14 червня 2017 рокусправа № 401/794/17 (2-а/401/89/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.03.2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника - начальника Світловодського відділення Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_2 про скасування постанови, -
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.03.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.03.2017 року скасувати та прийняти судове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що адміністративний позов був поданий Позивачем після закінчення встановленого ст. 289 КУпАП строку звернення до суду. Окрім того, поважних підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду Позивачем надано не було.
Суд першої інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч.1 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законам.
Відповідно до ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно зі ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що строк на подання адміністративного позову визначає період у часі, в межах якого особа повинна звернутись до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень, який у разі його пропущення може бути подовжений, за умови наявності поважних підстав його пропуску. Так, положення ст..99 КАС України встановлюють строки звернення до суду та визначають можливість їх визначення також іншими законами, які у справах про оскарження постанов по справі про адміністративне правопорушення становлять 10 днів з дня винесення постанови. При цьому, у разі пропуску строку звернення до суду та відсутності підстав для поновлення строку на подання адміністративного позову, суд залишає позов без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спірних правовідносин виступає правомірність прийняття Відповідачем постанови про адміністративне правопорушення серії АВ №790062 від 17.11.2016 року.
Також, як вбачається зі змісту вказаної постанови, Позивач отримав її 17.11.2016 року.
Тобто, виходячи з положень чинного законодавства, строк звернення до суду на оскарження постанови про адміністративне правопорушення в даному випадку розпочався 18.11.2016 року та сплив 28.11.2016 року.
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, з адміністративним позовом Позивач звернувся до суду 21.03.2017 року, що підтверджується штемпелем суду першої інстанції на позовній заяві.
Отже, в даному випадку позовна заява була подана Позивачем з пропуском строку звернення до суду, оскільки строк звернення до суду в даному випадку сплив 28.11.2016 року, а позовна заява була подана Позивачем 21.03.2017 року.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання Позивача на положення п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, оскільки вказаними приписами визначено строк на оскарження до суду податкового повідомлення-рішення або рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у випадку застосування процедури адміністративного оскарження.
Натомість, в даному випадку предметом спору, виступає постанова по справі про адміністративне правопорушення, якою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф та строк оскарження якої визначається спеціальним законом, а саме Кодексом України про адміністративні правопорушення.
В свою чергу, інших доказів, пояснень або обґрунтувань стосовно пропуску строку звернення до суду Позивачем надано не було.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.03.2017 року була прийнята з дотриманням норм процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.
На підставі наведеного, керуючись, ст. 197, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.03.2017 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко