Справа № 521/6197/17
Номер провадження:1-в/521/480/17
22 червня 2017 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
прокурор - ОСОБА_3
захисник - ОСОБА_4
засуджений - ОСОБА_5
за участю представника ОВК - ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Одеси клопотання адвоката ОСОБА_4 про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (УДЗ) у відношенні ОСОБА_5 , -
ОСОБА_5 , який є раніше судимою особою до якої вже було застосовано вимоги ст. 80 та ст. 82 КК України на шлях виправлення не став, вчинивши нові злочини, за що відбуває покарання на підставі вироку Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.05.2014 року, яким його було визнано винним у скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307, ст. 69, ч.2 ст. 317, ч.1 ст. 70 КК України та йому було призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10.02.2016 року засудженому ОСОБА_5 на підставі ч.5 ст. 72 КК України було зараховано строк попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 07.02.2014 року по 12.09.2014 року.
Адвокат та засуджений у судовому засіданні просили задовольнити клопотання на підставах, які зазначені в клопотанні.
Прокурор у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання.
Представник установи залишив розгляд вказаного питання на розсуд суду.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Відповідно до ч.2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбування засудженим: 1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний злочин; 2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі з умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі; 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом не відбутої частини покарання.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 вчинив умисний тяжкий злочин і на день подачі клопотання відбув 2/3 строку покарання, тобто він має право на звернення з клопотанням про УДЗ, відповідно до п.2 ч.3 ст. 81 КК України.
В характеристиці на ОСОБА_5 вказано, що засуджений працевлаштований в «швацькій дільниці №1», а в довідці про заохочення та стягнення вказано, що він заохочень не має, має 1 стягнення, яке на підставі п.14 ст. 134 КВК України погашено.
Відповідно до роз'яснень п.2 Постанови №2 від 26.04.2002 року Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність, що засуджений став на шлях виправлення.
Суд вважає, що засуджений, який при відбуванні покарання мав одне стягнення та не мав заохочень, не довів свого виправлення, тож не може бути звільненим умовно-достроково від відбування покарання.
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятного соціально-нормативного життя в суспільстві.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Враховуючи викладене, суд вважає, що прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання так як засуджений не став на шлях виправлення та своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці не підтвердив можливість застосування до нього дії ст. 81 КК України.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_5 , хоча й п.2 ч.3 ст. 81 КК України передбачає можливість звернення з клопотанням про УДЗ, проте матеріали справи свідчать про те, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 50, 65, 82 КК України, ст. 6 КВК України, суд, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (УДЗ) у відношенні ОСОБА_5 - відмовити.
Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення, а особою яка перебуває в місцях позбавлення волі з моменту отримання копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1