04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"21" червня 2017 р. Справа№ 911/830/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Дикунської С.Я.
Мальченко А.О.
за участю секретаря судового засідання Костяк В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу (вх. №09-08.2/4209/17 від 18.05.2017) Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» на рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2017
у справі №911/830/17 (суддя - Шевчук Н.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютем-Інжиніринг»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго»
про стягнення 157218,03 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Почепа В.В., довіреність №9-ДВ від 07.02.2017
від відповідача: Руденко В.В., довіреність №2903/17-1 від 29.03.2017
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ютем-Інжиніринг» (позивач у справі) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» (відповідач у справі) про стягнення 157 218,03 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором підряду №1812 від 18.12.2013, а саме на несплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» вартості прийнятих підрядних робіт у сумі 107 784,00 грн, а тому позивач заявив вимоги (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.04.2017 а.с. 132) про стягнення з відповідача 107 784,00 грн суми основного боргу та нарахованих на цю суму 19 996,07 грн пені, 14 051,06 грн інфляційних втрат, 3 076,41 грн - 3 % річних.
Рішенням Господарського суду Київської області від 27.04.2017 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютем-Інжиніринг» 107 784,00 грн основного боргу, 17224, 74 грн пені, 14 051,06 грн інфляційних втрат, 3 076,41 грн 3% річних та 2 132,04 грн судового збору. В іншій частині вимог у позові відмовлено.
При прийнятті рішення у справі місцевий господарський суд встановив належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Ютем-Інжиніринг» підрядних робіт, їх прийняття відповідачем у справі, виникнення в останнього заборгованості з оплати виконаних робіт, а відтак правомірність заявлених вимог. Разом з цим, враховуючи заявлення відповідачем про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені, місцевий господарський суд задовольнив позов частково.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго», подав апеляційну скаргу (вх. №09-08.2/4209/17 від 18.05.2017) до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2017 у справі №911/830/17 в частині задоволених позовних вимог, та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В іншій частині позовних вимог рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2017 у справі №911/830/17 залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що, на думку відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ютем-Інжиніринг» не в повному обсязі виконало умови договору, а саме не передало розроблену проектну документацію у чотирьох паперових примірниках та одному на електронному носії, з урахуванням чого, вважає, що у нього відсутній обов'язок з оплати таких робіт.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» на рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2017 у справі №911/830/17 було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді: Мальченко А.О., Дикунська С.Я. та призначено розгляд справи на 21.06.2017.
20.06.2017 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютем-Інжиніринг» надійшов відзив (вх. №09-11/11718/17) на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2017 залишити без змін.
У судовому засіданні 21.06.2017 представник апелянта, підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2017 у справі №911/830/17 в частині задоволених позовних вимог, та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача у справі в судовому засіданні 21.06.2017 заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та просить рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2017 у справі №911/830/17 залишити без змін.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
18.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» (замовник за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ютем-Інжиніринг» (підрядник за договором, позивач у справі) укладено договір підряду №1812 (а.с. 27-32), відповідно до пункту 1.1. якого на підрядник зобов'язався своїми або залученими силами і засобами відповідно до Технічного завдання (Додаток № 1) відкоригувати проектну документацію стадії П проекту Теплова електростанція потужністю 18МВт, що працює на біомасі, в смт. Іванків Київської обл. (Об'єкт) та розробити проектну документацію стадії РД на другу чергу (надалі - Роботи) об'єкту, замовник в свою чергу зобов'язався прийняти виконані підрядником роботи та оплати їх.
Відповідно до пункту 1.2. договору в редакції Додаткової угоди №2 від 11.04.2016 (Додаткова угода №2, а.с. 59) проектна документація за цим Договором розробляється Підрядником згідно з Технічним завданням на проектування (Додаток №1.2) на підставі вихідних даних. Проектна документація стадії РД повинна бути розроблена на підставі відкоригованої документації стадії П.
Згідно пункту 2.1. договору в редакції Додаткової угоди №2 від 11.04.2016 загальна вартість робіт по даному договору згідно Кошторису (Додаток № 4.2) складає 1 733 504,00 грн (один мільйон сімсот тридцять три тисячі п'ятсот чотири гривні 00 копійок), в тому числі ПДВ 20% - 288 917,33 грн (двісті вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот сімнадцять гривень 33 копійки). Загальна вартість робіт за цим договором включає вартість замовленого Замовником відкоригування документації стадії П та розроблення проектної документації РД на другу чергу об'єкту. При цьому: вартість коригування проектної документації стадії П становить 350 000,00 грн з урахуванням ПДВ (пункт 2.1.1.); вартість розроблення проектної документації стадії РД 2-ї черги об'єкту становить 1 383 504,00 грн з урахуванням ПДВ.
Пунктами 2.3 та 2.4 договору передбачено, що замовник протягом 7 (семи) банківських днів з моменту укладання договору сплачує підряднику аванс у розмірі 30% від загальної вартості робіт за договором. Подальша оплата за виконані роботи здійснюється по факту виконання певного етапу робіт у розмірі 100% вартості такого етапу з пропорційним врахуванням сплаченого замовником авансу протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі виконаних проектних робіт. Вартість певного етапу робіт вказана в кошторисі.
Згідно пунктів 4.3.5 та 4.3.6 договору замовник взяв на себе зобов'язання прийняти належним чином виконані роботи на умовах ст. 6 договору та своєчасно, на умовах договору, оплачувати підряднику належним чином виконані роботи.
Розділом 6 договору встановлено порядок передання та приймання робіт, зокрема пунктами 6.1.,6.2., 6.3. та 6.4. передбачено, що підрядник здає проектну документацію по мірі готовності відповідного Етапу.
Передача проектної документації здійснюється супровідним документом підрядника разом з Актом здавання-приймання виконаних робіт.
Протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання від підрядника розробленого обсягу проектної документації замовник має розглянути, узгодити цю документацію і прийняти її, підписавши акт здавання-приймання виконаних робіт, або надати мотивовану відмову від приймання робіт. У випадку відсутності зауважень у встановлений термін до проектної документації роботи вважаються узгодженими та прийнятими замовником, а акт здавання-приймання виконаних робіт - підписаним.
Пунктом 6.4. договору погоджено, що у випадку наявності обґрунтованої відмови від підписання акту приймання-передачі виконаних робіт сторони протягом 3-х робочих днів зобов'язані скласти двосторонній Акт з переліком необхідних доопрацювань та строків і умов їх виконання (у разі необґрунтованої відмови підрядника підписати такий Акт, Акт підписується Замовником з відміткою «від підпису відмовився»).
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, на виконання умов договору відповідач виконав роботи з розроблення проектної документації та коригування проектної документації стадії П проекту, про що сторонами без зауважень підписано та скріплено печатками наступні акти приймання-передачі робіт: №01 від 31.03.2014 на суму 221 000 грн., №02 від 30.04.2014 на суму 394 500 грн., №03 від 30.05.2014 на суму 344 000 грн., №04 від 27.06.2014 на суму 88 920 грн. №05 від 27.06.2014 на суму 103 000 грн., №06 від 31.07.2014 на суму 85 500 грн., №07 від 29.08.2014 на суму 154 000 грн., №08 від 30.09.2014 на суму 60 000 грн., №09 від 30.10.2014 на суму 33 0000 грн., №10 від 28.11.2014 на суму 47 000 грн., №11 від 31.12.2014 на суму 94 800 грн., №12 від 18.02.2016 на суму 55 000 грн., №13 від 18.02.2016 на суму 49 784 грн. та №14 від 28.03.2016 на суму 3 000 грн (а.с. 67-80).
Таким чином, згідно підписаних сторонами актів виконаних робіт, загальна вартість виконаних та прийнятих робіт складає 1 733 504,00 грн.
Відповідач, як замовник, у період з 21.01.2014 по березень 2015 частково оплатив прийняті роботи, а саме у сумі 1 625 720,00 грн. Факт оплати ТОВ «Біогазенерго» грошових коштів на користь позивача підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з особового рахунку позивача (а.с. 81-109).
Внаслідок часткової оплати виконаних робіт, у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 107 784грн, що становить вартість робіт по Актам приймання-передачі №12 від 18.02.2016 на суму 55 000 грн., №13 від 18.02.2016 на суму 49 784 грн. та №14 від 28.03.2016 на суму 3 000 грн.
11.11.2016 позивач звернувся до відповідача з претензією №683-202 (а.с. 111), в якій вимагав сплатити дану заборгованість з урахуванням пені.
У відповідь на вказану претензію відповідач надіслав на адресу позивача лист №336/2911-16 від 29.11.2016, в якому зазначив, що акти виконаних робіт були підписані ТОВ «Біогазенерго» на підставі домовленості керівних органів управління сторін без реального отримання проектної документації, передбаченої умовами договору №1812 від 18.12.2013, у зв'язку з чим відповідач вважає, що вимога про сплату 107 784,00 грн є безпідставною (а.с. 113).
Вищенаведені обставини і стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Зі змісту укладеного договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частинами 1, 2 ст. 854 ЦК України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що договором (п. 2.4.) сторони передбачили, що оплата за виконані роботи здійснюється по факту виконання певного етапу протягом 7 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі виконаних проектних робіт.
Враховуючи, що фактичне виконання робіт за договором підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі, то беручи до уваги, що всі акти, виконаних робіт підписані представниками обох сторін, підписи яких засвідчені печатками юридичних осіб, відтак суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідача настав строк оплати прийнятих ним робіт.
Разом з тим, в апеляційній скарзі ТОВ «Біогазенерго» стверджує, що розроблена проектна документація всупереч положень п. 4.1.10 договору позивачем не передавалась, у зв'язку з чим вважає, що вимоги позивача про їх оплату є безпідставними. Однак, колегія суддів відхиляє такі твердження апелянта, у зв'язку з тим, що згідно п. 6.3. договору відповідач, як замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання від підрядника розробленого обсягу проектної документації має розглянути, узгодити цю документацію і прийняти її, підписавши акт здавання-приймання виконаних робіт, або надати мотивовану відмову від приймання робіт.
Враховуючи те, що всі акти прийнятих робіт підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та застережень щодо відсутності при їх підписанні проектної документації, беручи до уваги, що умовами договору не передбачено надання проектної документації шляхом направлення їх відповідачу листом, чи у інший спосіб, колегія суддів дійшла висновку, що згідно п. 6.3., підписавши акти здавання-приймання виконаних робіт, відповідач у справі, як замовник, підтвердив узгодження ним проектної документації та її прийняття.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи приписи норм Цивільного кодексу України, а також п. 2.4. договору, беручи до уваги належне виконання позивачем робіт та їх прийняття відповідачем, про що сторонами підписано акти здачі-прийняття виконаних робіт, відсутність доказів повної оплати таких робіт, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Київської області про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютем-Інжиніринг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» про стягнення 107 784,00 грн суми основного боргу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором підряду №1812 від 18.12.2013 позивачем нараховано пеню в розмірі 19 479,51 грн за актами виконаних робіт №12 від 18.02.2016 на суму 55 000,00 грн та №13 від 18.02.2016 на суму 49 784,00 грн за період з 01.03.2016 по 30.08.2016 та 516,56 грн. пені за актом виконаних робіт №14 від 28.03.2016 на суму 3 000 грн. за період з 07.04.2016 по 06.10.2016.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до пункту 7.2. договору у випадку порушення строків оплати, передбачених пунктом 2.4 договору, замовник оплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на час прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок пені, що заявлена позивачем до стягнення, колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Київської області про те, що розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 19 996,07 грн пені є правомірними.
Разом з тим, під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач заявив про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення пені.
Відповідно до ст. 256, п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено правило, згідно якого позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Так, згідно ст 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (стаття 258 ЦК).
Відповідно до частини 5 ст. 261 ЦК за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Колегія суддів зазначає, що до вимог про стягнення неустойки положення глави 19 ЦК про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою статті 232 ГК, а тому слід враховувати, що якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму. З огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. (Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 08.02.2017 №3-1217гс16 ).
Колегія суддів зазначає, що строк оплати виконаних та прийнятих робіт згідно умов договору за Актами №12 і №13 від 18.02.2016 становив до 29.02.2016, відтак з 01.03.2016 у відповідача настало прострочення виконання зобов'язання, що є підставою для нарахування відповідних штрафних санкцій; а за Актом №14 від 28.03.2016 строк оплати становив до 06.04.2016, відтак прострочення оплати настало з 07.04.2016.
З позовних матеріалів вбачається, що ТОВ «Ютем-Інжиніринг» звернувся з даним позовом до суду 22.03.2017.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги щодо стягнення пені, нарахованої позивачем по Актах №12 і №13 від 18.02.2016 за період з 01.03.2016 по 22.03.2016 заявлені позивачем після закінчення річного строку позовної давності. Решта вимог щодо стягнення пені, нарахованої по Актах №12 і №13 від 18.02.2016 за період з 23.03.2016 по 30.08.2016, та по Акту №14 від 28.03.2016 за період нарахування з 07.04.2016 по 06.10.2016, заявлені позивачем в межах строку позовної давності.
Згідно частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи строк позовної давності, вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 17224,74 грн, а в решті частині вимог про стягнення з відповідача 2 771,33 грн пені суд обґрунтовано відмовив у зв'язку з закінченням строку позовної давності.
Позивач також просить стягнути з відповідача 14051,06 грн інфляційних втрат за період з 07.04.2016 по 20.03.2017 та 3 082,92 грн 3% річних за період з 07.04.2016 по 20.03.2017.
Згідно з приписами частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, апеляційний господарський суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, відповідає вимогам законодавства, а тому висновок суду про задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 14051,06 грн інфляційних втрат за період з 07.04.2016 по 20.03.2017 є законним та обґрунтованим.
Здійснивши перерахунок 3% річних, за заявлений позивачем період, колегія суддів дійшла висновку, що вірним розміром 3% річних, право на стягнення яких має позивач є 3076,41 грн, а тому колегія суддів погоджується з Господарським судом Київської області, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню саме у сумі 3 076,41 грн, в решті позовних вимог про стягнення 6,51 грн 3% річних суд відмовляє.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення немає, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» на рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2017.
Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта (відповідача у справі).
Керуючись ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» на рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2017 у справі №911/830/17 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2017 у справі №911/830/17 залишити без змін.
3. Справу №911/830/17 повернути до Господарського суду Київської області.
Головуючий суддя Г.А. Жук
Судді С.Я. Дикунська
А.О. Мальченко