-65 від 26.02.2016 р., за змістом якої відповідач зазначив, що не вбачає підстав для повернення Дніпровському РЦЗ коштів у розмірі 25808,93 грн., отриманих ОСОБА_3 в якості допомоги по безробіттю.
Оскільки ДП “МА “Бориспіль” відмовилось повертати виплачені ОСОБА_3 кошти у розмірі 25808,93 грн., позивач і звернувся з даним позовом до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» одним із видів матеріального забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Зазначена норма кореспондується з положеннями ч. 4 ст. 35 вказаного Закону, відповідно до яких із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач у поданому відзиві № 35-22/2-151 від 25.05.2017 р., заперечуючи щодо суми заборгованості та необхідності її сплати на користь позивача, зазначив, що ДП «МА «Бориспіль» під час добровільного виконання судового рішення у справі № 755/21729/14-ц про поновлення ОСОБА_3 на роботі вже було сплачено громадянину ОСОБА_3 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у загальному розмірі 79777,96 грн.
Проте, судом не беруться до уваги доводи відповідача, оскільки виплата громадянину грошової компенсації за рішенням суду не є тотожною відшкодуванню сум виплаченої допомоги по безробіттю та не стосується предмету даного спору, оскільки допомога по безробіттю, стягнення якої є предметом даного позову, була виплачена громадянину ОСОБА_3 центром зайнятості і підлягає відшкодуванню відповідачем в порядку, встановленому статтею 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, як така, що була нарахована у зв'язку з наданням статусу безробітного.
У свою чергу, здійснені ДП “МА “Бориспіль” виплати громадянину ОСОБА_3 на виконання рішення суду є сумою середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника.
Відносно заперечень відповідача щодо не підвідомчості даного спору господарському суду слід зазначити, що зважаючи на характер спору та склад його учасників, який відповідає приписам статті 1 ГПК України, цей спір підлягає вирішенню господарським судом.
Доказів перерахування відповідачем коштів в сумі 25808,93 грн. на користь позивача станом на час розгляду справи суду не надано.
Враховуючи, що виплати в розмірі 25808,93 грн. підтверджуються матеріалами справи, а вимога позивача є правомірною та обґрунтованою, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача 25808,93 грн.
Витрати зі сплати судового збору у даній справі покладаються судом на відповідача у повному обсязі відповідно до приписів ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, код 20572069) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, код 03491091) 25808 (двадцять п'ять тисяч вісімсот вісім) грн. 93 коп. виплаченого забезпечення по безробіттю, 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення підписане 22.06.2017 р.
Суддя В.М. Бабкіна