Провадження № 2/712/1426/17
Справа № 712/4354/17
22 червня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ТІТОВІЙ О.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Торгівельний центр «Хрещатик» до ПЛАХОТНЬОГО ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті комунальних та експлуатаційних витрат,
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по оплаті комунальних та експлуатаційних витрат, посилаючись на те, що у 2012 році в експлуатацію було здано приміщення Торгівельного центру «Хрещатик» за адресою: м. Черкаси, вул. О. Дашкевича 19. Торговий центр був збудований за рахунок коштів дольових учасників, які є власниками приміщень торгівельного центру. З метою забезпечення функціонування торгівельного центру було створено Обслуговуючий кооператив «Торгівельний центр «Хрещатик» та укладено з постачальниками комунальних послуг низку договорів щодо надання таких послуг. Розподіл витрат за ці послуги здійснюється всіма власниками приміщень ТЦ «Хрещатик» пропорційно належним їм площам, незалежно від того здійснюють вони підприємницьку діяльність чи ні, уклали договори на відшкодування вартості спожитих комунальних та експлуатаційних послуг чи ні, з обов'язковим врахуванням площ спільного користування.
Відповідачу на праві власності в ТЦ «Хрещатик» належать основні нежитлові приміщення загальною площею 129,6 кв.м. та приміщення спільного користування загальною площею 93,73 кв.м. Зазначені приміщення є невід'ємною частиною цілісного майнового комплексу ТЦ «Хрещатик» та розташовані на різних поверхах і мають спільну з іншими приміщеннями систему технічного, енергетичного та адміністративного забезпечення і тому отримують постійно і безперервно комунальні та експлуатаційні послуги, що надаються ОК ТЦ «Хрещатик». Враховуючи, що всі власники приміщень повинні нести витрати по їх утриманню, відповідачу нараховувалася вартість відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат. З 01 березня 2012 року по 31 грудня 2016 року відповідачу нараховано 60 409 грн. 09 коп. за отримані комунальні та експлуатаційні послуги. Відповідач частково здійснив оплату за надані послуги в сумі 8 479 грн. 38 коп. Станом на 31 грудня 2016 року заборгованість відповідача за надані комунальні та експлуатаційні послуги становить 50 791 грн. 86 коп. Від добровільного погашення утвореної заборгованості відповідач ухиляється, тому звернулися з даним позовом до суду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в задоволенні позову відмовити, застосувавши строк позовної давності.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення № 62, площею 25,8, нежитлового приміщення № 63, площею 32,6 кв.м., нежитлового приміщення № 64, площею 26,8 кв.м., нежитлового приміщення № 65, площею 26,5 кв.м., загальною площею 11,7 кв.м., які розташовані на третьому поверсі будівлі, що по вул. Остафія Дашковича 19 у м. Черкаси, що підтверджується копією Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 травня 2015 року(відомості про складові частини об'єкта нерухомості, номер, літера - А-2, 1пд, 2пд, 3пд).
Також ОСОБА_2 є власником нежитлових приміщень № 74 та № 75 площею 17,9 кв.м., які розташовані на першому підземному поверсі Торгівельного центру «Хрещатик» по вул. Остафія Дашковича 19 у м. Черкаси, що підтверджується копією Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06 грудня 2012 року (відомості про складові частини об'єкта нерухомості, номер, літера - А-2, 1пд, 2пд, 3 пд).
Відповідач також є власником нежитлового приміщення № 26 площею 30,1 кв.м., яке розташоване на другому підземному поверсі Торгівельного центру «Хрещатик» по вул. Остафія Дашковича 19 у м. Черкаси; та власником частини приміщень спільного користування, розташованих з 1 по 4 поверх ТЦ «Хрещатик», а саме: приміщення першого підземного поверху з № 1 по №3, №5, №8, з №20 по № 24, № 26, з № 45 по № 55; з №60 по № 70, з №77 по №81, з №1 по Х, приміщень другого підземного поверху № 1, з № 5 по №10, № 14, №№16, 17, з № 20 по № 22, «»27, 29, 33, 34, 55, 56, 58, 59, 61, 62, 66, з №68 по №81, з №І по № VІІ, приміщень третього підземного поверху № 1, з №3 по № 27, №№29, 30, 37, 46, з №48 по 61, №№ 66, 72, 74, 75, 77, 78, 90, 91, 92, 99, з №І по № VІІ, загальною площею 80,78 кв.м. та площею 12,95 кв.м., що підтверджується Свідоцтвом на право власності на нерухоме майно від 14 травня 2015 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14 травня 2015 року, Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06 грудня 2012 року.
Право власності на дані приміщення виникло на підставі договорів пайової участі.
10 травня 2012 року між Корпорацією «Житлобуд-1» в особі заступника генерального директора ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали Договір № 214 про пайову участь в будівництві торгівельного центра по вул. Остафія Дашкевича 19 в м. Черкаси, за умовами якої позивач замовив Корпорації будівництво складових в приміщенні торгівельного центру на третьому поверсі, на умовах, викладених в договорі. Окремо ОСОБА_2 із ПрАТ «Житлобуд» в особі генерального директора ОСОБА_4 укладено договори дольової участі № 217 від 13 жовтня 2015 року.
З метою забезпечення функціонування торгівельного центру «Хрещатик» шляхом надання комунальних, експлуатаційних та інших послуг, Обслуговуючим кооперативом «Торгівельний центр «Хрещатик» були укладені наступні договори: договір про постачання електричної енергії з ПАТ «Черкасиобленерго» № 6069 від 04 квітня 2012 року зі змінами та доповненнями від 16 червня 2015 року; договір про надання послуг по забезпеченню водопостачання з КП «Черкасиводоканал» № 91 від 02 березня 2012 року; договір про надання послуг по забезпеченню діяльності ліфтів з КП «Черкасиліфт» № 300 від 31 січня 2012 року; договір про надання послуг по забезпеченню тепловою енергією з КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» № 451 від 28 грудня 2012 року; договір про надання послуг по прибиранню приміщень № 7/15 від 10 вересня 2015 року; договір про надання послуг по вивозу відходів № 626 від 28 серпня 2012 року з КП «Служба чистоти»; договір про надання послуг бізнес мережі з ПАТ «Укртелеком» № 1107 від 29 березня 2012 року; договір про надання охоронних послуг № Ч 01-08/16 від 01 серпня 2016 року; договір на технічне обслуговування протипожежної автоматики № 02/09-15 від 02 вересня 2015 року.
Позивач вважає, що всі власники приміщень повинні нести витрати по їх утриманню. Згідно розрахунку наданого позивачем, відповідачу за період з 01 березня 2012 року по 31 грудня 2016 року нараховано 50 791 грн. 86 коп. оплати за отримані комунальні та експлуатаційні послуги.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначені послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 906 ЦК України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до положень ст. 640 ЦК України договір є укладеними з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом достовірно встановлено, що договірні відносини між позивачем та відповідачем з-приводу компенсації витрат на комунальні та інші послуги відсутні. Крім того, позивачем не надано доказів понесених витрат і розміру таких витрат по кожному виду послуг, строків за який вони нараховані, не надано первинних документів, якими підтверджується отримання таких послуг та нарахованих сум.
Як пояснили в судовому засіданні представники відповідача, ОСОБА_2 не бажає вступати в члени обслуговуючого кооперативу ТЦ «Хрещатик», не укладає договори на обслуговування належних йому на праві власності приміщень, так як вважає запропоновані позивачем тарифи несправедливими та завищеними, а тому бажає самостійно обслуговувати свою власність, за отримані послуги по наданню електроенергії та інших послуг ОСОБА_2 оплату не проводить, оскільки ТЦ «Хрещатик» не може надавати відповідні послуги для використання відповідачем без укладення відповідних договорів.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов - з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення цього права.
Згідно ст. 267 ЦК України сплив позовної давності до пред'явлення позову, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
У відповідності до вимог ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтями 256 та 257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Представники відповідача в судовому засіданні просили застосувати строк позовної давності до позовних вимог ТЦ «Хрещатик».
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позивач звернувся в суд з позовом з пропуском строку позовної давності. Позивач не надав суду доказів поважності причин пропуску строку позовної давності та не просить такий поновити.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
У відповідності до роз'яснень, викладених у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Таким чином, з огляду на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування наслідків пропуску якого просять представники відповідача, в позові слід відмовити, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
В силу вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215, 218, ЦПК України, ст.ст. 257, 261, 267 ЦК України, суд -
Обслуговуючому кооперативу «Торгівельний центр «Хрещатик» в задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.