Справа № 710/687/16-ц
Провадження № 2/710/193/2017
26.06.2017 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Побережної Н.П.,
за участю секретаря судового засідання - Кавун Т.О.,
позивача - представника Органу опіки та піклування Капустинської сільської ради - Глови Г.В.,
представника служби у справах дітей Шполянської районної державної адміністрації - Григор'євої Г.В.,
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу
за позовом Органу опіки та піклування Капустинської сільської ради до ОСОБА_3,
про позбавлення батьківських прав,
07.06.2016 до суду надійшов даний позов, в якому позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та стягнення аліментів.
Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач є батьком малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до матеріалів Національної поліції Шполянського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області відповідача в період часу з 05.10.2015 по 12.05.2015, перебуваючи в домоволодінні, що розташоване по АДРЕСА_1 на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, неодноразово наносив удари своїй малолітній дитині, ОСОБА_4, в результаті чого ОСОБА_4 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження а також легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тому позивач звернувся до суду з даним позовом, так як наявні всі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.
В судовому засідання представник органу опіки і піклування Капустинської сільської ради з'явився, позов підтримав повністю та надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник служби у справах дітей Шполянської районної державної адміністрації в судове засідання з'явився, позов підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував частково, вказавши що не заперечує щодо позбавлення його батьків, але заперечує щодо стягнення алмінетів, так як не є біологічним батьком ОСОБА_4.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, проаналізувавши обставини і матеріали справи, вважає, що заявлений позов підлягає до задоволенню з наступних підстав.
В суді встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданим 02.12.2009 відділом реєстрації актів громадянського стану Шполянскього районного управління юстиції Черкаської області, актовий запис №5. Батьками дитини є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.7). Цей факт підтверджується також повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с.8-9).
Відповідно до повідомлення №153/02-20 від 12.10.2015, завідуюча фельдшерсько-акушерським пунктом с. Капустине ОСОБА_6 разом з директором Капустинської школи ОСОБА_7 доставили до Капустинської сільської ради Шполянського району Черкаської області ученицю 2 класу ОСОБА_4, яка була вся в синцях (а.с.10).
Згідно з повідомленням про дитину з неблагополучної сім'ї, з якою жорстоко поводяться, виданим Васильківською амбулаторією загальної практики сімейної медицини комунального закладу «Шполянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Шполянської районної ради від 12.10.2015, стан здоров'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, потребує контролю у зв'язку з множинними забоями голови, тулуба, кінцівок та черепно-мозковою травмою(а.с.11).
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї від 15.10.2015 проведеного за адресою: АДРЕСА_1, щодо обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_3 вказана сім'я складається з 2 чоловік: ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Санітарний стан житлового приміщення задовільний, в кімнатах чисто, охайно, для дитини наявні одяг, іграшки взуття, речі. Виявлено факт побиття дитини, жорстокого поводження з дитиною зі сторони батька. (а.с.12).
Згідно з поясненням ОСОБА_3 від 15.10.2015, він є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Повідомив, що 08.10.2015 він вдарив дитину головою об стіну, потім рукою по руці, і вдарив рукою в живіт за те, що ОСОБА_4 не була слухняною та не вивчила вірша. Вчасно не звернувся до амбулаторії для надання медичної допомоги. Попереджений згідно з чинним законодавством щодо виконання батьківських обов'язків,визнає свої неправомірні дії та жорстоке поводження з дитиною(а.с.13).
Відповідно до повідомлення №1161 від 22.10.2015, виданого Шполянською центральною районною лікарнею імені М.С. і О.С. Коломійченків, 12.10.2015 о 12 год. 40 хв. в хірургічне відділення поступила ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з множинними тілесними ушкодженнями. В хірургічному відділенні була надана невідкладно допомога. Узгоджена госпіталізація в Черкаську обласну дитячу лікарню. Дитини в супроводі анестезіолога, анестезиста, хірурга, санітарним транспортом відправлена в Черкаську обласну дитячу лікарню (а.с.14).
Згідно з витягом з історії розвитку дитини ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2, остаточний діагноз: посттравматична гематома лівої суглобової ділянки, дифузне порідіння волосся (а.с.15). Даний діагноз підтверджується також висновком про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини від 06.11.2015, (а.с.17).
Відповідно до виписки №8764 із медичної картки стаціонарного хворого, виданою комунальним закладом «Черкаська обласна дитяча лікарня» Черкаської обласної ради повний діагноз ОСОБА_4: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, закрита травма живота, численні гематоми голови, грудної клітки, передньої черевної стінки, посттравматичний синовіт правого колінного суставу (а.с.16).
Згідно з повідомленням №1270 від 11.03.2016, виданим Шполянським ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, 12.10.2015 від чергового Шполянської ЦРЛ надійшло повідомлення про те, що 12.10.2015 до Шполянської ЦРЛ з тілесними ушкодженнями у вигляді обширних гематом тіла, волосної частини голови, пазових ділянок, закритого перелому лівої ліктьової кістки, гематомами правого колінного суглобу, набряку промежини та полових губ, саден спини, лівого плеча, лиця, підапоневротичної гематоми волосяної частини голови буда доставлена ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. За даним фактом відкрите кримінальне провадження, відомості про яке внесено слідчим СВ Шполянського РВ УМВС України в Черкаській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2015 за №12015250300000547. Попередня кваліфікація кримінального правопорушення: ч.1 ст.122 КК України. В ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_3 в період часу з 05.10.2015 по 12.05.2015, перебуваючи в домоволодінні, що розташоване по АДРЕСА_1 на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, неодноразово наносив удари кулаками рук по голові та обличчі своїй малолітній дитині, ОСОБА_4, а також ногами наносив удари в лобково-пахові ділянки, в результаті чого ОСОБА_4 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження а також легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. 17.02.2016 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (а.с.19).
Відповідно до постанови про залучення представника потерпілого від 23.11.2015, виданої слідчим Шполянського ВП Смілянського ВП ГУНП України в Черкаській області ОСОБА_10, було залучено ОСОБА_11 до кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015250300000547 від 12.10.2015 як представник потерпілої ОСОБА_4 (а.с.18).
Вироком Ватутінського міського суду Черкаської області від 26.05.2016 року ОСОБА_3 визнаний винуватим за ч.1 ст.122 КК України та призначене покарання у виді 3 років обмеження волі (а.с.55-59).
Згідно з довідкою №17 від 21.04.2016, виданою Капустинським навчально-виховним комплексом «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Шполянської районної ради, ОСОБА_4 дійсно навчалась у вказаному навчальному закладі з 01.09.2014 по 02.03.2015 в 1 класі та з 01.09.2015 по 23.10.2015 в 2 класі (а.с.20).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Капустинсьокї сільської ради Шполянського району Черкаської області №7 від 23.03.2016, було вирішено позбавити батьківських прав ОСОБА_3 за жорстоке поводження з дитиною ОСОБА_4 (а.с.21).
Згідно з висновком виконавчого комітету Капустинської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, виконавчий комітет Капустинської сільської ради просить вирішити питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3.(а.с.4-5).
Таким чином, суд приходить до висновку, що наведені вище фактичні дані свідчать про безпричинне, свідоме ухилення відповідача від виконання його обов'язку по вихованню дітей, що є підставою для позбавлення її батьківських прав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 164 СК України вказано, що правовою підставою позбавлення батьківських прав матері, батька є жорстоке поводження з дитиною.
Статтею 165 СК України передбачено,що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно з п. 16 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Савіни проти України» від 18.12.2008 ( заява №39948/06) право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у демократичному суспільстві" (див. згадане вище рішення у справі МакМайкла, п. 87). В
Визначаючи, чи було конкретне втручання "необхідним у демократичному суспільстві", суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8 (див., наприклад, справи "Кутцнер проти Німеччини", N 46544/99, п. 65, ЄСПЛ 2002-I, та "Зоммерфельд проти Німеччини", [GC], N 31871/96, п. 66, ЄС/7/72003-VIII).
Суд також повторює, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (див., наприклад, справу "Ньяоре проти Франції", N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (див., наприклад, справу "Скоццарі та Дж'юнта проти Італії" [GC], NN 39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).
Зокрема, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує (див., mutatis mutandis, справу "Хазе проти Німеччини", N 11057/02, п. 99, ЄСПЛ 2004-III (витяги)). Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я (див. справи "Валлова і Валла проти Чеської Республіки", N 23848/04, п. 72, від 26 жовтня 2006 року; і "Гавелка та інші проти Чеської Республіки", N 23499/06, N 57, від 21 червня 2007 року).
З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків (див., наприклад, справу "К. А. проти Фінляндії", N 27751 /95, п. 92, ЄСПЛ 2003-I). Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (див., наприклад, справу "Мозер проти Австрії", N 12643/02, п. 68, від 21 вересня 2006 року; згадані вище рішення у справі "Валлова і Валла проти Чеської Республіки", пп. 73 - 76, та у справі Гавелка та інші, п. 61).
Крім того, оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз'єднання сім'ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки), і чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання (див., mutatis mutandis, ухвали у справах: "Шульц проти Польщі", N 50510/99, від 8 січня 2002 року; "Реммо і Узункая проти Німеччини", N 5496/04, від 20 березня 2007 року; та "Полашек проти Чеської Республіки", N 31885/05, від 8 січня 2007 року). Суд також повинен врахувати, чи самим дітям було надано можливість висловити свою думку, коли цього вимагали обставини (див., наприклад, згадані вище рішення у справах Гавелка та інші, п. 62, і Хазе, п. 97).
Згідно з наданими доказами суд приходить до висновку, що відповідач дійсно ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, а тому суд вважає, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками і не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дітей, не піклується про стан їх здоров'я, хоча б мала це робити, тобто по своїй вині ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.
Протягом усього часу розгляду справи по суті позивач не змінив підставу або предмет позову, не збільшив або не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.
Таким чином, з метою захисту прав і інтересів дітей, суд вважає, що позбавлення відповідачів батьківських прав буде вчинене в інтересах дітей.
Згідно з ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 183 СК України передбачено, що якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути нижче чим 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи вимоги ст. 182 СК України, те, що відповідач інших утриманців не має, працездатний, має змогу сплачувати аліменти, тому суд стягує з відповідача аліменти на утримання дитини - дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття ОСОБА_4, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.
Згідно з ч.1 ст.190 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З урахуванням обставин справи суд вважає, що присуджена сума буде достатньою для нормального виховання і забезпечення дітей.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття ОСОБА_4 підлягає негайному виконанню, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України.
Так як не визначений опікун дитини, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок ОСОБА_4 у відділенні Державного ощадного банку України, та зобов'язує позивача як законного представника ОСОБА_4 відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Так як позов задовольняється, то суд, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягує з відповідача 1280,00 грн. судового збору на користь держави.
На підставі п.2 ч.1 ст. 164, ст.ст. 165, 166, 180-182, 184, 191 СК України, ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, ч.2 ст. 88, 212-215, ч.1 ст. 294, п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України,
суд
Позов задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Капустино Шполянського району Черкаської області, жителя с. Капустино Шполянського району Черкаської області, паспорт НОМЕР_2, виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 07.12.1996, інші дані про особу суду невідомі, батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Капустино Шполянського району Черкаської області, жителя с. Капустино Шполянського району Черкаської області, паспорт НОМЕР_2, виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 07.12.1996, інші дані про особу суду невідомі, аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5.
Стягнення аліментів розпочати з часу звернення позивача до суду, тобто з 07.06.2016 і до повноліття дитини ОСОБА_4
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття допустити до негайного виконання, в іншій частині рішення підлягає виконанню після набрання ним законної сили.
Стягнені аліменти перераховувати на особистий рахунок ОСОБА_4 у відділенні Державного ощадного банку України.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Капустино Шполянського району Черкаської області, жителя с. Капустино Шполянського району Черкаської області, паспорт НОМЕР_2, виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 07.12.1996, інші дані про особу суду невідомі, судовий збір в сумі 1280,00 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень) на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Шполянський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення.
Повний текст рішення виготовлений 29.06.2017.
Суддя Шполянського
районного суду Н.П. Побережна