26 червня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Луспеника Д.Д., Хопти С.Ф., Штелик С.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, яка діє в свої інтересах та в інтересах дітей: ОСОБА_5, ОСОБА_6, до ОСОБА_7, треті особи: відділ опіки та піклування виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради, комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2», про визнання права користування житловою площею та про усунення перешкод у користуванні житлом за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 24 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 28 лютого 2017 року,
У червні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що підставі рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 22 червня 2015 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 29 липня 2015 року їй та ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності належить по 1/2 частці квартири АДРЕСА_1. Вказаними рішеннями судів визначено і порядок користування спільним майном.
Крім них, у спірній квартирі проживають їхнідіти:ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Проживаючи постійно однією сім'єю з батьками, діти були членами сім'ї власника квартири, забезпечені житлом і безперешкодно користувалися всією площею у вказаній квартирі. За домовленістю батьків кожен з дітей мав окрему кімнату. Після визначення порядку користування квартирою за рішеннями судів, відповідач зачинив двері двох кімнат 6 та 4 на замки, чим створив дітям перешкоди у користуванні житловою площею. Тепер діти разом з нею користуються лише житловими кімнатами 10 та 11 уквартирі, не мають окремого місця для сну та відпочинку. 30 травня 2016 року відповідачбез її згоди вселив до спірної кватири ОСОБА_9 з малолітньою дитиною. Присутність у квартирі сторонньої особи створювала додаткові перешкоди у користуванні квартирою, оскільки вона палила в квартирі, часто приходила в нетверезому стані, провокувала сварки і сама ж викликала працівників поліції.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_4, уточнивши позовні вимоги, просила суд: визнати за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 право на користування житловою площею в спірні квартирі, яка складається з:кімнати 10 площею 12,6 кв. м, кімнати 11 площею 9,9 кв. м, лоджії площею 2,0 кв. м, лоджії площею 2,6 кв. м, кімнати 4 площею 16,9 кв. м,кімнати 6 площею 9,1 кв. м, вбудованої шафи площею 1,4 кв. м, кухні 3 площею 9,1 кв. м, коридору 1 площею 9,3 кв. м, вбудованої шафи 2 площею 0,4 кв. м, коридору 7 площею 3,4 кв. м, ванної площею 2,6 кв. м, вбиральні 9 площею 1,0 кв. м, а всього житлом загальною площею 80,2 кв. м; усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 зобов'язавши ОСОБА_7 демонтувати замки на дверях житлових кімнат 4 та 6, не чинити перешкоди дітям укористуванні цими кімнатами та вбудованою шафою площею 1,4 кв. м.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 24 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 28 лютого 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, суди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України),вірно застосуваши положення ст. 405 ЦК України та ст. 156 ЖК УРСР, дійшли до правильного висновку про те, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
При цьому вирішення питання про встановлення порядку користування житловими приміщення в спірній квартирі було здійснено судом з урахуванням думки сторін та інтересів неповнолітніх дітей.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 24 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 28 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:Д.Д. Луспеник
С.Ф. Хопта С.П. Штелик