22 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/7019/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Яворського І.О., Носа С.П.
з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на ухвалу Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2017 року про поворот виконання судового рішення за заявою Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (Далі - УПФУ) по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В квітні 2017 року УПФУ звернулося до суду із зазначеною заявою, в якій просить допустити поворот виконання постанови Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 11.11.2014 та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 та стягнути з ОСОБА_1 на користь управління виплачену суму пенсії в розмірі 79 772,53 грн.
Ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 26.05.2017 в задоволенні заяви було відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, УПФУ подало апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що пенсійним органом було виконано судові рішення в частині виплати пенсійного забезпечення, проте на даний час вони скасовані ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.05.2016, а тому вважає, що існують підстави для повороту виконання судових рішень в цій частині. Тому просить скасувати ухвалу Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 26.05.2017 та прийняти нову, якою задовольнити подану управлінням заяву в повному обсязі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 11.11.2014 адміністративний позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області було задоволено повністю. Визнано дії УПФУ у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_1 протиправними та зобов'язано відповідача зарахувати у стаж її роботи період, який дає право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, половину періоду навчання у Івано-Франківському сільськогосподарському технікумі з 01.09.1991 по 03.07.1993 та зобов'язано УПФУ у Верховинському районі Івано-Франківської області призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі, визначеному цією статтею.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 було частково задоволено апеляційну скаргу УПФУ у Верховинському районі Івано-Франківської області, постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 11.11.2014 скасовано в частині зобов'язання до вчинення дій та прийнято в цій частині нову, якою вказані вимоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» половину строку навчання у Івано-Франківському сільськогосподарському технікумі з 01.09.1991 по 31.03.1993 та зобов'язано відповідача призначити з 20.03.2014 та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі, визначеному цією статтею. У задоволенні решти вимог апеляційної скарги відмовлено. В решті постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 11.11.2014 було залишено без змін.
У зв'язку із набранням законної сили постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 по даній справі, 17.06.2015 був виданий виконавчий лист № 340/784/14-а та 19.06.2015 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області було відкрито виконавче провадження.
УПФУ судові рішення були виконані в частині зарахування до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» половини строку навчання, призначення та виплати з 20.03.2014 пенсії за вислугою років.
Згідно з протоколом № 12700 від 01.07.2015 та протоколом від 10.07.2015 за період з 20.03.2014 по березень 2015 ОСОБА_1 було виплачено пенсію на суму 79 772,54 грн.
Проте, відповідачем судові рішення були оскаржені в касаційному порядку.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.05.2016 касаційну скаргу УПФУ було задоволено частково та скасовано постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 та Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 11.11.2014, а в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано жодних доказів того, що скасована постанова обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостей або на поданих нею підроблених документах.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.
Як встановлено ст. 265 КАС України, питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі.
У випадках, встановлених частиною першою цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа. Заяву про поворот виконання може бути подано протягом одного року з дня виникнення підстав для повороту виконання.
У відповідності до ч.1 ст.266 цього Кодексу, поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, постанови про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також постанови про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Для застосування повороту виконання рішення суду слід встановити, що висновки суду були обґрунтовані відомостями (фактами), які виявилися неправдивими і це встановлено апеляційним судом, а про ці відомості повідомив або надав докази позивач.
Оскільки заявником не надано жодних доказів того, що скасована постанова обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або на поданих нею підроблених документах, а судове рішення скасовано судом касаційної інстанції не з підстав повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання нею підроблених документів, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду.
З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 26 травня 2017 року про поворот виконання судового рішення за заявою Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області по справі № 340/784/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
Повний текст ухвали складено 23.06.2017.