20 червня 2017 р. Справа № 876/6495/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
при секретарі судового засідання: Чигер І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Тернопільській області про скасування постанови про накладення штрафу,-
У березні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Тернопільській області про скасування постанови про накладення штрафу від 10.02.2017 р. № ТЕ 16/19-16-037/026.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, винесена відповідачем постанова від 10.02.2017 р. № ТЕ 16/19-16-037/026 про накладення до позивача штрафу в розмірі 32000 грн. підлягає скасуванню, оскільки відповідно до Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено до 31.12.2017 мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Таким чином відповідач безпідставно провів зазначену перевірку. Просив позов задоволити.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Тернопільській області №ТЕ16/19-16-037/026 від 10.02.2017 року.
Постанову суду першої інстанції оскаржило Управління Держпраці у Тернопільській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що з 23.01.2017 р. по 24.01.2017 р. працівником Управління Держпраці у Тернопільській області згідно наказу № 09 від 06.01.2017 та на підставі направлення №3 проведено планову перевірку з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_1 Перевірка проводилась в присутності ФОП ОСОБА_1
За результатами перевірки складено акт від 24.01.2017 № 19-16-037/026, у якому встановлено порушення позивачем частини першої ст. 106 КЗпП, а саме робота в надурочний час не оплачується у подвійному розмірі, оскільки згідно табеля обліку використання робочого часу за грудень 2016 року паркувальник ОСОБА_2 відпрацював у грудні зазначеного року 184 годин.
Однак, виробничим календарем підприємств, установ та організацій області на 2016 рік було встановлено тривалість роботи у грудні 2016 року 176 годин, понаднормові години для паркувальника ОСОБА_2 у грудні зазначеного року складали - 8 години. Проте, у відомостях нарахування заробітної плати за грудень 2016 року, нарахування і оплата роботи в надурочний час не були проведені.
На підставі акта перевірки відповідач 10.02.2017 р. виніс постанову № ТЕ 16/19-16-037/026 про накладення до позивача штрафу в розмірі 32000 грн.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до плану перевірок суб'єктів господарювання Управління Держпраці у Тернопільській області на 2017 рік, затвердженого Наказом Управління Держпраці у Тернопільській області №484 від 30 листопада 2016 року у ФОП ОСОБА_1 заплановано проведення перевірки за видом діяльності технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів строком 2 дні та вказано, як місце проведення його господарської діяльності: АДРЕСА_1
Відповідно до вказаного плану перевірок Управлінням Держпраці у Тернопільській області видано наказ №09 від 06 січня 2017 року "Про перевірку ФОП ОСОБА_1.", в якому затверджено склад комісії з проведення перевірки дотримання вимог законодавства з охорони праці, про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зобов'язано ОСОБА_3, як голову комісії з 23 по 24 січня 2017 року забезпечити проведення перевірки ФОП ОСОБА_1, що знаходиться за адресою46023, АДРЕСА_1 та документальне оформлення її результатів.
Як вбачається з повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкта господарювання виробничих об'єктів Управління Держпраці у Тернопільській області № 3 від 10.01.2016 року на ім'я позивача без зазначення адреси, вбачається, що перевірку буде проведено з 23 січня по 24 січня 2017 року у ФОП ОСОБА_1 Вказане повідомлення зі слів представника відповідача було направлено позивачу простим листом за адресою його проживання, однак жодних доказів цього відповідачем суду не надано.
Разом з тим, з направлення на проведення перевірки виданого Управлінням Держпраці у Тернопільській області 10 січня 2016 року №3виданого на підставі наказу №09 від 06 січня 2017 року "Про перевірку ФОП ОСОБА_1.", вбачається, що перевірку позивача буде проведено за адресою 46023, АДРЕСА_1, як місце проведення його господарської діяльності.
Проте, як вбачається із змісту самого акта перевірки від 24.01.2017 р. № 19-16-037/026, як місце здійснення його діяльності вказано: АДРЕСА_2
Відтак, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що відповідач порушив порядок проведення зазначеної перевірки, оскільки позивача не було повідомлено у строки визначені ст. 5 Закону № 877-V про початок проведення планового заходу, повідомлення про проведення перевірки, так і направлення на проведення перевірки датовані 2016 роком та не були вручені позивачу та акт проведення перевірки проведено на підставі неіснуючого наказу №089 від 06.01.2017 р., а тому зазначена перевірка проведена протиправно.
Щодо повідомлення ФОП ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи про накладення на нього фінансових санкцій, судом встановлено, що повідомлення про розгляд справи від 02.02.2017 № 296/01-05-12.2/17 надіслано ФОП ОСОБА_1 за юридичною адресою: АДРЕСА_1
Однак, 03.03.2017 повідомлення повернулось в Управління Держпраці у Тернопільській області за закінченням строку зберігання, що підтверджується відповідним поштовим конвертом.
Пунктом 6, 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N509 від 17.07.2013 року передбачено, про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше, ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Згідно п. 7 Порядку N 509 справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення (п. 8 Порядку N 509).
Також, судовою колегією встановлено, що постановою Тернопільського міськрайонного суду від 15 березня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумівдоходів громадян в сумі 510 грн. зі стягненням в дохід держави.
Підставою для прийняття судом цієї постанови стало те, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час не оплачувалась в подвійному розмірі.
Згідно табеля обліку використання робочого часу за грудень 2016 року паркувальник ОСОБА_2 відпрацював в грудні 184 години. Виробничим календарем підприємств, установ та організацій області на 2016 рік встановлено тривалість роботи у грудні 2016 року 176 годин. Понаднормові години у грудні складали 8 годин. У відомостях нарахування заробітної плати за грудень оплата роботи в надурочний час не проведена, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Так, підставою притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, як фізичної особи-підприємця були ті ж обставини, що і в оскаржуваній постанові.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року у справі №819/409/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
С. Кузьмич
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 21.06.2017 року