Провадження № 2/510/855/17
Справа № 510/607/17
21 червня 2017 року м. Рені Одеської області
Ренійський районний суду Одеської області у складі
головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.
при секретарі Міхайліченко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 23 жовтня 2007 року між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу 5/12 частин житлового будинку з господарськими спорудами, які розташовані у АДРЕСА_1.
Відповідно до діючого законодавства подібні договори підлягають нотаріальному посвідченню, у зв'язку з чим, позивач запропонувала відповідачу привести їх домовленість у відповідність з вимогами закону, однак ОСОБА_2 на момент укладання договору не був зареєстрованим власником спірного майна.
Про вказаний факт позивачу відомо не було, оскільки на момент укладання договору відповідач надав копію рішення Ренійського районного суду Одеської області від 13 вересня 2007 року, згідно з яким за ним було визнано право власності в порядку спадкування на вказане домоволодіння.
Таким чином, ОСОБА_2 зареєстрував своє право власності на 5/12 частин житлового будинку з господарськими спорудами, які розташовані у АДРЕСА_1 лише 18 листопада 2007 року, тобто на момент укладання письмового договору купівлі-продажу він не був зареєстрованим власником майна та не мав права його відчужувати.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце його проведення сповіщалася належним чином, причини неявки суду не відомі, до суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Златі Д.С., відповідно до якої він просить розглянути справу за його відсутності, позов підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення сповіщався належним чином, причини неявки суду не відомі, надав суду заяву, відповідно до якої позов визнає та просить розглядати справу у його відсутності.
Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, 23 жовтня 2007 року між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу 5/12 частин житлового будинку з господарськими спорудами, які розташовані у АДРЕСА_1.
Відповідно до діючого законодавства подібні договори підлягають нотаріальному посвідченню, у зв'язку з чим, позивач запропонувала відповідачу привести їх домовленість у відповідність з вимогами закону, однак ОСОБА_2 на момент укладання договору не був зареєстрованим власником спірного майна.
Про вказаний факт позивачу відомо не було, оскільки на момент укладання договору відповідач надав копію рішення Ренійського районного суду Одеської області від 13 вересня 2007 року, згідно з яким за ним було визнано право власності в порядку спадкування на вказане домоволодіння.
Таким чином, ОСОБА_2 зареєстрував своє право власності на 5/12 частин житлового будинку з господарськими спорудами, які розташовані у АДРЕСА_1 лише 18 листопада 2007 року, тобто на момент укладання письмового договору купівлі-продажу він не був зареєстрованим власником майна та не мав права його відчужувати.
Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Частиною 1 ст. 388 ЦК України передбачено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
З наданих суду документів вбачається, що ОСОБА_1, як добросовісний набувач, набула право власності на спірне майно, оскільки придбала його в особи, яка не мала право його відчужувати та на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України воно не може бути витребувано, так як не було загублено, викрадено та не вибувало з володіння без волі власника.
Вказані обставини підтверджує договір купівлі-продажу від 23 жовтня 2007 року, укладений у простій письмовій формі, відповідно до якого позивач сплатила відповідачу за спірне майно певну суму грошових коштів та сторони зобов'язалися у п'ятиденний строк посвідчити зазначений договір в нотаріальному порядку.
Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для визнання права власності на 5/12 частин житлового будинку з господарськими спорудами, які розташовані у АДРЕСА_1 за позивачем ОСОБА_1
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 330, 388, 395, 397 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 79, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/12 частин житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Ренійської районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення або протягом десяти днів з дня отримання його копії для осіб, які не були присутні у судовому засіданні.
Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова