Справа № 461/2018/17 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.
Провадження № 22-ц/783/3617/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 М. М.
Категорія: 32
14 червня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Левика Я.А., Струс Л.Б.
секретаря: Бадівської О.О.
за участю: представника позивачів - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди заподіяної смертю особи внаслідок катастрофи, та шкоди завданої смертю годувальника,
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22 березня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалу суду оскаржили ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7.
В апеляційній скарзі посилаються на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначають, що відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливими виконання рішення суду, оскільки сума, яка заявлена до стягнення за відшкодування моральної та матеріальної шкоди та шкоди, завданої смертю годувальника є значною, і відповідач ОСОБА_8 у разі не накладення арешту на його майно, може передати його у власність іншим особам, що дозволить йому уникнути матеріальної відповідальності. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не надано належних доказів на підтвердження того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення їх прав та інтересів.
Однак, колегія суддів з таким висновком суду повністю погодитись не може з наступних підстав.
Як убачається із матеріалів справи, позивачі звернулися до суду з позовом про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної смертю особи внаслідок катастрофи та шкоди, завданої смертю годувальника. Ціна позову визначена позивачами у розмірі 7 929 864 грн. 40 коп.
Одночасно із поданням позовної заяви позивачами подано заяву про забезпечення позову, в якій вони просили накласти арешт на майно ОСОБА_8, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та машиномісце № 50, яке знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Львів, вул.Мечникова, 20, заборонивши будь-яким особам відчужувати дане майно.
Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову являє собою сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Таким чином, постановляючи ухвалу про відмову в забезпеченні позову, суд належним чином не перевірив наявності підстав для забезпечення позову, не врахував характер позовних вимог та те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
За таких обставин ухвала суду про відмову в забезпеченні позову, як постановлена з порушенням вимог процесуального закону підлягає скасуванню.
Як вбачається із матеріалів справи, 24 квітня 2017 року між ОСОБА_8 та його дружиною ОСОБА_9 було укладено договір про визначення часток у спільній сумісній власності подружжя на квартиру та дарування ? частки у праві власності на квартиру та договір про визначення часток у спільній сумісній власності подружжя на машиномісце та дарування ? частки у праві власності на машиномісце. За вказаними договорами ОСОБА_9 набула права власності на квартиру АДРЕСА_1 та машиномісце № 50, яке знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Львів, вул.Мечникова, 20, що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.
Зважаючи на те, що квартира АДРЕСА_1 та машиномісце № 50, яке знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Львів, вул.Мечникова, 20, відчужені та перебувають у власності іншої особи, клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_8, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та машиномісце № 50, яке знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Львів, вул.Мечникова, 20, заборонивши будь-яким особам відчужувати дане майно, апеляційним судом не може бути задоволено.
Керуючись п.2 ч.2 ст. 307, ст.ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 березня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу.
У задоволенні заяви ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий
Судді: