Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.
Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.
22 червня 2017 року справа №812/1415/16
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Ястребової Л.В., суддів: Васильєвої І.А., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі № 812/1415/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії, -
16 листопада 2016 року Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (надалі - відповідач-1), Головне Управління Державної казначейської служби України в Харківській області (надалі - відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1, що втілилася у ненаданні відповідачем-2 висновку про відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2014 року на суму 7 924 566 грн. 00 коп. та зобов'язання відповідача-1 у п'ятиденний строк з дня набрання законної сили рішення подати відповідачу-2 висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з ПДВ за жовтень 2014 року на суму 7 924 566 грн. 00 коп. (а.с. 3-5)
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС щодо неподання органу державної казначейської служби висновку про суми відшкодування Публічному акціонерному товариству Луганськтепловоз податку на додану вартість за жовтень 2014 року.
Зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області висновок про відшкодування Публічному акціонерному товариству Луганськтепловоз податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2014 року у сумі 7 924 566,00 грн.
Відповідач із таким судовим рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскільки виробничі потужності підприємства знаходяться на території на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень (м. Луганськ), бюджетне відшкодування такому підприємству може надаватися виключно після повернення територій під контроль державної влади, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими. На думку апелянта, позивачем порушено строки позовної давності звернення до суду з адміністративним позовом, у зв'язку з чим, даний адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду (а.с. 159-160).
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року замінено первісного відповідача у справі - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на його правонаступника - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено судом першої, апеляційної інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» зареєстровано в якості юридичної особи, ідентифікаційний код юридичної особи - 05763797, місцезнаходження юридичної особи: 93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд 52-Б, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств та громадських формувань (т. 1, а.с. 7-8).
ПАТ ««Луганськтепловоз» зареєстровано платником податку на додану вартість, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 09.07.2015 року № 1528051400090 (т.1, а.с. 9).
27 березня 2015 року позивачем до відповідача подано податкову декларацію з податку на додану вартість разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2014 року, в якій, зокрема, зазначено, що сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 8 001 250 грн. (т.1, а.с. 113-116, 120, 121-122).
У період з 13 травня 2015 року по 18.05.2015 року на підставі Наказу від 21.04.15 № 34 посадовими особами відповідача-1 на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності бюджетного відшкодування та нарахування від'ємного значення податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2014 року.
За результатами проведення зазначеної перевірки відповідачем складено акт від 25.05.2015 року № 12/19-0/05763797, яким встановлено порушення п. 198.1,п.198.2 ст. 198, п. 201.6, п.п.201.7, п.п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за вересень 2014 року у сумі 4605 грн., за жовтень 2014 року у сумі 137559 грн., за листопад 2014 року у сумі 522622 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 4605 грн., 137559 грн., 522622 грн., п.198.3, п.198.6 ст.198 п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за вересень 2014 року на загальну суму ПДВ в розмірі 4605 грн., за жовтень 2014 року на загальну суму ПДВ в розмірі 137559 грн., листопад 522622 грн. (т. 1, а. с. 14-79).
27 травня 2015 року позивачем до відповідача надані заперечення за вих. № 866-168 на акт перевірки від 25.05.2015 № 12/19-0/05763797, в якому позивач стверджував, що висновки акту перевірки є необґрунтованими, а тому, порушення п. 198.1,п.198.2 ст. 198, п. 201.6, п.п.201.7, п.п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у позивача відсутні (т. 1, а.с. 80-82).
За результатами розгляду заперечень позивача, відповідач, листом від 04.06.2015 року повідомив позивача, що висновок Акту перевірки № 12/19-0/05763797 від 25.05.2015 року, яким встановлено завищення податкового кредиту податкового кредиту, у т.ч. за жовтень 2014 року на суму ПДВ 137559 грн. та завищено бюджетне відшкодування за жовтень 2014 року на суму ПДВ в розмірі 137559 грн. зменшено на суму 60 875 грн. та становить завищення податкового кредиту за жовтень 2014 року на суму ПДВ - 76 684 грн. та завищено бюджетне відшкодування за жовтень 2014 року на суму ПДВ в розмірі 76 684 грн. (т. 4, а.с. 141-144).
09 червня 2015 року, на підставі висновків акту перевірки, відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000124710, яким зменшено ПАТ «Луганськтепловоз» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за жовтень 2014 року на 76 684,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача пояснила, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення не є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Таким чином, із заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ жовтень 2014 року у розмірі 8 001 250 грн. відповідачем фактично підтверджено суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету складає 7 924 566 грн.
Між сторонами відсутній спір щодо заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 76 684,00 грн.
Оскільки контролюючий орган, у п'ятиденний строк після закінчення перевірки, встановлений Податковим кодексом України не подав органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, подав звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України)
Щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 що полягала у невиконанні обов'язку щодо формування та направлення протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України - бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків також передбачається статтею 200 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Як визначено в п.200.7 ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Як зазначалось вище, позивачем, у відповідно до вищезазначеної норми, 27 березня 2015 року позивачем до відповідача-1 подано податкову декларацію з податку на додану вартість разом з розрахунком бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2014 року, в якій, зокрема, зазначено, що сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 8 001 250 грн.
Згідно п.200.10 ст.200 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Згідно п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 200.12 ст. 200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно з п.200.13. статті 200 ПК України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Таким чином, вказаними нормами передбачений прямий обов'язок податкового органу подати висновок щодо бюджетного відшкодування до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Слід зазначити, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 09.06.2015 року № 0000124710 про зменшення ПАТ «Луганськтепловоз» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за жовтень 2014 року на 76 684,00 грн. фактично визнав право позивача на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 7 924 566,00 грн., однак не вчинив дії щодо подання відповідного висновку до Головного Управління Державної казначейської служби України в Харківській області .
Відповідач, в даному випадку, порушив норми Податкового кодексу України, відповідно до яких у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
Колегія суддів зазначає, що п'ять робочих днів відведених законодавцем податковій службі на надання висновку до органів казначейства, що настали за днем винесення акту від 25.05.2015 року, становлять 26, 27, 28, 29 травня та 01 червня 2015 року включно (30 та 31 травня 2015 року неробочі дні - субота, неділя).
П'ять операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби для видання платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку становлять 02, 03, 04, 05 та 08 червня 2015 року включно (06 та 07 червня 2015 року неробочі дні - субота, неділя).
Однак, висновок щодо суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 7 924 566,00 грн. відповідачем в порушення вимог податкового законодавства подано не було, а грошові кошти у розмірі 7 924 566,00 грн. на рахунок ПАТ „Луганськтепловоз" відповідно не надійшли.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області висновок про відшкодування Публічному акціонерному товариству Луганськтепловоз податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2014 року у сумі 7 924 566,00 грн.
Щодо посилання апелянта на те, що виробничі потужності підприємства знаходяться на території на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень (м. Луганськ), бюджетне відшкодування такому підприємству може надаватися виключно після повернення територій під контроль державної влади колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи ПАТ "Луганськтепловоз" є м. Сєвєродонецьк, тобто в межах правового поля України.
Отже, враховуючи ту обставину, що позивач здійснює господарську діяльність в межах правового поля України, сумлінно сплачує податки до Державного бюджету України, довід апелянта про те, що виробничі потужності підприємства знаходяться на території на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень (м. Луганськ), бюджетне відшкодування такому підприємству може надаватися виключно після повернення територій під контроль державної влади є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Щодо посилання апелянта, що позивачем порушено строки позовної давності звернення до суду з адміністративним позовом колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1,2 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 вищезазначеної статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.
Таким чином, враховуючи, що право позивача на отримання відповідного бюджетного відшкодування вважається порушеним з 09 червня 2015 року, тому, відповідно до п. 56.18 ст. 56 та ст.. 102 Податкового кодексу України позивачем не порушено строк звернення до адміністративного суду, а довід апелянта про залишення позовних вимог позивача без розгляду є безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного податкового законодавства.
За таких обставин, колегія суддів вважає неправомірним довід апелянта про те, що позивачем порушено шестимісячний строк, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України для звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі № 812/1415/16 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі № 812/1415/16 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Л.В. Ястребова
Судді І.А. Васильєва
І.Д. Компанієць