Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" червня 2017 р.Справа № 922/1324/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
розглянувши справу
за позовом КП "Харківські теплові мережі", м. Харків
до ФОП ОСОБА_1, м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Табарча Г. О. за дов. №40-3273/138 від 08.08.2016 р.,
відповідача - не з'явився.
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», м. Харків (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 28294,35 грн., інфляційних втрат - 2706,27 грн. та 3% річних - 328,86 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.06.2017 р.). Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних обов'язків за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №3844 від 01.12.2007 р. (особистий рахунок №17500-8203), за період з лютого 2014 року по лютий 2017 року, що стало причиною утворення заборгованості та нарахування позивачем трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 21.04.2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.05.2017 р. о 10:45.
Розгляд справи неодноразово відкладався з метою забезпечення повного та всебічного встановлення обставин по справі.
16.06.2017 р. через канцелярію господарського суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. №19767).
В поданій заяві позивач вказував на помилку, допущену при зазначенні заборгованості в позовній заяві, просив суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 31329,48 грн., за невиконання договірних зобов'язань за договором №3844 від 01.12.2007 р., а саме:
- основний борг 28294,35 грн. за період з лютого 2014 р. по лютий 2017 р.;
- інфляційні втрати у сумі 2706,27 грн.;
- 3% річних у сумі 328,86 грн.
Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Отже, враховуючи зазначене та положення діючого законодавства, суд дійшов висновку, що заява про зменшення розміру позовних вимог за формою і змістом узгоджується із статтями 54, 57 Господарського процесуального кодексу України, а тому, суд приймає її до розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні 19.06.2017 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений за адресою, яка вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про порушення провадження у справі була надіслана та вручена відповідачу, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ «Укрпошта» (а.с. 102).
Враховуючи те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та викладені доводи, судом встановлено, що «01» грудня 2007 року між Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №3844 (надалі - Договір) за особистим рахунком №17500-8203.
Відповідно до умов укладеного Договору КП «Харківські теплові мережі» (теплопостачальна організація) бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а ФОП ОСОБА_1 (споживач) зобов'язується сплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до Договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляція - в період опалювального сезону, гаряче водопостачання - протягом року, кондиціювання повітря - по мірі необхідності та наявності технічної можливості.
Актами обстеження системи теплоспоживання об'єкту №175/6269 від 03.10.2011 р. та №175/8534 від 02.11.2012 р., в результаті інвентаризації площі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що на першому поверсі 9-ти поверхової житлової будівлі розташоване службове приміщення з окремим входом, яке займає ОСОБА_1. Площа службового приміщення складає 60,6 кв.м., акти підписано сторонами.
На виконання умов укладеного Договору позивач здійснював відпустку теплової енергії відповідачу. На підставі чого відповідачу були направлені рахунки-фактури за спожиту теплову енергію № 17500-8203 від 07.11.2013 р., № 17500-8203 від 06.12.2013 р., № 17500-8203 від 08.01.2014 р., № 17500-8203 від 07.02.2014 р., № 17500-8203 від 07.03.2014 р., № 17500-8203 від 07.04.2014 р., № 17500-8203 від 08.05.2014 р., № 17500-8203 від 07.11.2014 р., № 17500-8203 від 08.12.2014 р., № 17500-8203 від 08.01.2015 р., № 17500-8203 від 09.02.2015 р., № 17500-8203 від 10.03.2015 р., № 17500-8203 від 07.04.2015 р., № 17500-8203 від 08.05.2015 р., № 17500-8203 від 09.11.2015 р., № 17500-8203 від 08.12.2015 р., № 17500-8203 від 11.01.2016 р., № 17500-8203 від 08.02.2016 р., № 17500-8203 від 09.03.2016 р., № 17500-8203 від 06.04.2016 р., № 17500-8203 від 10.05.2016 р., № 17500-8203 від 08.11.2016 р., № 17500-8203 від 07.12.2016 р., № 17500-8203 від 10.01.2017 р., № 17500-8203 від 07.02.2017 р., № 17500-8203 від 09.03.2017 р.
Відповідач не сплачував зазначені рахунки в повному обсязі, що призвело до утворення боргу за неналежне виконання договірних обов'язків станом на 01.03.2017 р. в розмірі 28294,35 грн., який утворився за період з лютого 2014 р. по лютий 2017 р. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.06.2017 р.).
Термін дії договору встановлено сторонами в розділі 11 укладеного Договору та складає з дня підписання до 31 грудня 2008 року з пролонгацією на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів на підтвердження припинення дії договору сторонами не було надано.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підтвердження направлення платіжних доручень позивачем надано копії листів та фіскальних чеків УДППЗ «Укрпошта» від 21.07.2014 р., від 13.07.2016 р., від 24.03.2017 р.
Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію, відповідно до п. 6.4, споживач здійснює до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку, або до 18-го числа місяці, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку.
Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актом № 175/888 від 03.10.2013 р. про підключення споживача до джерела теплової енергії, № 175/143 від 14.04.2014 р., про відключення від джерела теплової енергії, № 175/2788 від 23.10.2014 року про підключення споживача до джерела теплової енергії, актом № 175/4444 від 14.04.2015 року про відключення від джерела теплової енергії, актом № 175/6764 від 13.10.2015 року про підключення до джерела теплової енергії, актом № 175/8815 від 05.04.2016 року про відключення від джерела теплової енергії та актом № 175/12241 від 15.10.2016 року про підключення до джерела теплової енергії.
Вищезазначені акти на включення та відключення опалення підписані та скріплені печатками представників КП "Харківські теплові мережі" та відповідачем. Система опалення нежитлового приміщення відповідача є невід'ємною частиною системи опалення всього нежитлового будинку, що унеможливлює обмеження постачання теплової енергії.
Позивач надав належні докази на підтвердження здійснення постачання теплової енергії на умовах укладеного сторонами Договору, відповідач, в свою чергу, не надав доказів здійснення оплати за надану теплову енергію.
За таких обставин суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 28294,35 грн. основного боргу обґрунтованою.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 4.1. Постанови ПВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх обґрунтованими, а вимоги по їх стягненню такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог від 16.06.2017 р. (вх. 19767).
Враховуючи положення ч. 2 ст. 49 ГПК України та те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, суд дійшов до висновку, що сума сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 1600,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України -
Прийняти до розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 16.06.2017 року ( вх. № 19767).
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61170, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь КП «Харківські теплові мережі» (61037, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ МЕФОДІЇВСЬКА, будинок 11, код ЄДРПОУ 31557119) суму боргу в розмірі 28294,35 грн. за невиконання договірних зобов'язань за договором №3844 від 01.12.2007 р. (на р/р №2600030002313 в ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 351823), інфляційні втрати - 2706,27 грн., 3% річних - 328,86 грн. та витрати по сплаті судового збору - 1600,00 грн. (на р/р №2600030002313 в ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 351823, для відшкодування пені, інфляції, 3% річних та судового збору).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 20.06.2017 р.
Суддя Л.С. Лаврова