Справа № 758/2748/16-ц
Категорія 33
26 травня 2017 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н. М. ,
при секретарі Шабатин Н.А.,
за участю представника відповідача - Опанасенка Б.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (далі ПАТ «СК «Країна») про стягнення суми, -
Позивач звернувся до районного суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача пеню за кожен день прострочення страхового відшкодування в розмірі 15 487,62 грн., 3% річних у розмірі 890,17 грн., інфляційні витрати в розмірі 11 677,44 грн. Позов мотивований тим, що 17 жовтня 2014 року у м. Дніпропетровську на перехресті вулиць Панікахи та Запорізьке шосе відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_4, яким керував водій ОСОБА_3 та який належить позивачу на праві власності, та автомобіля «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_6, з причепом ПВА-2, д.н.з. НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_4 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень. Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2014 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні даної ДТП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована ПАТ «СК «Країна», згідно з полісами. 28 листопада 2014 року позивачем було надано заяву на виплату страхового відшкодування. Згідно з висновком експерта від 09 грудня 2014 року № 0912/14/14 розмір матеріальної шкоди завданий «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_4 складає 30 560,69 грн та втрата товарної вартості автомобіля - 1 384,45 грн. 09 лютого 2015 року ПАТ «СК «Країна» виплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 15 477,42 грн., однак виплаченої суми не вистачило для ремонту автомобіля. Позивачем було замовлено додатковий висновок автотоварознавчого дослідження від 18 березня 2015 року № 1903/15/15 та перераховано суму збитку, яка склала 45 729,96 грн та втрата товарної вартості автомобіля - 2 497,03 грн. 03 лютого та 31 березня 2015 року позивачем на адресу страхової компанії було надіслано заяви з проханням доплати страхового відшкодування, однак страхова компанія не здійснила доплату страхового відшкодування в зв'язку з чим позивач просив суд стягнути зі страхової компанії 30 252,54 грн (45 729,96 грн - 15 477,42 грн = 30 252,54 грн). Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2015 року з урахуванням ухвал того ж суду від 05 серпня 2015 року та від 04 листопада 2015 року про виправлення описки, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «СК «Країна», ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «СК «Країна» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 30 252,54 грн та судові витрати в розмірі 302,52. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки в розмірі 3 797,03 грн, моральну шкоду в розмірі 500 грн та судові витрати 137,97 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Позивач вказує, що відповідач зобов'язаний був здійснити виплату страхового відшкодування до 26.02.2015 року включно, але здійснив виплату страхового відшкодування з порушенням строку лише 20.02.2016 року, а тому ПАТ «СК «Країна» повинна сплатити позивачу пеню, 3% річних та індекс інфляції за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання з 27.02.2015 р. по 20.02.2016 року у розмірі 28 055, 23 грн.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До зупинення провадження у справі представником позивача подані клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, які розв'язані по суті після відновлення провадження.
Ухвалою від 31.03.2017 р. провадження у справі було відновлено.
Враховуючи тем, що подаючи вищевказані клопотання, сторона позивача використовувала своє процесуальне право на участь в судовому засіданні, в зв'язку з чим суд розглядає справу по суті.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову в повному обсязі, посилаючись на те, що станом на день розгляду даної справи рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2015 року, на яке посилається позивач як на підставу свого позову, скасовано рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.03.2017 року, а тому просить у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши їх у сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 17 жовтня 2014 року у м. Дніпропетровську на перехресті вулиць Панікахи та Запорізьке шосе, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням водіяОСОБА_3, що належить позивачу та автомобіля «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_6 з причепом ПВА-2, д.н.з. НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_4 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ОСОБА_2 зазнав механічних пошкоджень.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2014 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні даної ДТП.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована ПАТ «СК «Країна», згідно з полісами.
28 листопада 2014 року позивачем було надано заяву на виплату страхового відшкодування.
Згідно з висновком експерта від 09 грудня 2014 року № 0912/14/14 розмір матеріальної шкоди завданий «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_4 складає 30 560,69 грн та втрата товарної вартості автомобіля - 1 384,45 грн. 09 лютого 2015 року ПАТ «СК «Країна» виплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 15 477,42 грн., однак виплаченої суми не вистачило для ремонту автомобіля.
Позивачем було замовлено додатковий висновок автотоварознавчого дослідження від 18 березня 2015 року № 1903/15/15 та перераховано суму збитку, яка склала 45 729,96 грн та втрата товарної вартості автомобіля - 2 497,03 грн.
03 лютого та 31 березня 2015 року позивачем на адресу страхової компанії було надіслано заяви з проханням доплати страхового відшкодування, однак страхова компанія не здійснила доплату страхового відшкодування в зв'язку з чим позивач просив суд стягнути зі страхової компанії 30 252,54 грн (45 729,96 грн - 15 477,42 грн = 30 252,54 грн).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2015 року з урахуванням ухвал того ж суду від 05 серпня 2015 року та від 04 листопада 2015 року про виправлення описки, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «СК «Країна», ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «СК «Країна» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 30 252,54 грн та судові витрати в розмірі 302,52. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки в розмірі 3 797,03 грн, моральну шкоду в розмірі 500 грн та судові витрати 137,97 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, як на підставу своїх вимог, посилається саме на рішення рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.03.2017 року та зазначає, що відповідач зобов'язаний був здійснити виплату страхового відшкодування до 26.02.2015 року включно, але здійснив виплату страхового відшкодування з порушенням строку лише 20.02.2016 року, а тому ПАТ «СК «Країна» повинна сплатити позивачу пеню, 3% річних та індекс інфляції за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання з 27.02.2015 р. по 20.02.2016 року у розмірі 28 055, 23 грн.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити виплату у строк встановлений договором.
Стаття 992 ЦК України встановлює відповідальність страховика, який у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Стаття 625 ЦК України встановлює обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При вирішенні спорів про відшкодування шкоди доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією і негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
В судовому засіданні достеменно встановлено, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.11.2016 р. була скасована ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.01.2016 р., щоє підставою позовних вимог, з направленням цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «СК «Країна», ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на новий апеляційний розгляд.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.03.2017 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2015 року у частині задоволення вимог до страхової компанії - скасовано; у задоволенні позову вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «СК «Країна», ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у частині вимог до страхової компанії - відмовлено ( а.с. 200-206).
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд враховує, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.03.2017 року встановлено, що прострочення виплати страхового відшкодування не відбулося, а розмір страхового відшкодування було визначено у відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що станом на день розгляду даної справи рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2015 року, на яке посилається позивач як на підставу позову, що стосується вимог заявлених до ПАТ «СК «Країна» скасовано рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02.03.2017 року, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст.ст. 526, 625, 988, 992, 1166 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 58, 59, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -
В позові ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про стягнення суми - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н. М. Ларіонова