Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
"20" червня 2017 року Справа № 927/330/17
Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_1
( адреса для листування:Чернігівське СІЗО ДПС України в Чернігівській області , 14000, м.Чернігів, вул. Реміснича,2)
Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Домобудівник",
код ЄДРПОУ 01272976, вул. Г. Мазепи, 59а,Чернігів,14000
Предмет спору: про стягнення 110925,00 грн.
Суддя Белов С.В.
Представники сторін:
Позивача: не з»явився
Відповідача: Зінченко С.В., юрисконсульт ТОВ «БК «Домобудівник», довіреність від 01.06.2017
ОСОБА_1 30.03.2017року подав позов до Публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник" про стягнення 110925,00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.02.2014 року по 07.12.2016 року включно, за виключенням періоду визнання боржника банкрутом з 08.12.2015 року по 08.06.2016 року.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області 30.03.2017року у справі 927/330/17 позовна заява повернута позивачу без розгляду.
11.04.2017року на адресу Господарського суду від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга на ухвалу про повернення позовної заяви від 30.03.2017 року №927/330/17, у зв»язку з чим справа була направлена до Київського апеляційного суду.
Постановою Київського апеляційного суду від 11.05.2017року скасовану ухвалу господарського суду від 30.03.2017 року, а матеріали позовної заяви повернуті до господарського суду Чернігівської області для вирішення питання про її прийняття.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 07.06.2017 року заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Цією ж ухвалою запропоновано позивачу надати: власне письмове підтвердження того, що в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору; оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви на огляд суду; надати довідку про заборгованість по заробітній платі; надати довідку про розрахунок середньомісячної заробітної плати, А відповідача зобов»язано надати довідку про заборгованість по заробітній платі позивача; довідку про розрахунок середньомісячної заробітної плати позивача та надати відзив на позов та документи, які підтверджують зазначені у відзиві обставини.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти заявлених позивачем вимог з посиланням на повне погашення заборгованості по заробітній платі станом на 14.12.2016 року та пропуском тримісячного строку встановленого ст.233 КЗпП України для звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку, а також просить застосувати позовну давність до заявлених вимог.
До поданого відзиву відповідачем додано довідка ПАТ «БК Домобудівник» від 15.06.2017 року № 02-32/133 про відсутність заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем станом на 15.06.2017року, зведені відомості сум для зарахування на рахунки від 12.12.2016року та від 14.12.2016 року. Також додана копія доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, засудженій до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі від 06.03.2017року.
До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які підтверджують розрахунок суми 110925,00грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підтвердження позовних вимог, викладених у позовній заяві від 30.03.2017 року.
Суд долучає подані документи до матеріалів справи.
В судовому засіданні 20.06.2017 року заслухано представника відповідача, який заперечив проти наданих позивачем розрахункових листків, оскільки вони не підписані і не завірені ПАТ «БК «Домобудівник». Також він не підтримує позовних вимог та просить суд відмовити у позові повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, перейшовши до розгляду справи по суті, вислухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 05.11.2013 року порушено провадження у справі № 927/1361/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Будівельної Компанії "Домобудівник".
У відповідності до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; про сплату податків, зборів (обов'язкових платежів); стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, а також визнання недійсними рішень державних органів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника.
ОСОБА_1 працював в ПАТ "Будівельна компанія "Домобудівник" на посаді першого заступника Генерального директора та був звільнений з роботи згідно наказу про припинення трудового договору від 11.03.2014 року № 45-ВК на підставі п.4 ст.40 Кодексу Законів про Працю (прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин).
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 110925,00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.02.2014 року по 07.12.2015 року включно (за виключенням періоду визнання боржника банкрутом з 08.12.2015року по 08.06.2016року включно). Також позивач просить суд поновити строк на звернення до суду, посилаючись на перебування його в місцях позбавлення волі.
