Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 червня 2017 р. Справа № 805/1692/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО»
до Офіс великих платників податків ДФС України
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2016 року № 0000464800
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2016 року № 0000464800 про застосування штрафних санкцій у розмірі 340097,79 гривень.
Заявлені вимоги позивач обґрунтував безпідставністю висновків фіскального органу, викладених в акті камеральної перевірки № 687/28-01-48/31831942 від 28 жовтня 2016 року, яким встановлено порушення пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних за період жовтень-листопад 2016 року у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 855219,58 гривень.
На підставі акту камеральної перевірки від 28 жовтня 2016 року податковим повідомленням-рішенням від 15 листопада 2016 року № 0000464800 до позивача застосовано штраф в розмірі 340097,79 гривень.
Сутність порушень, визначених при проведенні камеральної перевірки полягає у тому, що реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та /або розрахунках коригування.
Порушення платником податку встановленого терміну реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунку коригування до них передбачає фінансову відповідальність у вигляді накладенні штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Позивач вважає висновки акту камеральної перевірки від 28 жовтня 2016 року неправомірними, а винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2016 року № 0000464800 про застосування штрафу у розмірі 340097,79 гривень просить визнати протиправним та скасувати, оскільки здійснює господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції та має сертифікат Торгово-промислової палати, що підтверджує настання обставин непереборної сили. Вважає, що сертифікат звільняє його від відповідальності на невиконання (неналежне виконання) зобов'язань платника податків, зокрема, щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Представником позивача через канцелярію суду надано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
Відповідач надав письмові заперечення (а.с. 68-70). В обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення стали висновки, що викладені в акті камеральної перевірки позивача від 28 жовтня 2016 року.
Актом камеральної перевірки позивача встановлено, що позивачем порушено строки реєстрації податкових накладних в ЄРПН, чим порушено п. 201.1 та 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за що до нього правомірно застосовано штраф у розмірах, встановлених п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.
Вважає, що сертифікат ТПП надає платнику податків можливість звернутися з заявою до контролюючого органу про продовження граничних строків подання податкової звітності та зміни строків сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також списання податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили.
Зазначає, що при цьому, наявність сертифікату не надає підстав платнику податків здійснювати реєстрацію в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за правилами, що є відмінними від правил, визначених ПК України та Порядком 1246.
Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства викладених в акті камеральної перевірки висновків, що стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, відповідач зауважував на необгрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» є юридичною особою з кодом 31831942, що доведено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7-9).
Позивач перебуває на податковому обліку у Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.9) та акті камеральної перевірки позивача від 28 жовтня 2016 року (а.с.10).
Відповідно до постанови КМУ від 30.03.2016 року № 247 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС реорганізовано шляхом приєднання до Офісу великих платників Державної фіскальної служби України.
Позивач є платником податку на додану вартість з 19 грудня 2001 року, про що вказано в акті камеральної перевірки від 28 жовтня 2016 року (а.с.10).
Фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що складено акт від 28 жовтня 2016 року № 687/28-01-48/31831942 (а. с. 10-11).
Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних за період жовтень-листопад 2016 року у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 855219,58 гривень (а.с. 10 зв. бік), що в свою чергу передбачає відповідальність, встановлену пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, пунктів 2,3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року № 1246 в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних за період жовтень-грудень 2015 року на суму ПДВ у розмірі 6633,46 гривень та жовтень 2016 року на суму ПДВ у розмірі 848586,12 гривень у Єдиному реєстрі податкових накладних, що в свою чергу передбачає відповідальність, встановлену пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Так, відповідачем встановлено факти несвоєчасної реєстрації податкових накладних за період жовтень-грудень 2015 року та жовтень 2016 року.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем буле прийняте спірне податкове повідомлення-рiшення від 14 листопада 2016 року № 0000464800, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 663,35 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 6633,46 гривень, у розмірі 50% у сумі 848586,12 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 848586,12 гривень, що разом складає 340097,79 грн. (а.с. 13).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем спірне податкове повідомлення-рiшення від 14 листопада 2016 року № 0000464800 оскаржувалося в адміністративному порядку, однак за результатами скарг залишено без змін (а.с. 28-29).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.201.2. ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до вимог п. 201.1. ст. 201 ПК України, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 201.8. ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Суд зазначає, що відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобовязань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановленихстаттею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів, 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів, 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16 липня 2015 року № 643 набрав чинності з 29 липня 2015 року. Строк реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено пунктом 201.10 ПК України, а на період з липня по вересень 2015 року пунктом 29 підрозділу 2 розділу ПК України. Положеннями пункту 120-1.1 ПК України передбачаються штрафні санкції за порушення платниками ПДВ граничних строків реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим, слід враховувати, що відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX ПК України з урахуванням змін, внесених Законом № 643), норми пункту. 120-1.1 ПК України не застосовуються при порушенні строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року.
Як вбачається з доданих до позову матеріалів (акту перевірки) відповідачем не застосовувались штрафні санкції по податковим накладним, складених до 01 жовтня 2015 року (а.с. 10 зв. бік).
Пунктом «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого 22.09.2014 наказом Міністерства фінансів України №957 (у редакції наказу Міністерства фінансів України №1129 від 14.11.2014), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за №1235/26012 (який з 01.04.2016 року втратив чинність), передбачено, що податкова накладна та додатки до неї складаються та надаються отримувачу (покупцю) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Відправлення, передавання, одержання, зберігання та організація обігу податкових накладних в електронній формі здійснюються у порядку, визначеному законодавством. Усі податкові накладні, в тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-13, 18 та 20 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569.
Згідно з п.2 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого 29.12.2010 року постановою Кабінету Міністрів України №1246 (надалі «Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних»), внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.
Як передбачено п.3 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця); складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України; складені в межах виконання угод про розподіл продукції; складені за операціями з постачання товарів (послуг), які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування. У разі надання нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, податкова накладна складається та реєструється зареєстрованим на території України платником податку - отримувачем (покупцем) таких послуг. Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу (покупцю) - платникові податку, підлягає реєстрації: постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації; отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця). Розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації таким платником податку.
Актом камеральної перевірки від 28 жовтня 2016 року встановлено, що позивач несвоєчасно відправив 5 податкових накладних на реєстрацію з простроченням до 15 календарних днів та 2 податкові накладні з простроченням понад 60 календарних днів (а.с. 10 зв. бік). Дана обставина не і спірною між сторонами.
Разом з тим, слід зазначити, що хоча підприємство позивача зареєструвалося на території, підконтрольній Україні, однак його відокремлені підрозділи Зуївська теплова електрична станція та Луганська теплова електрична станція знаходяться на тимчасово окупованій території чи на лінії розмежування, тобто, в зоні проведення антитерористичної операції.
Законом України №1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014 року передбачено певні заходи щодо забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Зугрес та м. Щастя.
Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.
Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Вказаним розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Зугрес та м. Щастя.
Тобто, у період невиконання обов'язків платника податку на додану вартість позивач (його структурні підрозділи) знаходився на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.
Статтею 10 Закону України № 1669-VII встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Позивачем надано у якості доказів настання форс-мажорних обставин сертифікат Донецької Торгово-промислової палати від 05 вересня 2014 року № 2883/05-4 про настання обставин непереборної сили на підприємстві позивача по обов'язках, пов'язаних із справлянням податків та обов'язкових платежів з 14 квітня 2014 року (а.с. 30).
Фіскальним органом застосовано до позивача штрафні санкції за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, що є відповідальністю за невиконання (неналежне виконання) податкових зобов'язань.
Таким чином, позивач є звільненим з 14 квітня 2014 року від відповідальності за неналежне виконання своїх податкових зобов'язань, у тому числі по штрафних санкціях, а в даних правовідносинах - за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2016 року № 0000464800 про застосування штрафних санкцій у розмірі 340097,79 гривень, винесеного Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропертовську Міжрегіонального головного управління ДФС.
З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» до Офісу великих платників податків ДФС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2016 року № 0000464800 про застосування штрафних санкцій у розмірі 340097,79 гривень - задовольнити.
Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 15 листопада 2016 року № 0000464800 про застосування штрафних санкцій у розмірі 340097,79 гривень.
Стягнути з Офісу великих платників податків ДФС України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» судові витрати з судового збору у розмірі 1600 (одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 21 червня 2017 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Голубова Л.Б.