Справа № 22-ц/793/1206/17Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 47 ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній інстанції
ОСОБА_2
27 червня 2017 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2
суддівОСОБА_3, ОСОБА_4
секретарОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
за участю:
представника позивача ОСОБА_8
представника відповідача ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_10 та адвоката ОСОБА_11 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_10 до Селянського (Фермерського) Господарства «Білий Лебідь», ОСОБА_12 третя особа Мошнівська сільська рада Черкаського району про визнання права на оренду земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем,-
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 01.07.2011 року він придбав на прилюдних торгах будівлі столярного цеху з прибудовами під літерою «Б-I, б, б1, б2, б3», площею 316,8 кв. м., який знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, 100, с. Мошни, Черкаського району та області. Того ж року він звернувся до Мошнівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під придбаними будівлями столярного цеху. Сільська рада надала відповідний дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 10 років загальною площею 0,30 га під нежитловим приміщенням (столярним цехом) в межах с. Мошни, вул. Жовтнева, 100, про що прийняла відповідне рішення.
Позивач звернувся до ТОВ «Геоземпроект» за розробкою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Інженер-геодезист ТОВ «Геоземпроект» ОСОБА_13 склав акт погодження меж землекористування від 16.10.2014 року. Однак, керівник СФГ «Білий Лебідь» ОСОБА_12, орендар суміжної земельної ділянки, безпідставно відмовився підписувати вказаний вище акт погодження меж землекористування без будь-яких на це законних підстав та пояснень.
Враховуючи наведене, позивач просив суд визнати за ОСОБА_10 право на оренду земельної ділянки, розміром 0,3000 га, що знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, 100, в с. Мошни, Черкаського району Черкаської області, без підпису суміжного землекористувача СФГ «Білий Лебідь» в акті погодження меж землекористування.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням суду, ОСОБА_10 та адвокат ОСОБА_11 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Встановлено, що ОСОБА_10 належить на праві власності майно, що складається з: будівлі столярного цеху з прибудовами під літерою «Б-І, б, б1, б2, б3», площею 316,8 кв.м., який знаходиться за адресою: с. Мошни, Черкаського району Черкаської області, вул. Жовтнева, 100, що раніше належало СФГ «Білий Лебідь». Вказане майно придбане ОСОБА_10 на прилюдних торгах, проведених 01.06.2011 року (а.с. 6).
Рішенням Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 14.07.2011 року № 9-11 позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 10 років загальною площею 0,30 га. під не житловим приміщенням (столярним цехом) в межах с. Мошни, вул. Жовтнева, 100. (а.с. 7).
Також вказаним рішенням зобов'язано ОСОБА_10 звернутись в організацію, яка має ліцензію на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, та надати проект землеустрою на погодження до сільської ради напротязі 1 року.
16.10.2014 року інженер-геодезист ТОВ «Геоземпроект» ОСОБА_13 склав акт погодження меж землекористування (а.с. 9).
Розробником проекту землеустрою встановлено, що земельна ділянка, яку позивач має намір отримати у користування на умовах оренди, межує, в т.ч. із землями ОСОБА_14 та СФГ «Білий лебідь». При погодженні меж земельної ділянки, ОСОБА_14 підписав акт погодження меж земельної ділянки, а підпис керівника СФГ «Білий лебідь» ОСОБА_12 в акті відсутній. Крім того, акт не підписаний землевпорядником сільської ради та сільським головою (а.с. 9).
Як вбачається із державного акту на право користування землею серії ЧР 17-51 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування, ОСОБА_12 належить право постійного користування земельною ділянкою площею 45,05 гектарів розташованої на території Мошнівської сільської ради народних депутатів (а.с. 64).
Колегія суддів погоджується із думкою суду першої інстанції, що позивачем ОСОБА_10 не надано належних та допустимих доказів порушення його прав відповідачем.
Судом першої інстанції вірно застосовано положення статей 123, 124, 134 та 186-1 Земельного кодексу України щодо порядку передання в оренду земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності.
Зокрема, у відповідності до ч.4 ст.123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.6 ст.123 Земельного кодексу України відповідний орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Згідно ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Частинами 3, 5 ст. 158 Земельного кодексу України визначено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
Відповідно до Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 р. №7 (із змінами і доповненнями) згідно зі статтею 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не дотримано порядок затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Так, позивач не звертався до Мошинської сільської ради із питанням щодо погодження меж земельної ділянки, що передається в оренду, на підставі складеного 16.10.2014 року ОСОБА_7 погодження меж. Крім того, відсутні і докази звернення позивача до відповідача з приводу питання погодження меж земельних ділянок, та відмови останнього у вчиненні вказаних дій.
Колегія суддів також враховує той факт, що ОСОБА_12 не є власником земельної ділянки площею 45,05 га в с. Мошни, а має право постійного користування нею, згідно Державного акту ЧР № 14-51. Тобто, власником земельної ділянки є Мошнівська сільська рада.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позивач повинен був звернутись до Мошнівської сільської ради з приводу питання погодження меж земельної ділянки, що передається в оренду, а у разі відмови у вчиненні певних дій, звернутись до суду.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до ст.1 Закону України «Про землеустрій» межування земель - це комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок власників, землекористувачів із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка.
Погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками (землекористувачами) самостійного юридичного значення немає. Цей процес відбувається в рамках проведення кадастрових зйомок. Такі кадастрові роботи створюють лише інформаційну базу і не є юридичним фактом, на підставі якого виникають, змінюються чи припиняються земельні правовідносини.
Тобто, процес погодження меж земельної ділянки із суміжним землекористувачем в силу ст.198 Земельного кодексу України та ст. 50 Закону України «Про землеустрій» є одним із етапів при розробленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а документ, яким оформляється погодження меж - долучається до проекту землеустрою. Погодження меж здійснюється з метою вірного визначення меж земельної ділянки і не є юридичним фактом, від якого залежить реалізація права особи на отримання земельної ділянки у користування (оренду).
Судом першої інстанції також вірно звернуто увагу на те, що рішення Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду прийняте у 2011 року, відповідно до якого на ОСОБА_10 покладено обов'язок надати проект землеустрою на погодження до сільської ради напротязі одного року. Проте проект в межах вказаного в рішенні строку на погодження до сільської ради направлено не було. На підставі даного рішення позивач звернувся до ТОВ «Геоземпроект» за розробкою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду лише в 2014 році, а з заявою про погодження меж із суміжним користувачем лише в 2016 році, тобто після того як рішення сільської ради вичерпало свою дію в часі.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо ненадання позивачем доказів порушення відповідачем будь-яких прав позивача та відмови у зв'язку з цим в позові.
За таких обставин, судом першої інстанції ухвалено законне та обгрунтоване рішення, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні доказів, наданих сторонами, а тому воно зміні чи скасуванню не підлягає.
Доводи апелянта не впливають на вирішення справи та були предметом розгляду у суді першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду першої інстанції - залишає без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати ,
Апеляційну скаргу ОСОБА_10 та адвоката ОСОБА_11 - відхилити.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_10 до Селянського (Фермерського) Господарства «Білий Лебідь», ОСОБА_12 третя особа Мошнівська сільська рада Черкаського району про визнання права на оренду земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :