Справа № 822/771/17
Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
21 червня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,
13 березня 2017 року позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.07.2016 року №0000391407 про накладення штрафних санкцій в сумі 15212,10 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково:
-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 04.07.2016 року № 0000391407 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 14790,00грн.;
-в решті позовних вимог відмовити;
-присуджено на користь позивача судовий збір в сумі 622,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату час та місце судового засідання повідомлялись вчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
За приписами ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції проводить розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справи, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. При цьому згідно ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області №312 від 09.06.2016 року та направлень на перевірку №№ 438, 439 від 09.06.2016 року, відповідно до п.п. 20.1.10 п. 20.1. ст. 20, п. 75, п.п. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України працівниками Головного управління ДФС у Хмельницькій області проведена фактична перевірка позивача з питань дотримання вимог ПК України від 02.12.2010 №2755-УІ, Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР, "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР, постанови Правління НБУ "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 №637, Кодексу Законів про працю України від 10.12.1971 №322-УІІІ, Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95- ВР із наступними змінами та доповненнями, за результатами якої складено акт №0083/22/01/14/НОМЕР_2 від 14.06.2016 року.
04.07.2016 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000391407, яким застосувано штрафні санкції у розмірі 15212.1 грн., за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів.
08.12.2016 року позивачем подано до Головного управління ДФС у Хмельницькій області скаргу з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000391407 від 04.07.2016 року.
Листом Головного управління ДФС у Хмельницькій області №15379/П/22-01-10 від 08.12.2016 року скаргу позивача залишено без розгляду, у зв'язку з поданням скарги з порушенням встановленого законодавством строку.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.
Частково задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно застосовано штрафні (фінансові) санкції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 15212,10 гривень, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0000391407 від 04.07.2016 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 14790,00 грн. підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР.
Статтею 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР)вказано, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема, подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку (п.7) та друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років (п.10).
Разом з тим, п. 5 ст. 17 Закону № 265/95-ВР передбачені фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.
Відповідно до ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснює наступний вид діяльності: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, та перебуває на загальній системі оподаткування.
Відповідно до п.п.1 п.5 ст.291 ПК України, не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
Згідно пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Статтею 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 р. №481, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2013р. за №1686/24218 затверджено форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення
Згідно п. 3 вказаного Порядку у разі обрання самозайнятою особою ведення Книги у паперовому вигляді: 1) самозайнята особа зобов'язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник Книги, на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), податкова адреса, номер та дата свідоцтва про право на здійснення незалежної професійної діяльності (за наявності); 2) книга прошнурована, пронумерована, безоплатно реєструється в контролюючому органі. Книга засвідчується підписом керівника або заступника контролюючого органу та скріплюється печаткою; 3) записи у Книзі виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи; 4) у разі необхідності реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у самозайнятої особи.
Згідно з пунктами 5, 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013р. №481 записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що фізичні особи - підприємці, які перебували на загальній системі оподаткування, відповідно до вимог п.12 ст.3, та ст.6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зобов'язані вести облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством. При цьому, незважаючи на те, що для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності законодавчо чітко не визначено порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, проте мати первинні документи на товар такі підприємці повинні.
Крім того, аналогічні норми щодо заборони торгівлі товаром, отриманим без документів, містяться і в інших нормативних документах, що регулюють порядок здійснення торговельної діяльності, зокрема, п.17 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006р. №833, згідно з яким заборонена торгівля товаром, отриманим без документів, передбачених законодавством, а саме тих, що засвідчують їх якість, та безпеку, а п.4 ст.16 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що реалізація товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації, без сертифікатів відповідності (їх копій, засвідчених продавцем) або свідоцтва про визнання іноземних сертифікатів забороняється.
Підставою для оприбуткування товару є накладні, податкові накладні, та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для оприбуткування товарів із внесенням до облікових бухгалтерських реєстрів та підтвердження права власності на них.
Аналогічна позиція викладена Вищим адміністративним судом України в Ухвалах від 03.06.2014р. по справі №К-38099/10 (код в ЄДРСР 39720910), від 09.10.2013р. по справі №К/9991/24198/11 (код в ЄДРСР 34208938).
Судом встановлено, що позивач не є платником єдиного податку, та зареєстрованим платником податку на додану вартість, у зв'язку з чим зобов'язаний вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Крім того, в матеріалах справи та позивачем до суду першої інстанції не надано доказів, які б спростовували виявлені під час перевірки відповідачем порушення вимог п.12 ст.3, ст.6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 252,10 грн. за порушення приписів п. 12 ст. 3, ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до абз. 27 ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контрольна стрічка - копії розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій, що надруковані або створені в електронній формі таким реєстратором, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі.
Разом з тим, п. 5 ст. 17 Закону № 265/95-ВР передбачені фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.
З наведеного слідує, що не друкуючи або не створюючи в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, відповідальність за яке передбачена Законом № 265/95-ВР.
Враховуючи, що згідно зі ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.
Таким чином, за вчинення вказаного порушення, відповідно до п. 5 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, відповідач може застосувати лише одну фінансову санкцію в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (170,00 грн.) незалежно від кількості випадків не створення в електронній формі та не передання по дротових та бездротових каналах зв'язку контрольних стрічок.
Натомість, матеріалами справи підтверджується, що відповідач за виявлені під час перевірки порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожен випадок не створення контрольних стрічок (170,00 грн. х 88 контрольні стрічки = 14960,00 грн., замість 422,10 грн.).
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.