Відповідно до Вироку Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13.06.2014року по справі №751/2642/14 ОСОБА_1, працюючи на посаді першого заступника Генерального директора Публічного акціонерного товариства «Будівельна Компанія «Домобудівник», будучи службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, зловживаючи службовим становищем та директор ТОВ «Національна агроуправлінська компанія», з метою реалізації злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, вступили в попередню змову між собою, з корисливих мотивів, вчинили закінчений замах на заволодіння майном ПАТ «БК «Домобудівник» в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб та заволодіння майном ПАТ «БК «Домобудівник», вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; шахрайство, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; шахрайство, вчинене у великих розмірах, повторно, за попередньою змовою групою осіб; крім того, ОСОБА_1 використав завідомо підроблені документи та легалізував доходи, одержані злочинним шляхом.
За скоєння злочину позивач був засуджений до позбавлення волі з конфіскацію коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього майна, що є його власністю. Також, йому було присуджено стягнення на користь ПАТ «БК «Домобудівник» коштів у сумі 111289,94грн.
Відповідно до ст. 117 Кодексу Законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу Законів про працю України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Отже, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Невиплата власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум і вимога звільненого працівника щодо їх виплати є трудовим спором між цими учасниками трудових правовідносин.
Згідно із частиною першою статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 24 червня 2015 року по справі № 6-116цс15.
Відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013року №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо.
Позов про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 110925,00 грн. за період часу з 16.02.2014 року по 07.12.2015 року включно (за виключенням періоду визнання боржника банкрутом з 08.12.2015року по 08.06.2016року включно) був заявлений позивачем 30.03.2017року, тобто з пропуском тримісячного строку з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Згідно поданих відповідачем зведених відомостей сум для зарахування на рахунки від 12.12.2016року та від 14.12.2016року на рахунок позивача була зарахована сума 17685,67 грн.
Отже моментом припинення трудового правопорушення є день фактичного розрахунку - 14.12.2016 року, відповідно позовна заява від 30.03.2017 року була подана до суду з пропуском тримісячного строку встановленого ст. 233 КЗпП України.
Позивач у поданій заяві просить суд поновити пропущений строк, оскільки він пропущений з причини перебування позивача в місцях позбавлення волі (копія довідки СІЗО), а тому є обмежений в реалізації своїх прав на інформацію та своєчасне звернення до суду.
З огляду на вищезазначене, перебування позивача в місцях позбавлення волі не може бути визнане судом поважною причиною пропуску позовної давності, оскільки позивач сам у позовній заяві зазначає, що виплата йому заробітної плати ПАТ «БК «Домобудівник» була здійснена 12.12.2016року, а відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, а саме: доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, засудженій до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі від 06.03.2017 року №025-0000334 ОСОБА_1 призначено адвоката Кручек Ольгу Олександрівну саме 06.03.2017року. Тобто позивач мав можливість скористатись правом для захисту своїх інтересів, через адвоката, в установлений законом строк.
Відповідач, у поданому відзиві на позовну заяву, просить суд про застосування позовної давності при вирішенні даного спору.
Згідно ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У відповідності до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013року №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів», законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.
Враховуючи викладені вище обставини, суд доходить висновку про відмову у позові про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 110925,00 грн. за період часу з 16.02.2014 року по 07.12.2015 року включно (за виключенням періоду визнання боржника банкрутом з 08.12.2015року по 08.06.2016року включно).
Ухвалою господарського суду від 07.06.2017року позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно до Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру справляється у відповідному розмірі, а саме 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі - 1600 гривні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, судовий збір за майновий спір у розмірі 1663,88 грн. підлягає стягненню з позивача у повному розмірі.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 116, 117, 233 Кодексу Законів про працю України, ст. 267 Цивільного кодексу України ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, -
1. У позові відмовити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ м. Чернігова, Державний бюджет, рахунок: 31217206783002, код ЄДРПОУ: 38054398, Банк: ГУДКУ у Чернігівській обл., МФО: 853592, код бюджетної класифікації 22030001) у розмірі 1663,88 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.В. Белов