ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.06.2017Справа №910/7074/17
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
до Приватного акціонерного товариства "Українська Страхова Компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"
про стягнення 14 311,60 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: Корнілов Л.О. - за довіреністю № 1103 від 11.05.2017 року;
від відповідача: не з'явилися;
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про стягнення 14311,60 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу, застрахованого страхувальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» за укладеним з позивачем як страховиком Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів серія АМ № 103179 від 29.09.2015 року, майну страхувальника завдано матеріальної шкоди страхувальником відповідача, яка відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 14311,60 грн. несплаченої останнім суми страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/7074/17 та призначено її розгляд на 07.06.2017 року.
В судове засідання 07.06.2017 року з'явився уповноважений представник позивача.
Уповноважений представник відповідача у вказане судове засідання не з'явився.
Про дату, час і місце розгляду даної справи 07.06.2017 року відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103042388762.
Про поважні причини неявки представника відповідача в судове засідання 07.06.2017 року суд не повідомлено.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
22.05.2017 року через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро надійшли документи по справі, зокрема, інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо полісу АІ № 7562352.
Також 24.05.2017 року через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист б/н від 22.05.2017 року, який разом з доданими до нього документами судом долучений до матеріалів справи.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем на час проведення судового засідання 07.06.2017 року суду не надано.
Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час проведення судового засідання 07.06.2017 року до суду не надходило.
Провадження у справі порушено ухвалою від 05.05.2017 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
З огляду на вищевикладене, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 07.06.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 07.06.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
За приписами частини 1, пункту 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
У відповідності до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно визначення ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Як визначено статтею 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. В силу пункту 6 частини 4 наведеної статті одним із видів добровільного страхування є страхування наземного транспорту.
Як встановлено судом за матеріалами справи, 29 вересня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» (далі по тексту - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі по тексту - страховик, позивач) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ 103179 (далі за текстом - Договір страхування), предметом якого, є страхування майнових інтересів страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованого транспортного засобом та додаткового обладнання - страхування наземного транспортного засобу.
Відповідно до Додатку № 1 до особливих умов Договору страхування забезпечений транспортний засіб напівпричіп марки «BODEX KIS 3W-S», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2012 року випуску.
Страхова сума становить 350 000,00 грн. (Додаток № 1 до особливих умов Договору страхування).
Відповідно до Додатку № 1 до особливих умов Договору страхування безумовна франшиза за збитками внаслідок ДТП - 2400,00 грн.
За умовами Договору страхування до страхових ризиків відносяться збитки внаслідок ДТП (АВТОКАСКО ДТП).
Як встановлено судом за матеріалами справи, 24.01.2016 року о 08 год. 30 хв. у м. Іллічівськ сталася ДТП, в результаті якої відбулось зіткнення транспортного засобу «MAN», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом марки «BODEX KIS 3W-S», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «Транс-Сервіс-1», та транспортного засобу марки «DAF FT CF 85», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить ТОВ «Транс-Сервіс-1», з напівпричепом «MAGIYAR SREM», державний номер НОМЕР_4, під керуванням водія гр. ОСОБА_3, в результаті чого застрахованому позивачем напівпричепу завдано механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ Овідіопольського РВ ГУМВСУ в Одеській області № 84468336 (вих. № 3/1-вх. 132 від 24.03.2016 року), копії якої наявна в матеріалах справи.
У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача із заявою від 25.01.2016 року про настання страхового випадку за договором страхування АвтоКАСКО, копія якої наявна в матеріалах справи, позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, про що складено відповідний страховий акт № UA2016012400002/L01/03 від 16.03.2016 року, копія якого надана позивачем.
Так, згідно вказаного страхового акту вартість матеріального збитку, завданого застрахованому позивачем напівпричепу марки «BODEX KIS 3W-S», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (відновлювального ремонту застрахованого об'єкта) склала 16711,60 грн., що відповідає сумі рахунку - фактури ТОВ «Транс-Сервіс-1» № ТС-0000014 від 10.02.2016 року за ремонт застрахованого позивачем транспортного засобу (напівпричепу).
В подальшому позивачем у відповідності до вказаного страхового акту та поданої страхувальником заяви від 25.01.2016 року була виплачена ТОВ «Транс-Сервіс-1» сума страхового відшкодування в розмірі 14 311,60 грн. шляхом перерахування вказаних коштів на рахунок СТО, якою здійснювався відновлювальний ремонт застрахованого позивачем транспортного засобу, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 40579 від 17.03.2016 року.
Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Як передбачено ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до положень ст. 981 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 18 Закону України «Про страхування» договір страхування укладається в письмовій формі, а також може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
За визначенням ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Як зазначалось судом вище, дорожньо-транспортна пригода, яка відбулась 24.01.2016 року за участю застрахованого позивачем напівпричепу марки «BODEX KIS 3W-S», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, визначена сторонами як страховий ризик, на випадок якого здійснювалось страхування, та майнова шкода, завдана страхувальникові позивача, була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору страхування, однак постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області (суддя Подіновська Г.В.) від 17.02.2016 року справа №658/486/16-п (провадження № 3/658/168/16) винним у вказаному ДТП, зокрема, у порушенні п. 13.1 Правил дорожнього руху та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП, визнано гр. ОСОБА_3, якого притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «DAF FT CF 85», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ТОВ «Транс-Сервіс-1», яким на момент дорожньо-транспортної пригоди 24.01.2016 року керував гр. ОСОБА_3, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (далі по тексту - відповідач) відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АІ № 7562352 (далі по тексту - Поліс), з наступними умовами: ліміт відповідальності по майну - 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.; забезпечений транспортний засіб марки «DAF FT CF 85», державний реєстраційний номер НОМЕР_3. Поліс станом на момент скоєння ДТП 24.01.2016 р. був чинний, що, в свою чергу, є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди саме відповідачем.
Згідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Судом встановлено за матеріалами справи та відповідачем не заперечувалось, що страховиком (позивачем) належним чином виконані умови Договору страхування, а саме грошове зобов'язання шляхом виплати страхового відшкодування в розмірі 14 311,60 грн. у зв'язку із настанням страхового випадку страхувальнику. Фактично здійснені позивачем витрати по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, належним чином підтверджуються матеріалами справи.
З огляду на вищевикладене, у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «ПЗУ Україна" як у страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування, в межах виплаченої суми виникло право зворотної вимоги до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду, в межах ліміту відповідальності, визначеному Полісом.
Суд зазначає, що згідно пункту 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно до статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до ч. 36.6. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
В силу ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Таким чином, оскільки згідно із даними Полісу та Договору страхування франшиза становить 0,00 грн. та 2400,00 грн. відповідно, отже розмір страхового відшкодування, яке просить стягнути позивач, враховуючи розмір завданого застрахованому позивачем напівпричепу марки «BODEX KIS 3W-S», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 матеріального збитку та розмір права зворотної вимоги, яке перейшло до позивача в межах ліміту відповідальності відповідача за даним Полісом за спірним страховим випадком, правомірно зменшено на розмір франшизи за Договором страхування, і становить 14311,60 грн.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доказів визнання недійсними чи розірвання Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ 103179 від 29.09.2015 року та Полісу № АІ/7562352 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та/або їх окремих положень суду не надано.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Відповідно до рекомендацій Вищого господарського суду України, викладені у п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.12 р. «Про судове рішення», рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі
Зважаючи на встановлені обставини справи та приписи вищевикладених правових норм, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати позивачу в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування в добровільному порядку, а також на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 14311,60 грн. страхового відшкодування в порядку регресу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44; код ЄДРПОУ 24175269) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40; код ЄДРПОУ 20782312) 14 311 (чотирнадцять тисяч триста одинадцять) грн. 60 коп. - в порядку регресу, 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.М. Якименко
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 21.06.2017 року.