23 травня 2017 рокусправа № 171/1955/16-а (2-а/171/18/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Мельника В.В. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ТОВ СП “Колор” на постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року
у адміністративній справі № 171/1955/16-а (2-а/171/18/17) за позовом ТОВ “Криворіжхарчоторг” до Апостолівської міської раді Дніпропетровської області, та третьої особи ТОВ СП “Колор” про скасування рішення державного реєстратора, -
Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року задоволено адміністративний позов ТОВ “Криворіжхарчоторг”, скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 16744850 від 25.10.2014 року та державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 6,2123 га, кадастровий номер 1220386600:01:016:0016, здійснену державним реєстратором 24.10.2014 року, номер запису про інше речове право 7463921 за договором оренди земельної ділянки від 13.10.14 року між ТОВ СП “Колор” та ОСОБА_1.
Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена третьою особою по справі з підстав порушення при розгляді даної справи норм матеріального та процесуального права, а також у зв'язку з неналежною перевіркою судом першої інстанції обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі, що у сукупності свідчить про незаконність та необґрунтованість судового рішення Апостолівського районного суду, яке просить скасувати та прийняти нове рішення про відмову ТОВ “Криворіжхарчоторг” у задоволені адміністративного позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга ТОВ СП “Колор” мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді даної справи не було належним чином перевірено факти: існування та дії договору оренди земельної ділянки № 805 від 11.03.2008 р., укладеного між громадянкою ОСОБА_2 та ТОВ “Криворіжхарчоторг”; та порушення державним реєстратором положень ч. 2 ст. 9 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” при проведенні державної реєстрації укладеного між громадянкою ОСОБА_2 та ТОВ “СП “Колор” договору оренди земельної ділянки від 13.10.2014 р., внаслідок чого висновки суду про здійснення державним реєстратором подвійної реєстрації земельної ділянки площею 6,2123 га, кадастровий номер 1220386600:01:016:0016 не підтверджено відповідними належними доказами. Апелянт також акцентує увагу апеляційної інстанції на тому, що судом першої інстанції не було досліджено жодної дії державного реєстратора при проведенні спірної реєстраційної дії, не перевірено які документи та від яких осіб були прийняті для проведення державної реєстрації, які запити робилися державним реєстратором і яка інформація ним була отримана, також як і не було судом першої інстанції приділено уваги тому, що: ОСОБА_2 в судовому порядку у цивільній справі № 171/1987/16 оспорюється укладення з ТОВ “Криворіжхарчоторг” та існування договору оренди землі № 805 від 11.03.2008 р. з тих підстав, що вказаний договір вона не підписувала і його підписано невстановленою особою з приводу чого ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 23.12.2016 р. призначено судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання чи виконано підпис в оригіналі договору оренди землі від 11.03.2008 р., укладеному між ОСОБА_2 та ТОВ “Криворіжхарчоторг”, у графі “Підпис сторін. Орендодавець” від імені ОСОБА_2 чи іншою особою; перебуванню у провадженні Дніпропетровського апеляційного господарського суду справи № 904/5990/16 за позовом ТОВ “СП “Колор” до ТОВ “Криворіжхарчоторг” про звільнення самостійно зайнятих ділянок, у межах якої також розглядається питання правомірності зайняття ТОВ “Криворіжхарчоторг” земельної ділянки за кадастровим № 1220386600:01:016:0016; і зверненню ОСОБА_2 до Державної інспекції сільського господарства України із скаргою щодо протиправних дій ТОВ “Криворіжхарчоторг”, за результатами розгляду якої Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області було проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок, у тому числі за кадастровим № 1220386600:01:016:0016 на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, власником якої є ОСОБА_2 та складено акт № 8/5 від 04.07.20016 р., яким зафіксовано факт використання ТОВ “Криворіжхарчоторг” земельної ділянки за кадастровим № 1220386600:01:016:0016 за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину.
В письмових запереченнях проти апеляційної скарги ТОВ “СП “Колор”, позивач посилаючись на здійснення Відділом Держгеокадастру у Апостолівському районі Дніпропетровської області (правонаступник Апостолівського районного відділу Дніпропетровської філії Центр державного земельного кадастру) державної реєстрації укладеного між ТОВ “Криворіжхарчоторг” та ОСОБА_2 договору оренди землі про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі проведено відповідні записи, та з вчиненням у Державному реєстрі земель запису від 26 квітня 2011 року за № 122030004000159, що підтверджено довідкою та оглянутими в судовому засіданні витребуваної від відділу Держгеокадастру у Апостолівському районі поземельної книги до якої внесені записи про державну реєстрацію договору оренди землі між ТОВ “Криворіжхарчоторг” та ОСОБА_2, і оригіналу договору оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ “Криворіжхарчоторг” з записом про здійснення державної реєстрації договору оренди, копії яких долучено до матеріалів справи разом з доказами про користування земельною ділянкою у відповідності до Закону та укладеного договору оренди з моменту здійснення його державної реєстрації і сплату ОСОБА_2 орендної плати та про оплату земельного податку за спірну земельну, позивач вказує на доказаність ним в судовому засіданні того, що договір оренди землі між ТОВ “Криворіжхарчоторг” та ОСОБА_2 було зареєстровано у відповідності до Закону, який діяв на момент здійснення такої реєстрації, тобто, згідно діючої до 01.01.2013 року Постанови КМУ від 09.09.2009 року № 1021, за якою обов'язок державної реєстрації договорів оренди землі було покладено на територіальні органи Держкомзему.
Позивач в письмових запереченнях проти апеляційної скарги також вказує на те, що законність використання ТОВ “Криворіжхарчоторг” земельної ділянки на підставі зареєстрованого в установленому законом порядку договору оренди землі підтверджується: Книгою записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі; рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 5 жовтня 2016 року по справі 904/5990/16, яким ТОВ СП Колор було відмовлено повернути земельну ділянку ОСОБА_2; долученою до матеріалів справи довідкою слідчих органів, складеною за результатом перевірки Апостолівським районним відділом Головного управління МВС України у Дніпропетровській області звернення інспекції сільського господарства та представника ТОВ СП Колор (ОСОБА_3М.), який на підставі витребуваних від органів реєстраційних служб документів відмовив у відкритті кримінального провадження щодо незаконного використання земельних ділянок ТОВ “Криворіжхарчоторг” по причині відсутності ознак злочину, так як ТОВ “Криворіжхарчоторг” правомірно використовує земельні ділянки на законних підставах; а також на не належність доказу по цій справі (на який посилається апелянт як на доказ не укладення з ТОВ “Криворіжхарчоторг” договору оренди землі) Акту перевірки державної інспекції сільського господарства від 04.07.2016 року у зв'язку з тим, що перевірка не проводилась, і акт був складений на підставі неправдивої інформації ТОВ СП Колор та з порушенням вимог Закону про здійснення такої перевірки, що на даний час позивачем оскаржується до Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/5600/16.
Мотивуючи незаконність рішення державного реєстратора реєстраційної служби Апостолівського районного управління юстиції від 25 жовтня 2014 році індексний номер 16744850 про реєстрацію права оренди на земельну ділянку на підставі укладеного між ОСОБА_2 і ТОВ СП Колор договору оренди землі від 13.10.2014 року і необхідність скасування зазначеної державної реєстрації права оренди земельної ділянки ТОВ СП Колор, позивач в письмових запереченнях вказує на порушення державним реєстратором вимог статей 8, 9, 15, 24 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” в яких зазначено повноваження державного реєстратора при прийнятті рішення про здійснення державної реєстрації права оренди, зокрема: обов'язок зробити запит щодо інформації про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року для запобіганню подвійної реєстрації права оренди на одну й ту саму земельну ділянку; та обов'язок державного реєстратора (п.6 ч.1 ст.24 Закону) відмовити у державній реєстрації прав та їх обтяжень у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав, що узгоджується з наведеними Вищим адміністративним судом України у справах № К/9991/66242/12 та № К/800/40950/14 правовими висновками щодо недопущення подвійної реєстрації та необхідності скасування рішення державного реєстратора про здійснення другої реєстрації права оренди землі, а також зазначеним у Постанові Верховного суду України від 29.09.2015 р. по справі №802/37191 правовим висновком про обов'язок державного реєстратора відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.
В судовому засіданні представник третьої особи підтримала вимоги апеляційної скарги наполягаючи на їх задоволені та на скасуванні рішення суду першої інстанції. Вказує, що суд першої інстанції оскаржуване рішення виніс без дослідження реєстраційної справи на спірну земельну ділянку та без урахування доводів ТОВ СП Колор, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору у цій справі щодо вчинення державним реєстратором при здійненні державної реєстрації у 2014 році права оренди земельної ділянки всіх визначених законом “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” дій, які були необхідні для її проведення, і на момент прийняття рішення про державну реєстрацію земельної ділянки № 16744850 від 25.10.2014 року та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового прав запису № 7463921 від 24.10.2014 року у державного реєстратора не було підстав вважати про наявність у позивача речового права на землю з мотивів відсутності факту державної реєстрації прав та, відповідно, відсутністю відомостей про таку реєстрацію у Державному реєстрі, що також підтверджується також твердженнями власника земельної ділянки ОСОБА_2, якою оспорюється в цивільній справі № 171/1987/16 договір оренди землі № 805 від 11.03.2008 р. з ТОВ “Криворіжхарчоторг” з підстав його не укладення нею та не підписання цього договору, ив яку суд першої інстанції не залучив до участі у цій адміністративній справі незважаючи на подану нею заяву про вступ.
Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги ТОВ СП Колор вказуючи на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, яке повністю відповідає розясненням Державної реєстраційної служби України, викладеним в листі № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 року “Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами”, та правовій позиції Верховного суду України і Вищого адміністративного суду України у справах, прийнятих раніше по аналогічним правовідносинам. Наполягає, що договір оренди № 805 від 11.03.2008 р. позивачем укладався з власником земельної ділянки ОСОБА_2 та є чинним з моменту його державної реєстрації у визначеному діючого до 2013 року Порядку № 1021, що підтверджується записом в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі і пиьмовою відповіддю відділу Держгеокажатру в Апостолівському районі. Також представник ТОВ “Криворіжхарчоторг” вказує, що земля позивачем використовувалась за призначенням зі сплатою єдиного (фіксованого) податку та оплатою грошових коштів за оренду щорічно власнику земельної ділянки, що підтверджується долученими під час апеляційного перегляду до матеріалів справи: звітами позивача до ДПІ, довідкою ДПІ про сплату позивачем 2015-2016 р.р. єдиного (фіксованого) податку, видатковими касовими ордерами за період 2011-2016 р.р., і рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2016 р., що у сукупності свідчить про незаконність оскаржуваних у цій справі рішення та дій державного реєстратора, який всупереч ст.9 та ст.15 Закону “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” не перевірив інформацію про відсутність або наявність зареєстрованих договорів оренди на спірну земельну ділянку у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року.
Представник відповідача по справі в судовому засіданні посилаючись на те, що Апостолівська міська рада Дніпропетровської області прийняла повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно лише у 2016 році, і відповідно на необізнаність щодо обставин прийняття державним реєстратором ОСОБА_4 оскаржуваного у цій справі рішення про державну реєстрацію земельної ділянки № 16744850 від 25.10.2014 року та внесення ним до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового прав запису № 7463921 від 24.10.2014 року, просила суд прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини.
Допитана апеляційним судом в якості свідка - власник земельної ділянки ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що належна їй на праві власності земельна ділянка орендувалася ТОВ “Криворіжхарчоторг” до 2008 року, але з 2008 року нею не укладалися договори оренди землі і наданий позивачем договір оренди № 805 від 11.03.2008 р. нею не підписувався у звязку з чим вона оспорює цей договір в цивільній справі № 171/1987/16 по якій ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 23.12.2016 р. призначено судово-почеркознавчу експертизу для підтвердження не належності їй підпису в оригіналі договору оренди землі від 11.03.2008 р. з ТОВ “Криворіжхарчоторг”. Разом з тим, свідок ОСОБА_2 не заперечує отримання в період 2008-2016 р.р. грошових коштів від позивача, які привозилися представником останнього їй додому, але не вважає їх платою за оренду земельної ділянки оскільки договір оренди з нею не укладався, хоча на початку вона неодноразово говорила про укладення договору представнику ТОВ “Криворіжхарчоторг”. При цьому, свідок вказувала, що готова повернути позивачу гроші якщо вони сплачувалися ним їй за оренду землі, оскільки будучи впевненою, що не має орендаторів належної їй земельної ділянки, вона свідомо уклала в жовтні 2014 року договір оренди землі з ТОВ СП Колор, та передала останньому всі документи, які необхідні для реєстрації права оренди земельної ділянки та довіренність, і з цього час отримує від ТОВ СП Колор плату за оренду належної їй земельної ділянки.
Забезпечити явку в судове засідання державного реєстратора реєстраційної служби Апостолівського районного управління юстиції ОСОБА_4 - виявилося неможливим у зв'язку з тим, що за поясненням сторін по справі ОСОБА_4 звільнився та виїхав з міста, і його проживання невідомо, внаслідок чого судова колегія визнала за можливе обмежитися витребуванням та дослідженням матеріалів реєстраційної справи, які формувалися державним реєстратором ОСОБА_4 під час прийняття оскаржуваного позивачем рішення від 25 жовтня 2014 році № 16744850 про реєстрацію права оренди на земельну ділянку на підставі укладеного між ОСОБА_2 і ТОВ СП Колор договору оренди землі від 13.10.2014 року, та внесення запису № 7463921 від 24.10.2014 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи по справі та свідка ОСОБА_2, обговоривши доводи апеляційної скарги та надані позивачем заперечення проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та додатково долучені до неї за ініціативою суду та на вимогу сторін по справі письмові докази, а також перевіривши відповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам по справі та нормам матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновків, що судом першої інстанції не в повній мірі встановлено фактичні обставини та досліджено матеріали справи і нормативно-правові акти, якими регулюються спірні правовідносини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга третьої особи по справі - підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям у справі іншого рішення про відмову у задоволені вимог ТОВ “Криворіжхарчоторг”, виходячи з нижченаведеного.
Задовольняючи адміністративний позов ТОВ “Криворіжхарчоторг”, суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем своїх вимог, оскільки при проведенні реєстрації речового права за укладеним між ТОВ СП “Колор” та ОСОБА_1 договором оренди землі від 13.10.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Апостолівського районного управління юстиції ОСОБА_4 не було належним чином перевірено наявність права оренди на земельну ділянку інших осіб, внаслідок чого неправомірно було здійснено повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї самої земельної ділянки, тобто, було повторно зареєстровано право оренди земельної ділянки за ТОВ СП “Колор” на ту ж саму ділянку, на яку раніше вже було зареєстровано аналогічне право за ТОВ “Криворіжхарчоторг”, чим порушено право позивача і вимоги Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, та є підставою для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 16744850 від 25.10.2014 року і здійсненої державним реєстратором 24.10.2014 року реєстрації права оренди земельної ділянки площею 6,2123 га, кадастровий номер 1220386600:01:016:0016, номер запису про інше речове право 7463921 за договором оренди земельної ділянки від 13.10.14 року між ТОВ СП “Колор” та ОСОБА_1.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт державної реєстрації 26.04.2011 року в Державному реєстрі земель укладеного 11.03.2008 року між ОСОБА_1 та позивачем договору оренди земельної ділянки площею 6,2123 га кадастровий номер НОМЕР_1 01 016 0016, яка знаходиться на території Михайлівської сільської ради, підтверджений записом у оглянутій в судовому засіданні Книзі записів реєстрації договорів оренди землі, що висновками суду першої інстанції виходячи з положень ч.1 ч.5 ст.6 і ст.17 Закону України “Про оренду землі”, п.1 ч.1 ст.2, п.2 ч.1 ст.4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України, ч.4 ст.124 і ст.125 Земельного кодексу України свідчить про чинність зазначеного договору оренди земельної ділянки між позивачем та ОСОБА_1 з моменту його державної реєстрації (26.04.2011 року) та на час прийняття державним реєстратором ОСОБА_4 25.10.2014 року оскаржуваного у цій справі рішення № 16744850 про реєстрацію за ТОВ СП “Колор” права оренди спірної земельної ділянки (а.с.17-18).
Оскільки дія договору оренди між позивачем та ОСОБА_1 не припинялася у встановленому законом порядку, а одночасне існування права користування земельною ділянкою за декількома суб'єктами господарювання є порушенням чинного законодавства, та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки було зареєстровано первинно, суд першої інстанції вказуючи на положення ч.2 ст.9, п.3 ч.3 ст.10, ст.15 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” (в редакції на час реєстрації договору) та на викладену в постанові Верховного суду України від 29.09.2015 року правову позицію стосовно обов'язку державного реєстратора під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, дійшов висновку про неправомірність здійснення державним реєстратором ОСОБА_4 повторної реєстрації договору оренди однієї і тієї самої земельної ділянки, що є неприпустимим та суперечить вимогам Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Однак, судова колегія апеляційної інстанції не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на:
- помилковому тлумаченні положень ч.2 ст.9, п.3 ч.3 ст.10, ст.15 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” (в редакції на час реєстрації договору), без врахування змісту ст.ст.3,16,18,19,24 цього Закону і нормативно-правових актів, якими до 01.01.2013 року було врегульовано підстави та порядок державної реєстрації прав землекористувачів на земельні ділянки, які належать на праві власності фізичним особам;
- неповному з'ясуванні фактичних обставин у справі як в цілому, так і стосовно здійснення позивачем у 2011 році реєстрації договору оренди земельної ділянки № 805 від 11.03.2008 р., який за твердженням ОСОБА_2 (власника земельної ділянки) нею не укладався та не підписувався, у зв'язку з чим і оспорюється нею в наступний час окремо у цивільній справі № 171/1987/16 (а.с.55);
- ненаданні належної правової оцінки поведінки учасників спірних правовідносин у зіставленні з нормами матеріального права, що визначали їх дії на час вчинення, та наслідкам недотримання позивачем положень законодавства, яким у 2011 році регулювалися питання державної реєстрації договору оренди та права оренди земельної ділянки.
В даному випадку, без перевірки зазначених в попередньому абзаці обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору у цій справі, та без урахування того, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за своїм змістом є актом індивідуальної дії, так як спрямовуються на врегулювання конкретної соціальної поведінки і поширюються лише на персонально визначених осіб, суд першої інстанції вирішив спір у цій справі лише на підставі аналізу долучених позивачем до справи письмових доказів, які за твердженням позивача беззаперечно підтверджують його право оренди земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_2, а саме, на підставі: укладеного між ТОВ “Криворіжхарчоторг” та ОСОБА_2 договору оренди землі № 805 від 11.03.2008 року (а.с.66-67), акту прийому передачі земельної ділянки (а.с.68), запису в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (а.с.69-70), листа відділу Держгеокадастру в Апостолівському районі на ім'я директора ТОВ “Криворіжхарчоторг” про запис в книзі реєстрації договорів оренди 26.04.2011 р. реєстрації договору оренди землі між ТОВ “Криворіжхарчоторг” та ОСОБА_2 (а.с.9), листа ДПІ на ім'я директора ТОВ “Криворіжхарчоторг” про сплату податків (а.с.10) і довідки ТОВ “Криворіжхарчоторг” про відсутність заборгованості по договору оренди з ОСОБА_2 (а.с.11), та які підтверджують порушення прав позивача оренди спірної земельної ділянки внаслідок прийнятого державним реєстратором рішення № 16744850 від 25.10.2014 року та реєстрації речового права за № 7463921 на оренду ТОВ СП Колор земельної ділянки (а.с.17-18) за укладеним між ТОВ СП Колор з ОСОБА_2 договором оренди землі від 13.10.2014 року (а.с.12-16).
У наведений в попередньому абзаці спосіб, обговоривши обставини та факти, які не мають суттєвого значення для правильного вирішення публічно-правового спору щодо правомірності рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 16744850 від 25.10.2014 року, та дій державного реєстратора щодо внесення запису про право ТОВ СП “Колор” оренди земельної ділянки за укладеним з ОСОБА_1 договором оренди земельної ділянки від 13.10.2014 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію іншого речового прав, суд першої інстанції фактично у даній справі вирішив питання права ТОВ “Криворіжхарчоторг” оренди земельної ділянки площею 6,2123 га, кадастровий номер 1220386600:01:016:0016, розташованої на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області на підставі укладеного з ОСОБА_2 договору оренди від 11.03.2008 року, зареєстрованого 26.04.2011 року в Книзі записів реєстрації договорів оренди землі відділом Держкомзему в Апостолівському районі.
Проте, встановленого судом першої інстанції факту реєстрації 26.04.2011 року укладеного між ТОВ “Криворіжхарчоторг” та ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки від 11.03.2008 року в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі - є недостатньо для задоволення вимог ТОВ “Криворіжхарчоторг” у цій справі лише з підстав порушення речових прав ТОВ “Криворіжхарчоторг” на нерухоме майно (земельну ділянку), оскільки зазначене питання захисту не відноситься до завдань адміністративного судочинства в розумінні ч.1 ст.2 КАС України.
Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване у цій справі судове рішення першої інстанції вказаним вимогам не відповідає, оскільки вирішуючи вимоги ТОВ “Криворіжхарчоторг” про скасування рішення суб'єкта владних повноважень - правового акта індивідуальної дії, суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивач по цій справі не був суб'єктом правовідносин, на врегулювання яких було прийнято рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав індексний номер 16744850 від 25.10.2014 року, що в свою чергу унеможливлює захист прав та інтересів ТОВ “Криворіжхарчоторг” щодо оренди ним спірної земельної ділянки в адміністративному порядку, оскільки відповідно до ст.6 КАС України право оскаржити правовий акт індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень мають право особи, до яких його застосовано чи буде.
Отже, вирішуючи по суті переданий на розгляд спір у цій справі, суд першої інстанції не встановив наявність у ТОВ “Криворіжхарчоторг” суб'єктивного матеріального права на оскарження правового акту індивідуальної дії, який поширюється на конкретно визначених осіб, та породжує права і обов'язки тільки для тих суб'єктів яким його адресовано (тобто, ТОВ СП Колор та ОСОБА_2В.).
В результаті ігнорування факту відсутності виникнення у позивача прав та обов'язків у зв'язку із прийняттям оскаржуваного у цій справі рішення державного реєстратора ОСОБА_4, судом першої інстанції фактично було вирішено в порядку адміністративного судочинства лише питання захисту речових прав ТОВ “Криворіжхарчоторг” на нерухоме майно (земельну ділянку), без врахування того, що рішення державного реєстратора ОСОБА_4 № 16744850 від 25.10.2014 року є правовим актом індивідуальної дії одноразового застосування, яке слугувало підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та вичерпало свою дію після його реалізації, що свідчить про необхідність захисту позивачем свого суб'єктивного права на оренду спірного нерухомого майна, як об'єкту цивільних відносин, яке порушено та оспорюється, лише за нормами Цивільного законодавства.
Разом з тим, ігноруючи предмет доказування у даній справі, яким є неправомірність прийняття (вчинення) рішення та дій державного реєстратора з огляду на визначені у ч.3 ст.2 КАСУ критерії, суд першої інстанції не встановив та взагалі не зазначив в судовому рішенні конкретно визначених Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” підстав для скасування адміністративним судом рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав № 16744850 від 25.10.2014 року та державної реєстрації 24.10.2014 року права оренди земельної ділянки площею 6,2123 га, кадастровий номер 1220386600:01:016:0016, за договором оренди земельної ділянки від 13.10.14 року між ТОВ СП “Колор” та ОСОБА_1, номер запису про інше речове право - 7463921.
Тоді як в результаті помилкового тлумачення положень ч.2 ст.9, п.3 ч.3 ст.10, ст.15 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” (в редакції на час реєстрації договору), суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про невиконання державним реєстратором обов'язку перевірити наявність або відсутності вже зареєстрованих відділом Держкомзему в Апостолівському районі речових прав на спірний об'єкт нерухомого майна, які виникли до 01.01.2013 року, що призвело до неправомірного здійснення повторної реєстрації договору оренди однієї і тієї самої земельної ділянки.
Під час апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції у цій справі, судова колегія бере до уваги, що під час здійсненні державної реєстрації за ТОВ СП “Колор” права оренди земельної ділянки на підставі укладеного з ОСОБА_1 договору від 13.10.14 року, державний реєстратор ОСОБА_4 повинен був керуватися положеннями Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від № 1952-IV від 01.07.2004 року (далі - Закон № 1952-IV) у редакції прийнятого Верховною Радою України 11 лютого 2010 року Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та інших законодавчих актів України”, з урахуванням Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно” № 5037-VI № від 04 липня 2012 року, а також інших змін та доповнень, яким саме з 01.01.2013 року врегульовано правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав на нерухоме майно, яким в розумінні п.3 ч.1 ст.2 Закону № 1952-IV є земельні ділянки, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який в розумінні п.2 ч.1 ст.2 цього Закону є єдиною Державною Інформаційною системою, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Зокрема, перш за все, під час прийняття (вчинення) оскаржуваних у цій справі рішення та дій, державний реєстратор зобов'язаний був керуватися визначеними ст.3 Закону № 1952-IV засадами державної реєстрації прав, згідно яких: державна реєстрація прав є обов'язковою, а інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав (ч.1 ст.3 Закону); права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч.3 ст.3 Закону); а право на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Виходячи з аналізу згаданих в попередньому абзаці основних засад державної реєстрації прав, судова колегія визнає, що на час прийняття (вчинення) оскаржуваних у цій справі рішення та дій по державній реєстрації речових прав за ТОВ СП “Колор” на оренду земельної ділянки кадастровий № 1220386600:01:016:0016 (яка відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 1952-IV є об'єктом нерухомого майна стосовно якого проводиться державна реєстрація прав), державний реєстратор ОСОБА_4 повинен був виходити з того, що: державна реєстрація речових прав та обтяжень на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, зокрема право оренди земельної ділянки - є обов'язковою; державна реєстрація речових прав повинна проводитися на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом, поданою разом з оригіналами документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копій, засвідчених в установленому порядку, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом, і інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою; а відмова в проведенні реєстрації заявленого права може відбутися лише за наявності хоча б однією із підстав, визначеного ст.24 Закону № 1952-IV переліку, який є виключено обмеженим та розширеному тлумаченню не підлягає.
Тобто, до кола повноважень державного реєстратора входить дослідження поданих йому до реєстрації речових прав документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження, а також встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно
При цьому, діючи на виконання визначених ст.8 та ч.2 ст.9 Закону № 1952-IV повноважень, державний реєстратор ОСОБА_4 зобов'язаний був у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.15 цього Закону - прийняти та перевірити подані представником власника земельної ділянки ОСОБА_2 (ч.7 ст.16 Закону № 1952-IV) необхідні для державної реєстрації речових прав заяву і документи за переліком, визначеним згідно абз.2 ч.2 ст.15 Закону № 1952-IV Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою № 868 від 17.10.2013 року; та у відповідності до п.2 ч.1 ст.15 Закону № 1952-IV - встановити факт відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, чи зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень.
Таким чином, судова колегія акцентує увагу на того, що на державного реєстратора Законом № 1952-IV, в редакції чинній станом на жовтень 2014 року, детально та чітко було врегульовано дії державного реєстратора ОСОБА_4, які повинні були передувати прийняттю ним рішення про державну реєстрацію речових прав оренди земельної ділянки за ТОВ СП “Колор” № 16744850 від 25.10.2014 року шляхом:
- перевірки поданих документів на їх відповідність вимогам законодавства та на відсутність суперечностей між заявленими і вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, що у п.1 ч.2 ст.9 Закону 1952-IV обмежено визначено як: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочинну та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;
- встановлення факту відсутності визначених у ч.1 ст.24 Закону 1952-IV підстав для відмови в державній реєстрації прав, а саме того, що: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону (п.1); об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав (п.2); із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа (п.3); подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (п.4); заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону (п.5-2); під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку (п.5-3); заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав (п.6).
Зазначений в попередньому абзаці перелік розширеному тлумаченню не підлягає, проте, суд першої інстанції задовольняючи вимоги позивача у цій справі взагалі не обговорював в своєму рішенні та не зазначив з якої саме із перелічених в ст.24 Закону № 1952-IV підстав, державний реєстратор повинен був відмовити в державній реєстрації 25.10.2014 року за ТОВ СП “Колор” право оренди земельної ділянки на підставі укладеного з ОСОБА_1 договору від 13.10.2014 року, а лише послався в судовому рішенні на невиконання державним реєстратором ОСОБА_4 обов'язку під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих до 01.01.2013 року речових прав, з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.
Разом з тим, суд першої інстанції проігнорував, що жодною нормою Закону № 1952-IV та затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17.10.2013р. №868 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, не визначено обов'язок державного реєстратора запитувати від територіальних органів земельних ресурсів (яким у даному випадку суд вважає відділ Держкомзему в Апостолівському районі) інформацію про наявність виниклих до 01.01.2013 року речових прав оренди на спірну земельну ділянку у особи (в даному випадку це є ТОВ “Криворіжхарчоторг”), яка не є стороною правочину за яким виникло право оренди згідно документів, поданих для державної реєстрації речових прав власником земельної ділянки, або уповноваженою нею особою.
Підсумовуючи вищенаведене, та з огляду на те, що державному реєстратору ОСОБА_4 24.10.2014 року ТОВ СП “Колор” було подано повний пакет документів для державної реєстрації прав оренди разом із заявою щодо земельної ділянки за кадастровим № 1220386600:01:016:0016, які у повному обсязі віжповідають вимогам ст.ст.5,15,16,17,18,19 Закону № 1952-IV, що підтверджено матеріалами витребуваної судовою колегією реєстраційної справи, яка сформована у відповідності до вимог ст.14 Закону № 1952-IV (а.с.147-160), судова колегія дійшла висновку, що оскаржувані у цій справі рішення та дії винесено та вчиненні у межах і у спосіб встановлений чинним законодавством України, оскільки державна реєстрація оренди земельної ділянки за ТОВ СП “Колор” була вчинена державним реєстратором ОСОБА_4 за наявності вичерпного пакету документів, необхідних для здійснення державної реєстрації, за відсутності обставин, з якими Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” пов'язує наявність підстав для відмови у державній реєстрації, а також за відсутності відомостей про інших користувачів земельних ділянок, право оренди або ж договір оренди яких були б зареєстровані.
Посилання позивача у цій справі на те, що в державній реєстрації прав ТОВ СП “Колор” на оренду земельної ділянки кадастровий номер 1220386600:01:016:0016 за укладеним с ОСОБА_1 договором оренди земельної ділянки від 13.10.14 року, повинно було б відмовлено у зв'язку з тим, що заявлене право оренди зазначеної земельної ділянки вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за ТОВ “Криворіжхарчоторг” - не тільки не відповідають дійсності та наявним в матеріалах справи доказам, а й супуречать змістовому наповненню п.6 ч.1 ст.24 Закону № 1952-IV, яким передбачена відмова в державній реєстрації прав у разі подання заявником тих же самих документів, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав, оскільки: по-перше, ТОВ СП “Колор” до державного реєстратора не подавалися будь-які документи на підставі яких право оренди ТОВ “Криворіжхарчоторг” могло би бути зареєстровано за Законом № 1952-IV (що визначені п.37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2013 року № 868); та по-друге, в Державному реєстрі прав відсутня інформація про реєстрацію речових прав ТОВ “Криворіжхарчоторг” на оренду належної ОСОБА_2 Л.В. земельної ділянки, також як і відсутня така інформація в Державному земельному кадастрі (а.с.141-146), в тому числі щодо реєстрації 26.04.2011 року в Державному реєстрі земель укладеного позивачем з ОСОБА_2 договору оренди землі № 805 від 11.03.2008 року
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.1 Закону України “Про Державний земельний кадастр” державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Згідно з пунктами 10, 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (в редакції на момент винесення спірного у цій справі рішення), відомостями Державного земельного кадастру є всі відомості, які підлягають внесенню до нього згідно з цим Порядком та у порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами, а також відомості, одержані внаслідок їх оброблення, систематизації та узагальнення.
Відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.
Відповідно до п.60 Порядку ведення Державного земельного кадастру одним із елементів Державного земельного кадастру є елемент "Оренда земельної ділянки" (LeaseInfo), який складається з елементів та даних про договір оренди земельної ділянки, в яких зазначаються, зокрема, дані про всіх орендарів земельної ділянки (Leasees) із зазначенням інформації про кожного орендаря земельної ділянки (Leasee) згідно з додатком 28 або 31 залежно від особи, яка виступає орендарем земельної ділянки (фізичної або юридичної особи); дату державної реєстрації договору оренди (RegistrationDate) - дату внесення запису про реєстрацію договору оренди землі до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 12 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Державний земельний кадастр” Кабінету Міністрів України до 1 січня 2013 року наказано забезпечити створення єдиної інформаційної системи Державного земельного кадастру, внесення до неї відомостей про межі адміністративно-територіальних одиниць, перенесення до неї записів про державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень (обтяжень) у їх використанні, зареєстрованих у Державному реєстрі земель.
Згідно з пунктом 4 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Державний земельний кадастр” у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.
За змістом пункту 1 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021, чинної до 31 грудня 2012 року, документом, який містить відомості про земельну ділянку, обмеження на використання земельної ділянки, суб'єктів прав на земельну ділянку та правовстановлюючі документи, а також дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, її цільове призначення, склад земельних угідь та є складовою частиною державного реєстру земель є Поземельна книга.
Системний аналіз вищезазначених норм вказує, що відомості про суб'єкта права на земельну ділянку, у тому числі, права оренди землі, є складовою відомостей про земельну ділянку, яка міститься у Поземельній книзі як складовій частині державного земельного кадастру та, відповідно, такими відомостями, які підлягали перенесенню до Державного земельного кадастру.
