Справа № 466/966/16-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/570/17 Доповідач: ОСОБА_2
16 червня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі :
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 29 березня 2017 року,
Цим вироком суду
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого: вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 17 червня 2015 року за ст.ст. 185 ч. 2, 342 ч. 2, 345 ч. 2, 70 ч. 1 до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 3 місяці,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Згідно ст. 71 КК України ОСОБА_7 частково приєднано невідбуте покараня за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 17 червня 2015 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць..
Відповідно до вимог ст. 72 ч. 5 КК України зараховано в строк відбуття покарання час знаходження ОСОБА_7 в СІЗО, а саме з 04 січня 2016 року по 20 липня 2016 року. Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з часу звернення вироку до виконання.
Запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_7 скасовано після набрання вироком законної сили.
Повернуто гр. ОСОБА_9 , яка внесла заставу за ОСОБА_7 , кошти в розмірі 58000 (п'ятдесят вісім тисяч) грн.
Вирішено питання із судовими витратами.
Вироком суду ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він 28 жовтня 2015 року близько 02 години, перебуваючи на території кладовища "Рясненське", що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, повторно, шляхом пошкодження вхідних дверей проник у підсобне приміщення директора вказаного кладовища, в якому зберігались особисті речі (інструменти та електричні прилади) ОСОБА_10 , звідки таємно викрав чуже майно - майно потерпілого ОСОБА_10 на загальну суму 9141 грн.50 коп., заподіявши останнього матеріальної шкоди.
На вирок суду обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вважає даний вирок суду незаконним, оскільки призначене йому покарання за своїм видом є занадто суворим та не відповідає ступеню тяжкості скоєного ним злочину та його особі. Зазначає, що суд першої інстанції, призначаючи йому покарання не врахував наступних обставин, а сааме те, що він являється особою молодого віку, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, активно сприяв розкриттю злочину, вибачився перед потерпілим і відшкодував шкоду, потерпілий просив його суворо не карати, на даний час заробляє собі на життя різноробочим на будівництві, за місцем проживання характеризується позитивно, готовий понести покарання у місцях позбавлення волі, але вважає обраний судом строк покарання надто суворим.
Просить даний вирок суду в частині призначення йому покарання змінити, обрати йому на підставі ст. 69 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.
У запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 потерплий ОСОБА_10 зазначає, що викладене в апеляційній скарзі частково не відповідає дійсності, оскільки обвинувачений відшкодував йому лише половину матеріальних витрат.
Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 про задоволення апеляційної скарги, виступ прокурора, який заперечив подану обвинуваченим ОСОБА_7 апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Так, як вбачається із матеріалів кримінального провадження суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого обвинуваченим злочину. Висновки суду про доведеність його вини ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, які детально викладенні у вироку і яким суд дав належну оцінку.
При цьому, окрім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_7 у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України, його вина підтверджується іншими доказами, зібраними на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні, а саме - показаннями потерпілого ОСОБА_10 , показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , даними в судовому засіданні; заявою ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення від 28 жовтня 2015 року; протоколом огляду місця події від 28 жовтня 2015 року; протоколом огляду речей від 01 грудня 2015 року та фототаблицею до нього; постановою від 01 грудня 2015 року про визнання вказаних речей речовими доказами; протоколом огляду місця події від 24 грудня 2015 року та фототаблицею до нього; протоколом огляду речей від 24 грудня 2015 року; постановою від 24 грудня 2015 року про визнання зазначених у протоколі від 24 грудня 2015 року огляду речей речовими доказами; протоколом від 24 грудня 2015 року про пред'явлення речей ОСОБА_10 для впізнання; протоколом проведення слідчого експерименту від 05 січня 2016 року та DVD-R диск із записом проведення такого; оглянутим в судовому засіданні відеозапису слідчого експерименту від 05 січня 2016 року; інформацією з ПТ «Ломбард-Капітал Дерецький і Компанія» від 11 січня 2016 року; висновком судової товарознавчої експертизи від 25 січня 2016 року за № 9/30, та іншими, зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Отже, на думку колегії суддів, дії обвинуваченого ОСОБА_7 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, яка поєднана з проникненням у приміщення.
Що ж стосується призначеного ОСОБА_7 виду та розміру покарання, то, на думку колегії суддів, таке призначене у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, оскільки згідно ст. 12 КК України вчинений злочин є тяжким, а також наслідків та обставин вчиненого ним злочину.
При цьому, призначаючи обвинуваченому міру покарання, судом вірно враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше судимий та вчинив повторний злочин під час іспитового терміну, обставини справи, пом'якшуючі покарання ОСОБА_7 обставини, а саме - щире каяття, часткове відшкодування потерпілому нанесеної матеріальної шкоди, відсутність обтяжуючих покарання обставин, та прийшов до правильного переконання, що обвинуваченому ОСОБА_7 слід обрати покарання в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі.
Крім того, згідно ст.71 КК України судом вірно частково приєднано невідбуте покарання ОСОБА_7 за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 17 червня 2015 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі.
При цьому колегія суддів вважає, що підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 більш м'якої міри покарання, з огляду на відсутність у справі обставин, що пом'якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, немає, а обране обвинувачениму покарання є необхідним і буде цілком достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а тому відмовляє обвинуваченому ОСОБА_7 в задоволенні його апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 та 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 29 березня 2017 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий
Судді: