04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" червня 2017 р. Справа№ 910/19870/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Зеленіна В.О.
Мартюк А.І.
За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.
представники сторін:
від позивача - Яковченко Р.Г., дов. № 65 від 27.03.17р.;
від відповідача - Корж М.П., дов. № 327 від 19.05.16 р.;
Матвіюк О.О., дов. № 21 від 17.01.17 р.
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-
Технології»
на рішення Господарського суду міста Києва
від 18.01.2017 року
у справі № 910/19870/16 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом Державного підприємства «Національна енергетична
компанія «Укренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-
Технології»
про стягнення 92 559 783,68 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 року по справі № 910/19870/16 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології» на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 13 894 893,42 грн. - основного боргу, 6 000 000,00 грн. - пені, 1 000 000,00 грн. штрафу, 1 547 316,48 грн. - 5% річних, 9 527 233,41 грн. - інфляційних нарахувань та 171 131,66 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Повернуто Державному підприємству «Національна енергетична компанія «Укренерго» з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 10 800,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 року по справі № 910/19870/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології» прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Отрюх Б.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.03.2017 року.
Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Михальської Ю.Б. у відпустці, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, в результаті чого справу № 910/19870/16 передано для розгляду колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Мартюк А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 року справу № 910/19870/16 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології» було прийнято до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Мартюк А.І. та призначено до розгляду на 17.05.2017 року.
У судовому засіданні 17.05.2017 року було оголошено перерву в розгляді справи до 24.05.2017 року.
22.05.2017 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології» надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач зазначив про використання авансового платежу та відсутність прострочення з його боку, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, та відмови у задоволенні позову.
23.05.2017 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначив про наявність підстав для задоволення позову та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
У судовому засіданні 24.05.2017 року було оголошено перерву в розгляді справи до 31.05.2017 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 року по справі № 910/19870/16 продовжено строк розгляду спору та оголошено перерву в її розгляді до 12.06.2017 року.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили суд рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 року по справі № 910/19870/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
06.01.2012 року між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - позивач, замовник, ДП «НЕК «Укренерго») та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології» (далі - відповідач, генеральний підрядник, ТОВ «АСТ-Технології») укладено договір № 07/01-12 (далі -Договір).
За умовами п. 1.1 Договору генпідрядник зобов'язався на свій ризик власними або залученими силами з власних матеріальних ресурсів на підставі наданої замовником чи уповноваженими представниками замовника проектної документації, виконати та здати замовнику в установлений цим Договором строк закінчені роботи - об'єкт будівництва, а саме: сукупність приміщень і споруд або окремі приміщення (споруди), будівництво яких здійснюється відповідно до робочих проектів «Будівництво ВОЛЗ на ділянці Трипілля-Канів-Черкаси-Кременчук» та «Будівництво ВОЛЗ на ділянці Кременчук-Полтава-Зміївська ТЕС», а також виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати генеральному підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну та іншу необхідну дозвільну документацію, затверджену в установленому порядку, прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з п. 3.3 Договору (в редакції Додаткової угоди від 29.05.2014 № 9) загальна ціна Договору з ПДВ - 136 957 291,20 грн.
Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати авансу та оплати виконаних Генпідрядником робіт, витрат та поставленого обладнання в межах фінансових можливостей замовника на поточний рік.
Замовник здійснює авансові платежі протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання цього Договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника на підставі його письмового звернення.
Пунктом 4.2 Договору встановлено, що генпідрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт матеріалів, обладнання, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансів.
Генпідрядник протягом 90 днів з дня надходження авансового платежу підтверджує його використання актами виконаних будівельних робіт та актами приймання-передачі обладнання або проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням та повертає невикористану частину авансових платежів, а також сплачує відсотки за їх користування у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в цей період.
Як передбачено п.п. 5.2, 5.3 Договору, початок та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт за цим Договором здійснюється у строки, згідно з Календарним графіком виконання робіт (Додаток № 4), який є невід'ємною частиною цього Договору. Датою закінчення виконання робіт (будівництва об'єкта) вважається дата їх прийняття замовником.
Календарним графіком виконання робіт (в редакції Додаткової угоди від 24.12.2014 № 10) встановлено, що всі роботи повинні бути завершені в IV кварталі 2015 року, тобто по 31.12.2015.
Згідно з п. 13.8.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 06.12.2013 № 7) при несвоєчасній здачі об'єкту будівництва в експлуатацію з вини відповідача, останній сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5 % (нуль цілих п'ять десятих відсотка) ціни прострочених зобов'язань, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 14 % (чотирнадцяти відсотків) від вказаної ціни.
Відповідно до п. 13.7 Договору сторони узгодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при виконанні робіт Генпідрядник сплачує Замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі, визначеному цим Договором, а також Генпідрядник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти (аванс) з урахуванням індексу інфляції та сплачує 5% річних за увесь час користування грошовими коштами Замовника (чужими грошовими коштами).
Позивач, на виконання умов п. 4.1 Договору, сплатив відповідачеві аванс на виконання будівельно-монтажних робіт (далі - БМР), що підтверджується наступними платіжними дорученнями:
- № 5395 від 24.09.2013 у сумі 5 270 482,80 грн. на виконання БМР на ділянці «Трипілля-Канів-Черкаси-Кременчук» (т. 1 а.с. 67);
- № 412 від 03.04.2014 у сумі 13 869 582,48 грн. на виконання БМР на ділянці «Кременчук-Полтава-Зміївська ТЕС» (т. 1 а.с. 68).
ДП «НЕК «Укренерго» звертає увагу, що відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період з 06.01.2012 по 17.11.2016 відповідачем виконано роботи на суму 91 272 03,99 грн., а сума невикористаних коштів склала 13 894 893,39 грн. (т. 3 а.с. 2-17).
Позивач стверджує, що залишок авансу, не підтвердженого довідками форми № КБ-3, сплаченого відповідно до платіжних доручень № 5395 від 24.09.2013 у сумі 5 270 482,80 грн. та № 412 від 03.04.2014 у сумі 13 869 582,48 грн. складає 645 395,77 грн. та 13 249 497,65 грн. відповідно.
За твердженнями позивача, відповідачем загалом не було виконано роботи за Договором на суму 45 684 887,21 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію № 01-6/01-6-2/9422 від 12.08.2016 про сплату пені за порушення строків виконання зобов'язання за Договором у сумі 57 334 534,33 грн. та повернення авансу в сумі 13 894 893,42 грн. з урахуванням інфляційного збільшення в сумі 11 456 757,58 грн. та 5 % річних в сумі 1 651 915,62 грн. (т. 1 а.с. 79-82).
Відповідач надав відповідь на претензію № 566 від 29.08.2016, відповідно до якої зазначено, що саме з вини позивача відповідачем не було виконано у строк у повному обсязі зобов'язань по Договору. Крім того, аванс у відповідача відсутній, оскільки зазначені кошти були перераховані постачальнику грозозахисного троса, передання якого відповідачу буде можливе лише після підписання актів виконаних робіт за формою № КБ-2. Крім того, запропоновано підписати додаткову угоду до Договору та провести робочу нараду для вирішення усіх спірних питань.
Враховуючи зазначене, ДП «НЕК «Укренерго» звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ «АСТ-Технології» 92 559 783,68 грн., із яких: 65 557 814,17 грн. неустойки, 13 894 893,42 грн. - авансу з врахуванням інфляційного збільшення 11 386 637,71 грн. та 5% річних в сумі 1 720 438,38 грн.
Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.
Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача невикористаного авансу в сумі 13 894 893,39 грн. з огляду на наступне.
Відповідач не виконав роботи у встановлений Договором строк, об'єкт будівництва в експлуатацію станом на день розгляду справи не здав позивачеві.
Актом звірки взаєморозрахунків за період з 06.01.2012 по 17.11.2016, підтверджується наявність невикористаного авансу в сумі 13 894 893,39 грн.
Листом № 604 від 13.10.2015 відповідач повідомив позивача про те, що весь об'єм кабелю, необхідний для завершення робіт за проектом «Будівництво ВОЛЗ на ділянці Трипілля-Канів-Черкаси-Кременчук» прибуде на митний термінал до 10.11.2015.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано ні доказів фактичної наявності у нього відповідного тросу, ні доказів перерахування спірної суми авансу за грозозахисний трос, поставлений для виконання робіт саме за Договором.
Враховуючи несвоєчасне виконання та здачу відповідачем робіт за Договором, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення 5% річних у сумі 1 547 316,48 грн. (п. 13.7 Договору), інфляційних втрат у сумі 9 527 233,41 грн. (п. 13.7 Договору), пені у сумі 59 161 928,94 грн. (п. 13.8.1 Договору), штрафу у сумі 6 395 884,21 грн. (п. 13.8.1 Договору).
При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що несвоєчасне виконання умов Договору відбулось як у зв'язку з ненаданням необхідної кількості днів відключень електропостачання, так і не поставки у визначені строки грозозахисного тросу.
З огляду на зазначене, а також положення п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд зменшив розмір пені та штрафу.
Враховуючи вказане, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 13 894 893,39 грн. невикористаного авансу, 1 547 316,48 грн. 5% річних, 9 527 233,41 грн. інфляційних втрат, 6 000 000,00 грн. пені та 1 000 000,00 грн. штрафу.
Колегія суддів не може погодитися з даними висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Стосовно повернення авансового платежу, то відповідачем, дійсно, не було виконано роботи до закінчення терміну дії Договору.
Також вірно встановлено, що несвоєчасне виконання умов Договору відбулось як у зв'язку з ненаданням необхідної кількості днів відключень електропостачання позивачем, так і не поставкою в повному обсязі у визначені строки грозозахисного тросу відповідачем.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 613 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Статтею 538 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
У даному випадку, виконання відповідачем обов'язку зі зміни грозозахисного тросу є зустрічним виконанням зобов'язання позивача з відключення повітряних ліній електропостачання, більш того, без вчинення даних дій позивачем неможливо здійснити зміну грозозахисного тросу.
Таким чином, лише у випадку відключення позивачем повітряних ліній електропостачання та не вчиненням відповідачем робіт із заміни грозозахисного тросу, у замовника виникає право вимоги, у відповідності до п. 13.7 Договору, на повернення авансу та сплати штрафних санкції за Договором.
З огляду на вказане, доводи позивача про відсутність у відповідача необхідного грозозахисного тросу, як на підставу несвоєчасного виконання зобов'язання, що є підставою для стягнення, колегією відхиляються.
Щодо наявності у відповідача невикористаного авансу та грозозахисного тросу, судова колегія звертає увагу на наступне.
Відповідачем до матеріалів справи було додано договір поставки від 26.09.2012 року № 79/12 та від 02.04.2014 № 34/14, за якими ТОВ «Укргазтех» зобов'язано було поставити відповідачу грозозахисний трос OPGW, який останнім використовується для виконання робіт за Договором між позивачем та відповідачем.
Крім того, в підтвердження відсутності у відповідача авансу, він надав ряд платіжних доручень, за якими було здійснено оплату ТОВ «Укргазтех» за трос, який мав бути встановлений на спірні ділянки за Договором, зокрема: № Б578 від 04.04.2014, № Б675 від 03.06.2015, № 32 від 19.06.2015, № Б811 від 27.07.2015, № Б983 від 11.09.2015, № 103 від 06.11.2015, № 104 від 10.11.2015, № 112 від 13.11.2015 (т. 3 а.с. 101-108) на суму 15 600 684,58 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (т. 3, а.с.109).
Зазначені докази також надавалися до суду першої інстанції разом з вказаними договорами та платіжними дорученнями, серед яких містяться перелічені вище (т. 1 а.с. 131-168).
З огляду на зазначене, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача невикористаного авансу, оскільки матеріалами справи підтверджується його перерахування за договорами поставки з ТОВ «Укргазтех».
Таким чином, аванс був використаний позивачем з метою замовлення грозозахисного тросу OPGW, а отже підстави для його повернення як невикористаного, у порядку п. 13.7 Договору - відсутні.
У листі № 604 від 13.10.2015 відповідач зазначає, що весь об'єм кабелю, необхідний для завершення робіт за проектом «Будівництво ВОЛЗ на ділянці Трипілля-Канів-Черкаси-Кременчук» прибуде на митний термінал до 10.11.2015. Відповідач матиме можливість приступити до виконання будівельних робіт на відповідних ділянках з 19.11.2015. Також зазначено, що було подано заявку до Центральної ЕС для надання відключень на 21 день починаючи з 19.11.2015.
Графік відключень на 21 день, починаючи з 19.11.2015 позивачем та Центральною ЕС суду надано не було.
При цьому, Центральна ЕС листом № 023/5958 від 07.12.2015, у відповідь на лист № 604 від 13.10.2015, не надавши орієнтовного графіку зазначила, що станом на 07.12.2015 відповідач не повідомляв позивача про отримання розмитненого грозозахисного тросу. У вказаному листі Центральна ЕС просила повідомити про стан отримання тросу та надіслати графік завершення робіт з протяжки решти обсягів кабелю.
24.12.2015 позивач повторно звернувся до відповідача та Центральної ЕС з листом № 775 від 24.12.2015 про надання орієнтовних термінів відключення для виконання робіт по заміні грозозахисного тросу.
Листом № 04-1/04-1-2/519 від 18.01.2016 позивачем повідомлено відповідача про терміни відключень на 2016 рік.
З вказаного листування між сторонами та інших листів, доданих до матеріалів справи, вбачається, що позивач не надавав необхідної кількості днів відключень для завершення робіт за Договором в межах його дії.
При цьому, посилання позивача на невиконання робіт відповідачем у 2013-2014 роках, у зв'язку з чим і було подовжено строк дії Договору на 2015 рік, колегією суддів не приймається, оскільки сторонами було погоджено продовжити дію Договору до 31.12.2015 та вчинялися дії щодо погодження графіку відключень саме у 2015 році.
Належних доказів того, що позивачем здійснювалися відключення у межах Договору, а відповідач не вчиняв належних дій із заміни тросу суду не надано.
Слід також звернути увагу, що повернення невикористаної оплати за договором має поєднуватися з припиненням правовідносин за відповідним правочином чи його частиною.
Враховуючи вказане, судова колегія дійшла висновку про передчасність вимог позивача та відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обставини, викладені Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології» в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 року по справі № 910/19870/16 прийнято з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології» підлягає задоволенню.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (апелянта).
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології» задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 року по справі № 910/19870/16 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології» відмовити повністю.
4. Стягнути з Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології» 227 370,00 грн. судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.
5. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 910/19870/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.О. Зеленін
А.І. Мартюк
Повний текст рішення складено 19.06.2017 року.