Як вбачається з матеріалів справи, після реєстрації у базі даних 24.10.2014 року заяви ТОВ СП “Колор” про реєстрацію права оренди за реєстраційним номером 8679938, оформлення картки прийому заяви № 16726078 (а.с.196 оборот), за результатом пошуку у Державному реєстрі речових прав інформації стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1220386600:01:016:0016 за параметрами: державної реєстрації прав та їх обтяжень (а.с.196 - щодо права власності, щодо права власності на єдиний майновий комплекс, щодо іншого речового права, щодо іншого речового права на єдиний майновий комплекс, щодо обтяження речового права, щодо обтяження речового права на єдиний майновий комплекс, щодо відмови від речового права, щодо припинення прав та їх обтяжень у зв'язку зі знищенням об'єкта нерухомого майна, щодо рішення суду про заборону здійснення реєстраційних дій, і з приводу внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкликання заяви, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна), та перевірки інформації про належну на праві власності ОСОБА_2 земельної ділянки: в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомості майна (а.с.197), Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.197 оборот-198 оборот), а за інформацією Державного земельного кадастру дані про право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1220386600:01:016:0016 за ТОВ “Криворіжхарчоторг” - відсутні, що у сукупності свідчить про відсутність перешкод у державного реєстратора ОСОБА_4 для прийняття рішення № 16744850 від 25.20.2014 року про проведення державної реєстрації іншого речового права оренди земельної ділянки площею 6,2123 га, кадастровим № 1220386600010160016, що розташована на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, за ТОВ СП “Колор” (а.с.199) і внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.200),
Посилання суду першої інстанції в оскаржуваній постанові на п.3 ч.3 ст.10 Закону № 1952-IV як підтвердження обов'язку державного реєстратора запитувати інформацію про виниклі до 01.01.2013 р. речові права - є помилковими, оскільки ч.3 ст.10 Закону № 1952-IV не містить в собі взагалі пункту третього, та має інший ніж зазначеного в рішенні суду першої інстанції зміст, а саме, вказує на те, що “Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, мають відповідати даним реєстраційної справи, яка містить документовані записи щодо прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У разі їх невідповідності пріоритет мають дані реєстраційної справи”
В свою чергу процитований судом першої інстанції в своєму рішенні текст п.3 ч.3 ст.10 Закону № 1952-IV, дозволяє судовій колегії зрозуміти, що суд мав на увазі положення п.8-1 ч.2 ст.9 цього Закону, які також витлумачені судом помилково, оскільки зазначена норма щодо дій державного реєстратора, який “запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації” стосується лише випадків, коли “під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року”, у державного реєстратора “відсутній доступ до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником”.
Тобто, визначена підпунктом 8№ частини другої статті 9 Закону “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” процедура одержання від територіальних органів земельних ресурсів інформації (довідки, копії документів тощо), необхідної для проведення державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку шляхом направлення запиту, прописана на випадок якщо державним реєстратором, нотаріусом прийнято заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) одночасно із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, що відповідно на спірні у цій справі правовідносини між ТОВ “Криворіжхарчоторг” та власником земельної ділянки ОСОБА_1, яка в судовому порядку у цивільній справі № 171/1987/16 оскаржує факт підписання нею та укладення з позивачем договору оренди землі № 805 від 11.03.2008 р., та заперечує проти її обізнаності про державну реєстрацію у 2011 році вказаного договору з ТОВ “Криворіжхарчоторг” і проти її участі в процедурі реєстрації.
Не вважає судова колегія також обгунтованим посилання суду першої інстанції в своїй постанові на беззаперечність підтвердження записом в Державному реєстрі земель за № 122030004000159 від 26.04.2011 року (а.с.6-9) факту реєстрації 26.04.11.2011 року відділом Держкомзему в Апостолівському районі договору оренди земельної ділянки від 11.03.2008 року між позивачем та власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 01 016 0016 ОСОБА_1, оскільки в дійсності такий запис в Державному реєстрі земель не здійснювався та відповідно такий запис в реєстрі відсутній.
Як зазначалося вище по тексту даної постанови апеляційного суду до прийняття Закону України “Про державний земельний кадастр” відповідно до статті 202 Земельного кодексу України, Закону України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV "Про оренду землі" (із змінами), Указу Президента України від 17 лютого 2003 року N 134 "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 174 від 02.07.2003 року, зареєстрованого в Мін'юсті України 25.07.2003 року № 641/7962 був затверджений, введений в дію та був чинний до від 07.07.2012 року Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, відповідно якого структурними підрозділами Центру ДЗК після приймання, перевірки та систематизації реєстраційних карток земельних ділянок, здійснювали реєстрацію договорів оренди (суборенди) землі, вели книгу записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, яка є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; формували обмінні файли (файл обміну даними результатів землевпорядних робіт в електронному вигляді); формували Поземельну книгу, яка є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формувалася за допомогою АС ДЗК.
При цьому, згідно п.2.5 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, територіальний орган земельних ресурсів за актом приймання-передавання передавав реєстраційну картку оператору (реєстратору) структурному підрозділу Центру ДЗК разом з усіма примірниками державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі.
Відповідно до абз.4 п.2.8. Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, примірник договору оренди (суборенди) землі оператор (реєстратор) структурному підрозділу Центру ДЗК передавав до територіальних органів земельних ресурсів за актом приймання-передавання.
Затвердженим постановою КМУ від 09.09.2009 року № 1021 Порядком введення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі Порядок № 1021), на який посилався позива по справі та суд першої інстанції в своїй постанові, не було скасовано обов'язковість введення Поземельної книги (яка є складовою частиною державного реєстру земель), а було лише покладено обов'язок по її відкриттю та веденню у паперовому вигляді на кожну земельну ділянку на територіальний орган Держземагентства, який повинен був забезпечувати зберігання поземельних книг, з залишенням обов'язку введення Поземельної книги в електронному вигляді за структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".
