іменем україни
31 травня 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,
ХоптиС.Ф., Штелик С.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» про стягнення авторської винагороди за використання корисної моделі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 27 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 18 травня 2016 року,
У квітні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що він є власником патенту НОМЕР_1 від 25 березня 2011 року на корисну модель «Спосіб лікування озоном гінекологічних захворювань», що охороняється. Приватне акціонерне товариство «Трускавецькурорт» (далі - ПрАТ «Трускавецькурорт») у своїй бальнеологічній лікарні мінеральну воду обробляє озоном (атомним киснем), яку застосовує для своїх пацієнток та отримує доходи за допомогою бальнеологічної лікарні, що не має правової охорони на території України.
Також, відповідач не провів досліджень на патентну чистоту своїх медичних послуг, не звертався за дозволом до співавторів корисної моделі НОМЕР_1, якими є він та ОСОБА_4, не запатентував самостійно медичної технології для медичного застосування озону, при цьому не володіє власною ліцензією на використання інтелектуальної власності, а застосовує корисну модель НОМЕР_1.
З урахуванням зазначеного, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 50 тис. грн авторської винагороди.
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 27 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 18 травня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем не доведено, що формула його винаходу є ідентичною технології, яку використовує відповідач. Також суди зазначили, що є преюдиційне рішення апеляційного суду Львівської області від 1 липня 2014 року, яким встановлено, що формула винаходу позивача не є тотожною методу, який використовується відповідачем.
Проте погодитись із таким висновком судів не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Судом установлено, що корисна модель «Спосіб лікування озоном гінекологічних захворювань», що охороняється патентом від 25 березня 2011 року НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3, передбачає спосіб лікування гінекологічних захворювань жіночих органів нагрітою мінеральною водою у ваннах з озоном, що включає введення пристосування для утворення електричного поля між двома різними металевими частинами наконечника, який відрізняється тим, що озон подають через отвори пустотілого наконечника, з'єднаного з озонатором, для дії озону на тонкі судини м'язових тканин та на мембрани клітин, а іони мікроелементів посилюють ферментацію.
Також установлено, що бальнеологічна гідромасажна ванна «Aquadelicia mini I», яку використовує ПрАТ «Трускавецькурорт», відповідно до інструкції з її обслуговування, використовується для лікувального масажу всього тіла струменем води за допомогою форсунок під водою. Гідромасажний ефект викликаний аеризованим струменем води, який виходить із бокових мікрофорсунок, розміщених в ергономічно найбільш активних місцях бедер та кінцівок. Виріб використовується при лікуванні станів після травм, поранень м'язів та суглобів, при поганому кровообігу кінцівок, спазматичних та слабких паралічах.
ПрАТ «Трускавецькурорт» придбало вказані ванни різних комплектацій у ТзОВ «Медгарант», виробником яких є «Vagnerplast Slovensko», Словенської республіки, сертифіковані в Україні та пройшли державну санітарно-епідеміологічну експертизу, а також державну реєстрацію у 2003-2004 роках. Експлуатація вказаних ванн відповідачем розпочалася у 2006 році.
Положеннями ст. 2 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» (далі - Закон) визначено, що законодавство України про охорону прав на винаходи (корисні моделі) базується на Конституції України і складається із цього Закону, ЦК України, Закону України «Про державну таємницю» та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до ч. 3 ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
За ч. 5 ст. 28 Закону патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.
Набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом (ч. 1 ст. 462 ЦК України).
Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень (ч. 2 ст. 462 ЦК України, ч. 5 ст. 6 Закону).
Відповідно до норми ч. 1 ст. 426 ЦК України способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом.
Згідно з ч. 2 ст. 28 Закону патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.
Частиною 2 ст. 28 цього Закону також передбачено, що використанням винаходу (корисної моделі) визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.
Отже, продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй. Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.
Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог: продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим; існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту.
Вирішуючи спір, апеляційний суд наведене не врахував, належним чином не з'ясував усіх ознак запатентованої корисної моделі, включених до незалежних пунктів її формули та не перевірив фактів використання відповідачем кожної з цих або еквівалентних їм ознак.
Також апеляційний суд, вирішуючи спір, як на належний доказ відмінності формули винаходу позивача та застосовуваного відповідачем методу послались на інструкцію по експлуатації гідромасажних ванн «Aquadelicia mini I». При цьому апеляційний суд не дав оцінку тому, чи є така інструкція офіційно опублікованою та чи може на її підставі вказаний предмет відноситись до об'єктів права інтелектуальної власності, які підлягають патентному захисту на території України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
При цьому суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права, обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом (ч. 4 ст. 10 ЦПК України).
Апеляційний суд у порушення ст. ст. 212-214, 315 ЦПК України наведене не врахував, доводів сторін як на обґрунтування так і на заперечення вимог не перевірив, зокрема не надав належної правової оцінки доводам позивача про те, що відповідач масово застосував його спосіб інтелектуальної власності за відсутності відповідної ліцензії та відповідного дозволу; всупереч загальним принципам цивільного судочинства не роз'яснив особам, які беруть участь у справі, права заявити клопотання про призначення експертизи для дослідження об'єкта права інтелектуальної власності, який потребує спеціальних знань у галузі науки і техніки тощо; не звернув уваги на те, що обов'язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту (ч. 2 ст. 28 Закону).
Крім того, посилаючись на висновок експертизи від 10 березня 2009 року № 3023 апеляційний суд не звернув увагу на те, що цим висновком було встановлено лише еквівалентне використання корисної моделі № 35139, позовні вимоги щодо якої не заявлялись. Отже, вказаний висновок експертизи, яка проведена в іншій справі по іншому патенту, не стосується спірних правовідносин.
Апеляційний суд не перевірив доводів про використання відповідачем винаходу, не з'ясував усіх ознак запатентованої корисної моделі шляхом проведення відповідної експертизи, не роз'яснив сторонам наслідків вчинення процесуальних дій та передчасно відмовив у задоволенні позову.
За таких обставин, ураховуючи, що апеляційним судом не встановлені всі фактичні обставини від яких залежить правильне вирішення справи, та допущені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, його судове рішення відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 18 травня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: В.І. Журавель
О.В. Закропивний
С.Ф.Хопта
С.П.Штелик