Судова колегія акцентує увагу на тому, що саме дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки (п.9 Порядку № 1021), а записи у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі робилися одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги (п.8 Порядку № 1021)
Виходячи з системного аналізу Порядку № 1021 та Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, яким саме і було запроваджено з липня 2003 року введення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, судова колегія визнає, що реєстрація відділом Держкомзему в Апостолівському районі договору оренди земельної ділянки 26.04.2011 року (а.с.69-70) у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі договору оренди земельної ділянки від 11.03.2008 року між позивачем та власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 01 016 0016 ОСОБА_1 - не є доказом реєстрації прав ТОВ “Криворіжхарчоторг” оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 01 016 0016 відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення до 2013 року в розумінні ст.4 Закону № 1952-IV, а є лише однією із дій територіального органу Держземагентства, передбачених Порядком № 1021 та Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, яку відділ Держкомзему в Апостолівському районі повинен був вчинити під час реєстрації договору оренди земельної ділянки від 11.03.2008 року одночасно з формуванням Поземельної книги, внесення в неї відповідного запису (що саме є датою державної реєстрації), та передачею за актом приймання-передавання інформації і документів до структурного підрозділу Центру ДЗК для внесення інформації про оренду земельної ділянки до Автоматизованої системи державного земельного кадастру (АС ДЗК), за допомогою якої до 2013 року формувався Державний реєстр земель (п.1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель).
Таким чином, внесення запису до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі договору оренди земельної ділянки від 11.03.2008 року між позивачем та власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 01 016 0016 ОСОБА_1 - не дає правових підстав вважати, що договір оренди землі позивачем був зареєстрований відповідно до законодавства, що діяло до 2013 року.
Факт не завершення державної реєстрації договору оренди землі між позивачем та ОСОБА_5 у 2011 році, що була розпочата відділом Держкомзему в Апостолівському районі шляхом внесення запису 26.04.2011 року до Книги реєстрації договорів оренди землі підтверджується: відсутністю відповідних записів на самому договорі оренди землі про реєстрацію його в Поземельній книзі та в Державному реєстрі земель; відсутністю сформованої Поземельної книзі по вказаній земельній ділянці з зазначенням про договір оренди землі ТОВ “Криворіжхарчоторг”; та відсутністю запису про вказаний договір оренди землі ТОВ “Криворіжхарчоторг” у Державному реєстрі земель.
Долучену позивачем до матеріалів справи відповідь на запит відділу Держгнокадастру в Апостолівському районі (а.с.9), судова колегія не може прийняти як належний доказ права ТОВ “Криворіжхарчоторг” оренди земельної ділянки ОСОБА_1 та як підтвердження державної реєстрації договору оренди землі віповідно діячого до 2013 року законодавства, оскільки зазначені факти можуть бути підтвердженні лише Витягом (інформаційною довідкою) про земельну ділянку, яка оформлюється у відповідності до вимог п.31 Порядку ведення Поземельної книги з зазначенням: відомостей про особу, яка звернулася за отриманням витягу (інформаційної довідки); найменування, дати та номеру документа, на підставі якого здійснюється надання витягу (інформаційної довідки); дати та номеру витягу (інформаційної довідки); даних, за якими здійснювався пошук інформації в автоматизованій системі; загальних відомостей про земельну ділянку (кадастровий номер; місце розташування; назва цільового призначення; форма власності; площа; грошова оцінка); кадастрового плану земельної ділянки та експлікація земельних угідь; відомостей про право власності, постійного користування (власника (користувача); виникнення права; припинення права; відомості про оренду, суборенду, обмеження у використанні земельної ділянки, земельний сервітут, емфітевзис і суперфіцій; відомості про найменування територіального органу Держземагентства, який надав витяг, і особу, що підготувала та підписала витяг.
У даній справі складений відповідно до зазначеного в попередньому порядку ОСОБА_4 (інформаційна довідка) позивачем до суду не надавався.
Крім того, судова колегія при вирішенні спору у цій справі не буре до уваги надані позивачем: лист ДПІ на ім'я директора ТОВ “Криворіжхарчоторг” про сплату податків (а.с.10) і довідку ТОВ “Криворіжхарчоторг” про відсутність заборгованості по договору оренди з ОСОБА_2 (а.с.11), оскільки зазначені питання не є предметом спору у цій справі, а ТОВ СП Колор також була долучена до матеріалів справи аналогічна інформація; акт прийому передачі земельної ділянки ТОВ “Криворіжхарчоторг” на підставі договору оренди від 11.03.2008 р. (а.с.68), оскільки зазначений документ не містить в собі даних про передачу земельної ділянки згідно п.20 Договору оренди землі (а.с.66 оборот), та має в собі не заповненні графи щодо дати та номеру реєстрації договору оренди земельної ділянки в Апостолівському районному відділі Дніпропетровської філії ДП “Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі” (що зайвий раз підтверджує відсутність належної реєстрації договору оренди); та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2016 року (а.с.185-190), оскільки зазначене рішення не набрало законної сили у звя'зку з його оскарженням до апеляційної інстанції, та того, що під час його постановлення спірні у цій справі питання не вирішувалися, а розглянуті Господарським судом у цій справі обставини стосуються інших, ніж у цій справі правовідносин.
На підставі аналізу наведених вище фактичних обставин та положень законодавства, якими чітко було врегульовано спірні правовідносини як на час прийняття (вчинення) оскаржуваних у цій справі рішення та дій державного реєстратора, а також на час внесення відділом Держкомзему в Апостолівському районі запису 26.04.2011 року до Книги реєстрації договорів оренди землі, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача у цій справі, та необхідність скасування постанови Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року, яка має низку суттєвих вад щодо своєї аргументованості, чіткості сформульованих значущих характеристик фактів виниклого у цій справі спору, а також послідовності їх дослідження, що стало підставою для прийняття судом першої інстанції необґрунтованого рішення по суті, а помилкове тлумачення судом першої інстанції норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини призвело до постановляння незаконного рішення у справі, що відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування та прийняття іншої постанови по справі.
Керуючись п.3 ч. 1 ст.198, 205, 207 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ТОВ СП “Колор” - задовольнити.
Постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року - скасувати, та прийняти нове рішення про відмову ТОВ “Криворіжхарчоторг” в задоволенні адміністративного позову до Апостолівської міської раді Дніпропетровської області, та третьої особи ТОВ СП “Колор” - в повному обсязі.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та в строки, що визначені ст.212 КАС України
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: Д.В. Чепурнов